Ухвала суду № 89373854, 19.05.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1422/15-ц

(4-с/199/7/20)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участі представника заявника ОСОБА_1 , приватного виконавця Сивокозова О.М., суб`єкта оціночної діяльності Жирова А.К., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, заінтересовані особи: стягував Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, зазначивши, що 04.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М. було відкрито виконавче провадження № 60494290 з виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2017р. по справі № 199/1422/15-ц, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Банк Форум”, яке ухвалою суду від 21.06.2019 року було замінено правонаступником – ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», заборгованість за генеральним договором від 13 листопада 2013 року в розмірі 3171846,08 грн., яка складається із: заборгованість за кредитом – 2500000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 474829,29 грн., пеня – 197016,79 грн., а також судовий збір, про що було винесено постанову.

04.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.М. було відкрито виконавче провадження № 60498208 з виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2017р. по справі № 206/3417/16-ц, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Банк Форум”, яке ухвалою суду від 24.07.2019 року було замінено правонаступником – ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», заборгованість за кредитним договором (овердрафт) №6-00078/13/14-OVR від 13 листопада 2013 року в сумі 64122, 96 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 52994,00 гри., заборгованості по процентам в сумі 5843,88 грн., нарахованої пені сумі 5284,78 грн., про що було винесено постанову.

Цього ж дня, виконавцем було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 60498208 та № 60494290 у зведене виконавче провадження № 60494290.

13.02.2020р. виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якого виконавцем було здійснено опис та накладено арешт на наступне майно боржника: квартира (реєстраційний номер майна - 11016212101) загальною площею 43.8 кв.м., рік побудови будинку - 1932, матеріал зовнішніх стін - цегла, матеріал перекриття - дерев`яні балки, опис: у житловому будинку літ. А-5 квартира АДРЕСА_1 , яка складається із: 1 - коридор, 2 - санвузол, 3 - кухня, 4,5 - житлові, за адресою: АДРЕСА_2 . Технічна характеристика квартири: АДРЕСА_3 кімната 18,0 кв.м., 2-а кімната 14,4 кв.м., кухня площею 6,9 кв.м., вбиральня (сполучена) площею 1,3 кв.м., коридор площею 3,2 кв.м., які було здійснено у ході виконання виконавчого листа № 206/3417/16-ц, виданого 12.06.2018р. Самарським районним судом м. Дніпропетровська та виконавчого листа № 199/1422/15-ц виданого 02.10.2019р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська в рамках зведеного виконавчого провадження № 60494290.

27.02.2020 року виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якого виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_3 .

25.03.2020 року заявником було отримано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна від 13.03.2020р. за № 844 відповідно до якого виконавцем було повідомлено про проведення виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням № 60498553 та надано висновок про вартість майна від 11.03.2020р. складений суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_3 на одному аркуші, у якому було визначено ринкову вартість квартири АДРЕСА_4 в сумі 470410 гривень без ПДВ. Сам звіт про оцінку не було отримано скаржником взагалі.

З вказаними вище діями скаржник не погоджується та вважає, що дії виконавця по визначенню початкової ціни реалізації з публічних торгів нерухомого майна незаконними, а висновок про вартість майна від 11.03.2020р., складений суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання ОСОБА_3 таким, що підлягає скасуванню. Оскільки у повідомленні про результати визначення вартості чи оцінки майна від 13.03.2020р. за № 844, зазначено, що ним виконавець інформує про проведення виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням № 60498553, у той час, як скаржник є стороною зведеного виконавчого провадження № 60494290, з чого вбачається, що у порушення ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем не було повідомлено заявника належним чином про висновки щодо вартості нерухомого майна. Виконавцем, як замовником, не було забезпечене особисте ознайомлення оцінювача з об`єктом оцінки, в тому числі, їм не було вчинено взагалі будь-яких дій, звернень до власника нерухомого майна, щодо доступу оцінювача до нерухомого майна. Все вищевикладене дає підстави сумніватися в реальності визначення оцінювачем ринкової вартості нерухомого майна, а особливо таких чинників як стан нерухомого майна тощо (відповідно до висновку оцінювачем вказано, що стан квартири є задовільним, тип обробки - простий ремонт). Висновок від 11.03.2020р., наданий оцінювачем містить інформацію, що ринкова вартість нерухомого майна складає 470410,00 грн. Разом з тим, боржником додається до скарги висновок про вартість об`єкту оцінки, складений ПП «Новомосковське бюро експертної оцінки» від 27.03.2020р. відповідно до складеного висновку ринкова вартість квартири складає 696400,00грн. Тобто, існує значна різниця вартості оціненого майна.

Представник боржника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Приватний виконавець в судовому засіданні проти скарги заперечував в повному обсязі.

Суб`єкт оціночної діяльності просив в задоволенні скарги відмовити, не вбачаючи в своїх діях порушення вимог законодавства.

Представник стягувача до суду не з`явився, матеріали справи містять його пояснення, згідно яких останній заперечує проти задоволення скарги.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 року, та відповідно до ст.9КонституціїУкраїни є частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст.10 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).

Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).

Відповідно до Відповідно до ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

З дослідженого судом оригіналу виконавчого провадження слідує, що приватним виконавцем дотримані вказані вимоги закону і боржник належним чином повідомлений про результати оцінки мана

Системний аналіз ч. 4 ст. 3, ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1ст. 12, ст. 32, ст. 33 Закону України від 12.07.2001 за №2658-111 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльності в Україні» відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповів договором.

Згідно закону передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності. Зокрема визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону. Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків.

При цьому, сам звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не може вважатися юридичним актом, нормативно-правовим актом чи актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) будь-якого державного чи іншого органу або уповноваженої ним особи.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Таким чином за змістом статей 12, 33 Закону України від 12.07.2001 за №2658-1 11 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

В свою чергу, відповідно до ч.5 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Таким чином, діяльність суб`єкта оціночної діяльності щодо складання звіту (висновку) про вартість майна жодним чином не пов`язана з діяльністю приватного виконавця, окрім того вся відповідальність щодо надання недостовірної чи необ`єктивної оцінки майна покладається на оцінювача.

ОСОБА_2 зазначає про те, що оцінювач ніколи не відвідував оцінюваний об`єкт та скаржником зроблено іншу оцінку квартири, де ціна відрізняється від тієї, що зазначена у висновку СОД ОСОБА_3 . Результатом роботи суб`єкта оціночної діяльності, є висновки зі звітами, виконані відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р № 2658-ІІІ, і вимогам Національного стандарту № 1 «Основні принципи оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р № 1440. Згідно з основними нормативними документами, що регламентують оціночну діяльність в Україні, не існує поняття «скасування» висновків оцінювача, і вони не можуть бути «протиправними».

Відповідно до п. 47 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи розсудливо і без примусу.

Таким чином, оцінювач при застосуванні порівняльного підходу має порівняти ціни інших виробників/продавців на аналогічне майно за своїми технічними характеристиками, враховуючи те, що таке порівняння має проводитись на дату проведення оцінки.

Суд не приймає до уваги доводи заявника, що оцінка майна здійснена без ознайомлення оцінювача з об`єктом, оскільки оспорюваний звіт про оцінку вартості майна містить додатки у вигляді фото квартири, технічний паспорт на квартиру, постанову приватного виконавця про опис та арешт майна, яка містить опис квартири.

Відповідно до ст. З Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювачі мають право, зокрема, доступу до майна, яке оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна; забезпечувати об`єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об`єктивної оцінки у зв`язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що зі сторони приватного виконавця відсутні порушення вимог законодавства, а тому суд дійшов висновку, що заявлені вимоги боржника задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259,447-451 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, заінтересовані особи: стягував Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_3 ,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали апеляційної скарги.

Суддя