Ухвала суду № 89372246, 02.03.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4805/20

Справа № 760/5456/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

02 березня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА в м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку,-

встановив:

Позивач звернулася до Солом`янськогорайонного суду м. Києва із зазначеним позовом, в якому просить:

- зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні власністю та здійснити зняття з реєстраційного обліку за місцем реєстрації АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відділ реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА в м. Києві зняти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зняти з реєстраційного обліку за місцем реєстрації АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати сплатити витрати про сплату держмита та витрати на ІТЗ за рахунок відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 із відшкодуванням на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.

Позовна заява повинна бути обґрунтована як матеріальними так і процесуальними нормами права, однак позивач взагалі не обґрунтовує позовні вимоги нормами процесуального права чинного законодавства України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положення ч.2 ст.16 ЦК України визначають способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У позовній заяві не зазначено докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки зміст позовних вимог не конкретний та в цілому не узгоджується з положеннями матеріального закону (Цивільного та Житлового кодексів).

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Спосіб захисту являє собою певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Способи захисту цивільних прав визначені у ст.16 ЦК України.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідачів повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Позовна заява повинна бути обґрунтована як матеріальними так і процесуальними нормами права, однак позивач взагалі не обґрунтовує позовні вимоги нормами матеріального та процесуального права, тому позовна заява не відповідає ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Тому позивачу слід викласти позовну заяву в новій редакції з посиланням на норми матеріального та процесуального права, які обґрунтовують позовні вимоги та звернення до суду саме з такими вимогами.

Позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Як вбачається з квитанції доданої до позовної заяви, позивачем сплачено за одну вимогу немайнового характеру 840,40 грн.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Частиною 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2020 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 40 коп. і 840,80 грн за другу вимогу немайнового характеру на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, за подачу позову. За таких обставин, позивачу необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У той же час, звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач зазначає, що вона є власником лише ѕ вказаної квартири. ј належала її племіннику, який начебто помер, оскільки відповідних доказів позивач до позовної заяви не додає. Крім цього, позивач не зазначає, хто саме спадкував після померлого його ј частину квартири, не визначає їх кількість та не залучає їх до участі у справі з визначенням їх процесуального статусу. Тому позивачу необхідно зазначити та підтвердити достатніми та допустимими доказами, чи дійсно ОСОБА_5 помер, визначитися зі спадкоємцями після померлого, у випадку їх наявності, останні мають бути зазначені в позові з визначенням їх процесуального статусу, в разі відсутності таких осіб необхідно зазначити, чим це підтверджується. Та в такому випадку позивачу необхідно вирішити питання з залученням до участі у справі відповідної територіальної громади (Київської міської ради).

У разі виправлення недоліків, заявнику слід надати до суду заяву в новій редакції, а також її копій та копій всіх документів, доданих до неї, для надіслання заінтересованим особам, як то передбачено ст. 177 ЦПК України.

В якості третьої особи позивач зазначила відділ реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві. З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи, а відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Частина 1 ст.90 ЦК України визначає, що найменування юридичної особи має містити інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст.80 ЦК України).

Однак, позивач зазначає в якості третьої особи відділ реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві який є уповноваженим органом, створеним при Солом`янській районній в м. Києві державній адміністрації та не є юридичною особою. Крім цього в назві органу позивач зробила помилку, оскільки на даний час орган має іншу назву.

Друга вимога позивача висунута до третьої особи та стосується зобов`язання третьої особи вчинити певні дії. Однак будь-які позовні вимоги до третьої особи не передбачені чинним цивільно-процесуальним законодавством.

Крім цього, згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

У позовній заяві не зазначено зворотного зв`язку відповідачів, останнього місця проживання чи перебування відповідачів, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивач у позовній заяві зазначає місце проживання чи перебування відповідачів за місцем їх реєстрації, з тексту позовної заяви вбачається, що останній не проживає за місцем своєї реєстрації, тобто звертаючись до суду з позовною заявою позивач позбавляє права відповідачів на захист своїх прав та інтересів. Відповідно до позовних вимог ставиться питання про знаття відповідачів з реєстраційного обліку, при цьому позивачем не вказано жодних даних відповідачів, які дадуть змогу суду повідомити відповідачів про існування справи за вказаним позовом у суді, надіслати їм позовну заяву та додані до неї документи, що унеможливить допущення порушення прав останніх. Тому позивачу слід відшукати та зазначити данні щодо останнього місця проживання чи перебування відповідачів, а також відомі номери засобів зв`язку офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Тому позивачеві, необхідно правильно визначити коло осіб по справі, склад учасників справи (відповідачів та третіх осіб), при цьому, конкретизувавши зміст позовних вимог та зазначити в чому полягає порушення прав позивача кожним відповідачем та третьою особою. Визначаючись з колом учасників справи, позивачу необхідно врахувати, що останній повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду та поданням до суду позовної заяви в новій редакції, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА в м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О. Козленко