Ухвала суду № 89371489, 20.05.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38877/19

Провадження № 2/761/2444/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року Шевченківський районний суду міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Ганущака А.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернути сплачений збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20147,14 грн. на картковий рахунок позивача.

В судовому засіданні 20.05.2020 поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі в зв`язку з тим, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач заперечував проти закриття провадження по справі, оскільки бажає розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Відповідач, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.19 ч.1 ЦПК України суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно абзацу першого, другого пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ суду України «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3, вбачається, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Положеннями п.1 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Відповідно до пункту 4.8 Постанови Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 906/515/17, Верховний Суд звертає увагу суддів на те, що для визначення предметної юрисдикції вирішальне значення має суть оспорюваних дій, а не форма їх вираження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Зі змісту позовної заяви та її правового обґрунтування вбачається, що позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача - Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві щодо неповернення йому сплаченого збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Тим самим, спір між позивачем - фізичною особою та відповідачем - юридичною особою, що є суб`єктом владних повноважень, виник з питань здійснення відповідачем своїх владних повноважень, є публічно-правовим і не стосується захисту цивільних прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в адміністративному судочинстві в порядку, визначеному КАС України, а вказана справа не є спором, який віднесений до категорії справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, то на підставі ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю, при цьому позивач має можливість звернутися з вищевказаними вимогами в порядку адміністративного судочинства до належного суду - Окружного адміністративного суду м.Києва.

Відповідно до ч.3 ст.266 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255-256, 258- 261 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст виготовлено 21.05.2020.

Суддя: