Постанова № 89371012, 12.05.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 3-3474/20

Справа № 760/6672/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Горбатовська С. А., а участю: потерпілої ОСОБА_1 , адвокатів: Позднякова М. В., Герасименка М. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 24.02.2020, о 22.31 год., перебуваючи по вул. А. Антонова, 4 у м. Києві , вчинив насильство психологічного характеру стосовно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1 .

В суді ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав і пояснив, що з 2009 року по 2016 рік спільно проживав з ОСОБА_1 , а з 2016 року по початок 2020 року підтримували фактичні шлюбні відносини. У 2010 році зареєстрував торгівельну марку, спільно з ОСОБА_1 займались господарською діяльністю. Після припинення спільного проживання продовжував участь у веденні спільної господарської діяльності. Наприкінці 2019 року відносини з ОСОБА_1 погіршились, в тому числі, залишились не розв`язані питання господарської діяльності, які він намагався вирішити в ході зустрічей з ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 ухиляється від спілкування, буде звертатись до господарського суду. Вказує, що у 2020 році ОСОБА_1 не переслідував, декілька разів випадково зустрічав біля кафе, проте, будь - якого насильства стосовно неї не чинив. 24.02.2020, ввечері, випадково зустрів ОСОБА_1 біля кафе, між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 вдарила його в обличчя, від чого розбились окуляри, скло потрапило йому в око. З даного приводу він звернувся з відповідною заявою до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві. Зазначає, що незадовго до події був побитий невідомими на прохання ОСОБА_1 , після події звертався до органів поліції з заявами щодо неправомірних дій ОСОБА_1 стосовно нього.

Захисник просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, вважаючи вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення не доведеною.

ОСОБА_1 пояснила, що з 2009 року по 2015 рік спільно проживала з ОСОБА_2 , у 2015 року декілька зустрічалась з ОСОБА_2 з приводу фінансових відносин у господарській діяльності. У 2019 році відновила відносини з ОСОБА_2 , пояснивши останньому, що спільно проживати не будуть. Наприкінці 2019 року - початку 2020 року ОСОБА_2 розпочав її переслідувати, кожного дня телефонував, зустрічав біля кафе по вул. Антонова, 4 , звідки вона йшла додому - до буд. АДРЕСА_5 після роботи та біля будинку, де проживає, неодноразово приїжджав на роботу, ображав і погрожував, як їй, так і її дочці, пошкодив вхідні двері її квартири та скло вікна. 24.02.2020, після 22 год., ОСОБА_2 вкотре зустрів її після роботи, ображав, висловлюючись нецензурною лайкою, біля будинку фізично не давав їй можливості зайти у під`їзд, тому вона відштовхнула ОСОБА_2 , проте, останнього не била, окуляри не розбивала, тілесних ушкоджень не завдавала. Вказує, що психологічно виснажена переслідуванням ОСОБА_2 , тому почала звертатись до правоохоронних органів. Зазначає, що питання спільної господарської діяльності вирішені задовго до події, будь - яких претензій матеріального характеру ОСОБА_2 до неї не пред`являв.

Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 -2 КУпАП, доведена повністю з наступних підстав.

П. 3) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У відповідності до пояснень учасників, даних як працівникам поліції, так і суду, 24.02.2020, приблизно о 22-22.30 год., дійсно мала місце зустріч ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , обставини якої дають судді обґрунтовані підстави прийняти до уваги позицію ОСОБА_1 щодо сприйняття нею поведінки та дій ОСОБА_2 на місці події, як вчинення психологічного насильства стосовно неї.

Крім того, в судовому засіданні учасники не спростовували, що у 2020 році ОСОБА_2 неодноразово мав зустрічі і спілкування з ОСОБА_1 , при яких, на переконання судді, ОСОБА_2 достеменно розумів негативне ставлення ОСОБА_1 до таких зустрічей і відмову останньої від подальших відносин.

Згідно заяви ОСОБА_2 , наявній у справі, останній мотивував свою поведінку стосовно ОСОБА_1 невдоволенням рішенням останньої припинити будь - які відносини і спілкування з ним.

Таку ж позицію ОСОБА_2 підтримав і в ході судового розгляду справи, вказуючи на незрозумілість йому підстав відмови ОСОБА_1 у підтриманні відносин.

Доводи ОСОБА_2 про необхідність зустрічей з ОСОБА_1 для вирішення питань спільної господарської діяльності не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки в ході судового розгляду судді не надано доказів, як б свідчили про наявність у ОСОБА_2 будь - яких претензій, а тому числі і матеріального характеру, до ОСОБА_1

Позиція ОСОБА_2 про звернення до правоохоронних органів щодо неправомірних, на його думку, дій ОСОБА_1 стосовно нього не є предметом даної справи, а підлягає окремому дослідження в межах кримінального провадження.

За викладеним, керуючись ст. ст. 40-1, 283,284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Накласти на ОСОБА_2 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.)

Штраф підлягає сплаті на р/р UA278999980313090106000026010; одержувач: УК у Солом`янському районі, ЄДРПОУ 38050812; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації доходів: 21081100 «адміністративні штрафи та інші санкції.»

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 420,40 грн. на користь держави.

Судовий збір підлягає сплаті на р/р UA 908999980313111256000026001; одержувач: ГУК у м. Києві, ЄДРПОУ 22030106; банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 37993783.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя: