Рішення № 89369190, 21.05.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/310/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнобай адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, поліцейського батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержанта поліції Олефіренка Олексія Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з даним позовом посилаючись на те, що 11 лютого 2020 року поліцейським батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержантом поліції Олефіренком О.С.відносно нього було винесено постанову серії ДПО18 №683432 про накладення адміністративного стягнення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно даної постанови він 11 лютого 2020 року о 20 год 05 хв в м. Полтава, перехрестя вул. К.Шосе та вул. Великотирнівська керуючи транспортним засобом у складі з напівпричепом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних транспортних засобів заборонено", а саме здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п.п. 8.4 ПДР України.

Із вказаною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права та є незаконною, жодних порушень Правил дорожнього руху він не вчиняв, на шляху його руху жодних знаків, які б забороняли рух вантажним ТЗ, не було.

Посилаючись на викладене вище позивач просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії ДПО18 №683432 від 11 лютого 2020 року.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2020 року залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 березня 2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2020 року залучено другого відповідача Головне управління Національної поліції в Полтавській області.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2020 року залучено другого відповідача Департамент патрульної поліції.

Від відповідача поліцейського батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержанта поліції Олефіренка О.С.на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому останній вказував, що викладені позивачем обставини в позовній заяві повністю спростовуються відеозаписом з відеореєстратората. Так, на відеореєстраторі, зафіксовано як транспортний засіб DAF XF105.460, номерний знак НОМЕР_1 , у складі з напівпричепом SCHMITZ SPR 24L1362S01, номерний знак НОМЕР_2 рухається по

вул. Великотирнівська. Знак 3.3 встановлений безпосередньо на перехресті вул. К.Шосе та вул. Великотирнівська. Вказав, що на даному відеозаписі водій не заперечує, що на

вул. Великотирнівську він заїхав з вул. К.Шосе, лише зазначив, що завжди так їздить. При цьому, зазначив, що відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетерції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. У зв`язку з викладеним просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, а розгляд справи проводити без його участі.

В судове засідання сторони не з`явилися. Позивачем подана телефонограма про розгляд справи без його участі. Відповідачі,про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Відзиву на позовну заяву до суду не подавали.

Неявка відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

11 лютого 2020 року поліцейським БУПП в Полтавській області Олефіренком О.С. було винесено постанову серії ДПО18 №683432 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 255 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно даної постанови ОСОБА_1 11 лютого 2020 року о 20 год 05 хв в м. Полтава, перехрестя вул.К.Шосе та вул. Великотирнівська керуючи транспортним засобом у складі з напівпричепом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних транспортних засобів заборонено", а саме здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п.п. 8.4 ПДР України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені частиною 1 статті 122 КУпАП.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, уповноваженими працівниками підрозділів патрульної служби Національної поліції надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 522/6111/16-а (№ К/9901/11751/18).

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем у адміністративному позові не доведено факт того, що відповідачем порушено норми процесуального права при складанні постанови та розгляді адміністративної справи.

Разом з тим, з відеозапису, про який зазначено в оскаржуваній постанові, вбачається факт порушення позивачем ПДР 11 лютого 2020 року, а саме не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних транспортних засобів заборонено", окрім цього позивач на відеозаписі повідомив, що необізнаний з організацією руху на даній ділянці дороги та завжди так їздить.

Відтак, адміністративне стягнення застосовано відповідачем у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому, підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено. При цьому, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу) позивача суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що більшість аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, отримали достатню оцінку з боку суду в тій мірі, щоб вважати рішення суду обґрунтованим.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, поліцейського батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержанта поліції Олефіренка Олексія Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В.Левченко