Вирок № 89368951, 21.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/661/19

Номер провадження 1-кп/629/99/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Мицик С.А., при секретарі судових засідань- Заводяній О.Ю., за участю прокурорів- Гребенюка В.Є., Решетняк В.О., потерпілого - ОСОБА_1 , обвинуваченого - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018220380002085 від 27.11.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

25.11.2018 року близько 13:00 години ОСОБА_2 перебував на «Центральному ринку» в м. Лозова Харківської області, де займався реалізацію товару в контейнері № 453. ОСОБА_2 побачив раніше знайомого йому ОСОБА_1 , який ішов по ряду, де знаходиться його контейнер. Далі ОСОБА_2 , знаходячись у неприязних стосунках з ОСОБА_1 , на ґрунті того, що вони є конкурентами, діючи з умислом, направленим на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, обхопив лівою рукою ззаду шию ОСОБА_1 та кинув його об контейнер, після чого наніс не менше 3 ударів кулаком правої руки по голові, спричинивши тим самим ОСОБА_1 , згідно висновку експерта № 12-14/290 - ЛЗ/18 від 14.12.2018, гостру закриту черепно -мозкову травму з синцем (підшкірною гематомою) в області лівої надбрівної дуги, садно на носі і струс головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Обинувачений ОСОБА_2 , допитаний в судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.2 ст. 125 КК України, визнав частково та пояснив, що вдарив ОСОБА_1 , оскільки останній, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, спровокував його на вчинення таких дій. Зазначив, що в листопаді 2018 року на «Центральному ринку» в м. Лозова він зранку бачив ОСОБА_1 , який зі своїми друзями вживав алкогольні напої, а саме- коньяк, та потім підійшов до його тещі- ОСОБА_3 та підносив їй до обличчя льодянку із зображенням мавпи, говорив, що це вона. ОСОБА_3 поскаржилася йому на такі дії ОСОБА_1 , після чого приблизно о 12.00 год. ОСОБА_2 прийшов до контейнера, в якому працював ОСОБА_1 , але на місці його не застав. Тоді ОСОБА_2 пішов за ним і побачив, як він розмовляє з жінкою на ім`я ОСОБА_4 . Підійшовши ззаду до ОСОБА_1 , він схопив його та відкинув, той вдарився об ролет контейнера і впав на землю. Пояснив, що він не бив ОСОБА_1 , а намагався його підняти, та коли це робив, вони разом впали, і забруднилися снігом. Вони не встигли побитися, бо одразу їх розтягнули люди, що були поблизу. Пояснив, що він кричав ОСОБА_1 , щоб той вибачився перед ОСОБА_3 , а той у відповідь голосно лаявся та плював йому в обличчя. Зазначив, що ОСОБА_1 був в нетверезому стані та на його обличчі не було жодних тілесних ушкоджень та крові. Після конфлікту ОСОБА_2 повернувся до тещиного робочого місця та допомагав їй збирати товар до контейнеру, лопатою він укладав товар в ролет. В подальшому він пропонував ОСОБА_1 гроші в сумі 5000 гривень за моральну шкоду, але той відмовився їх прийняти. Цивільні позови прокурора та потерпілого не визнав, оскільки він впевнений, що ОСОБА_1 насправді не лежав у лікарні, тому що у вказаний в лікарняному період часу, люди його бачили в супермаркеті АТБ та в м. Харкові на ринку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Чеки на придбання ліків можна просто взяти в аптеці, та не зрозуміло, чому до позовної заяви потерпілого додано копію чека на придбання бензину. Жодних матеріальних збитків ОСОБА_1 не поніс, бо контейнер на ринку весь час працював. Вважає, що подавши цивільний позов, ОСОБА_1 намагається заробити на ньому гроші.

Не зважаючи на часткове визнання винуватості, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:

Показами потерпілого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні пояснив, що 25.11.2018 року він торгував на «Центральном ринку» в м. Лозова, на своєму робочому місці- контейнері № 308. Коли близько 10.00 год. ОСОБА_3 , яка торгує навпроти нього аналогічним товаром на відстані приблизно 3-х метрів, почала переманювати покупців, він підняв льодянку та показав їй намальовану на ній мавпу і сказав, що це вона, вона у відповідь зробила те ж саме. Вони продовжували торгувати. Близько 12.00 год. коли він пішов вниз по ринку, раптово ззаду його за шию схопив ОСОБА_2 , після чого він впав, а ОСОБА_2 впав на нього та бив його кулаками і кричав, щоб він вибачився перед тещею- ОСОБА_3 . Це відбувалося близько 5 хвилин. Після чого викликали поліцію та швидку допомогу. Зазначив, що у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями він 9 днів перебував на стаціонарному лікуванні в КЗОЗ «Лозівське територіальне медичне об`єднання».

Показами свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює у ОСОБА_1 реалізатором. 25.11.2018 року вона та ОСОБА_1 торгували на «Центральному ринку» в м. Лозова з контейнеру санчатами та льодянками із зображенням різних тварин. Поблизу них торгує ОСОБА_3 . Приблизно в період часу з 09.00 год. до 10.00 год. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розпочався словесний конфлікт з тієї причини, що остання переманювала покупців, говорила їм, що у неї товар дешевше, під час якого вони говорили одне одному образливі слова. Сварка тривала до обіду. Під час сварки ОСОБА_1 підняв льодянку із зображенням мавпи, показав її ОСОБА_3 та сказав, що це вона. Близько 12.00 год. вони зібралися та зачинились. ОСОБА_1 пішов по ринку донизу за замовленнями і грошима, та повернувся через 15-30 хвилин побитий, брудний та розгублений. В нього було розбите обличчя, яке було в крові, та пом`ята одежа. Тоді ОСОБА_1 їй нічого не розповів. Потім вона дізналася, що його побив зять ОСОБА_3 , який також працював на ринку та часто приходив до неї і віддавав їй гроші. Під час перебування ОСОБА_1 в лікарні вона одна працювала на ринку два тижні, замість того, щоб працювати в магазині, який у цей час був зачинений.

Показами свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 її брат. Вона торгує на «Центральному ринку» в м. Лозова. В листопаді 2018 року на «Центральному ринку» в м. Лозова в проміжок часу з 11.30 до 12.20 год. вона почула крики, побігла по сходинах та побачила ОСОБА_1 , який лежав на асфальті головою до контейнера та його кулаком в голову вдарив ОСОБА_2 , при цьому він був злий, кидався та вимагав, щоб ОСОБА_1 просив вибачення. Після чого підбігли чоловіки та закрили ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 тримала охорона ринку. Коли бійка припинилася, вона підійшла до ОСОБА_1 , у якого текла кров, були садна і гематоми, та в подальшому повернулася до свого контейнеру.

Показами свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що він торгує на «Центральному ринку» в м. Лозова. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 також торгують на цьому ринку. В листопаді 2018 році на «Центральному ринку» в м. Лозова опівдні на відстані приблизно 7 метрів від нього ОСОБА_2 бив ОСОБА_1 кулаками, поваливши його на землю. В той час на ринку було багато людей, він та інші люди їх розняли, після чого прийшла охорона ринку та всі розійшлися. У ОСОБА_1 була травмована голова та текла кров. Машина швидкої допомоги приїхала пізніше. Ані в той день, ані раніше він не чув будь-яких сварок та конфліктів між вищезазначеними особами.

Показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що в листопаді 2018 він прийшов на «Центральний ринок» в м. Лозова за товаром, та близько 12.00 год. він бачив, як ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_1 , а той впав на контейнер та вдарився плечем. Бійка була приблизно 5 хвилин. При цьому обидва голосно спілкувалися, та ОСОБА_2 говорив ОСОБА_1 , щоб той йшов вибачатися. Свідок знаходився від того місця на відстані 8-10 метрів, та не вмішувався, оскільки між ним та місцем бійки були люди. З цієї ж причини він не бачив кількість та механізм спричинених ударів, та чи була ця бійка обопільною. Після бійки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 десь пішли по сходинах.

Показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що 25.11.2018 року він прийшов на «Центральний ринок» м. Лозова до товариша, та приблизно за півтори години до зачинення ринку, коли він спілкувався з товаришем, повз них пройшов вниз ОСОБА_1 , зупинився на відстані приблизно 15 метрів від них та розмовляв з жінкою на ім`я ОСОБА_4 . В цей час до ОСОБА_1 ззаду підійшов ОСОБА_2 , схопив його за шию, кинув на землю, той впав до ларька спиною, а ОСОБА_2 нахилився над ним та почав зверху наносити удари в область обличчя, при цьому сварився. Наніс близько 4-5 ударів. Свідок разом з іншими чоловіками, серед яких був свідок ОСОБА_7 , підбіг та почав розтягувати бійку. ОСОБА_2 припинив бити ОСОБА_1 тоді, коли їх почали розтягувати. Розтягували їх до приходу охорони ринку. Після побиття у ОСОБА_1 обличчя було в крові та розтріпана одежа. Всього сутичка тривала близько 15-20 хвилин. Що було причиною конфлікту йому не відомо. Після бійки ОСОБА_1 з розбитим обличчям пішов наверх, а свідок залишився.

Показами свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона приватний підприємець. Приблизно взимку 2018 року на «Центральному ринку» м. Лозова близько 12.00 год. вона підійшла до подруги попити чаю. До ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_1 , який спустився зверху по сходинах, в правій руці в нього була чашка з кавою; він був в нетверезому стані, навеселі. Коли до ОСОБА_1 ззаду підійшов ОСОБА_2 і обійняв його, їй здалося, що він бешкетує та шуткує. При цьому ОСОБА_1 смикнувся, заливши кавою їй окуляри. Почалася сварка та вона одразу пішла геть. Бійку вона не бачила, та не бачила, щоб хтось комусь наносив удари. Коли вона пішла всі були на ногах і ніхто не падав.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працює на «Центральному ринку» м. Лозова. Приблизно в грудні 2018 року опівдні, коли він знаходився на своєму робочому місці, чув як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які знаходилися на відстані близько 25 метрів від нього на своїх робочих місцях, сварилися, висловлюючись на адресу одне одного нецензурною лайкою. Зазначив, що йому не відомо про причини виникнення конфлікту між ними. При ньому ніхто ні з ким не бився, бійка була раніше, внизу, він лише бачив сварку після бійки, та бачив охорону ринку. Також бачив в руках у ОСОБА_2 пластмасову снігову лопату. Пояснив, що ОСОБА_1 знає давно, характер у нього звичайний. Чи був ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, йому невідомо, оскільки близько до нього не підходив, але той був веселий зранку. Коли він проходив повз ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , чув, що вони глузували один з одного.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона працює на «Центральному ринку» м. Лозова, де в 2018 року близько 13.00 год. вона чула розмову та крики, та вона до місця сварки не підходила і будь-яких бійок не бачила.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що її донька мешкає з ОСОБА_2 . Вона та ОСОБА_1 торгують однаковим товаром недалеко один від одного. 25.11.2018 року на «Центральному ринку» в м. Лозова близько 10.00 год. п`яний ОСОБА_1 її ображав, висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою, довів до сліз, та близько 12.00 год. пішов вниз по ринку. Вона після образ була дуже пригнічена та поскаржилася донькам і чоловіку. Потім повернулися ОСОБА_1 -до свого робочого місця та ОСОБА_2 -підійшов до неї, вони голосно сварилися. ОСОБА_1 не вибачився за образи, та у нього вона не бачила ніяких ушкоджень. Після 25.11.2018 жодного дня контейнер ОСОБА_1 не простоював, та з нього здійснювалася торгівля. Зазначила, що раніше ОСОБА_1 неодноразово здійснював на неї психологічний тиск. Також пояснила, що вона має поганий стан здоров`я та їй не можна нервувати.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що його дружина ОСОБА_3 торгує на «Центральному ринку» в м. Лозова, навпроти її робочого місця на відстані близько 10 метрів, робоче місце ОСОБА_1 В листопаді 2018 року близько 10.00 год. йому зателефонувала дружина, яка плакала та скаржилася на те, що п`яний ОСОБА_1 ображав її та чіплявся до неї, при цьому показував їй мавпу, зображену на льодянці, та говорив, що це вона. Оскільки і раніше ОСОБА_1 ображав його дружину, то свідок поїхав до неї і заспокоював. Також зазначив, що 03.12.2018 року він бачив ОСОБА_1 в м. Харкові на ринку «Барабашово», а потім через декілька днів- в супермаркеті «АТБ» в м. Лозова.

-Висновком експерта № 12-14/290-ЛЗ/18 від 14.12.2018р. за результатами проведення судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 мала місце гостра закрита черепно-мозкова травма з синцем (підшкірною гематомою) в області лівої надбровної дуги, садном на носі і струсом головного мозку, яка утворилася від травматичної дії тупого (тупих) твердого предмету про індивідуальні особливості якого по наявним даним судити не можливо та могла бути спричинена в строк і обставинах, вказаних потерпілим. За ступенем тяжкості вищевказана гостра закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку- це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Черепно-мозкова травма у ОСОБА_1 могла утворитися як від удару тупим твердим предметом по голові, так і при падінні його на будь-яку тверду виступаючу поверхню, в тому числі і з наданням тілу прискоренням. По наявним судово-медичним даним неможливо висловитися від дії яких саме тупих (тупого) твердих предметів утворилися тілесні ушкодження на голові у ОСОБА_1 , але не виключено, що від ударів кулаками. Тілесні ушкодження, що мали місце у ОСОБА_1 утворилися не менш ніж від двох травматичних впливів (ударів) по голові тупим (тупими) твердим предметом(т.1 а.с. 111-112);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.12.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_1 з додатком DVD-R диском з відеозаписом фіксації слідчої дії, продемонстрованого в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_1 розповів, як і за яких обставин ОСОБА_2 спричинив йому тілесні ушкодження (т.1 а.с. 113-116);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.12.2018 року за участю свідка ОСОБА_7 з додатком DVD-R диском з відеозаписом фіксації слідчої дії, продемонстрованого в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_7 розповів, як і за яких обставин ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження (т.1 а.с. 117-120);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.12.2018 року за участю свідка ОСОБА_10 з додатком DVD-R диском з відеозаписом фіксації слідчої дії, продемонстрованого в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_10 розповів, як і за яких обставин ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження (т.1 а.с. 121-124);

-висновком експерта № 12-14/296-ЛЗ/18 від 31.12.2018р. за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 мала місце гостра закрита черепно-мозкова травма з синцем (підшкірною гематомою) в області лівої надбровної дуги, садном на носі і струсом головного мозку, яка утворилася від травматичної дії тупого (тупих) твердого предмету про індивідуальні особливості якого по наявним даним судити не можливо та могла бути спричинена в строк і обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту 12.12.2018 року. Покази, надані свідками ОСОБА_7 і ОСОБА_10 під час проведення слідчих експериментів 12.12.2018 року в цілому однотипні і не суперечать судово-медичним даним в частині локалізації, характеру і механізму спричинення тілесних ушкоджень, які мали місце у потерпілого ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 125-126).

Доводи обвинуваченого про те, що він не бив потерпілого спростовуються показами потерпілого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні підтвердив свої покази, надані в ході слідчого експерименту, проведеного 12.12.2018 року за його участю, які повністю узгоджуються з висновками експертів № 12-14/290-ЛЗ/18 від 14.12.2018р., № 12-14/296-ЛЗ/18 від 31.12.2018р. за результатами проведення судово-медичної і додаткової судово-медичної експертиз, та показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання у виді 240 годин громадських робіт.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як низькі. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується формально задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та, враховуючи неможливість призначення обвинуваченому таких видів покарань як штраф та виправні роботи (оскільки останній офіційно не працевлаштований),суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт в межах санкції інкримінованої статті, і саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Прокурор просив задовольнити цивільний позов прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі КЗОЗ «Лозівське ТМО» Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 2620 грн. 08 коп.

Потерпілий просив задовольнити його цивільний позов до обвинуваченого в повному обсязі, а саме матеріальну шкоду в розмірі 11025,60 гривень та моральну шкоду в розмірі 20000 гривень, завдані внаслідок вчинення злочину, а всього 31025,60 гривень, з підстав відображених у його позовній заяві. В судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 працевлаштована у ФОП ОСОБА_1 продавцем непродовольчих товарів, та у зв`язку з тим, що він перебував на стаціонарному лікуванні, та в подальшому на реабілітації вдома, він був фізично не взмозі здійснювати торгівлю з контейнеру на ринку, тож вимушений був перевести продавця ОСОБА_5 на роботу з магазину на ринок, тож у той час магазин за адресою: АДРЕСА_3 був зачинений, але оплата за оренду землі під магазином здійснювалася. Таким чином, він просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду, що складається з витрат на лікування та збитки, понесені ним у зв`язку з тритижневим простоєм магазину за вищезазначеною адресою.

Обвинувачений ОСОБА_2 не визнав заявлені до нього цивільні позови потерпілого ОСОБА_1 та прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі КЗОЗ «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області. В обґрунтування заперечень проти позовів пояснив, що ОСОБА_1 насправді не знаходився в лікарні з 28.11.2018 по 07.12.2018, оскільки в цей період часу його бачили поза межами лікарні та поза межами м. Лозова. Зауважив, що з чеків, доданих позивачем на підтвердження витрат на придбання ліків та виробів медичного призначення, не можливо встановити, що саме ОСОБА_1 придбав вказаний товар, та саме для свого лікування, внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень. В платіжних дорученнях не зазначено за що перераховані гроші та відсутні адреси орендованих земельних ділянок. Пояснив, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що внаслідок дій відповідача магазин був зачинений; контейнер позивача на ринку жодного дня не простоював, та весь час з нього здійснювалася торгівля.

Вислухавши пояснення сторін та учасників судового провадження, дослідивши матеріали цивільних позовів, суд вважає за необхідне цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КЗОЗ «Лозівське ТМО» задовольнити в повному обсязі, а цивільний позов потерпілого задовольнити частково з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно довідки КЗОЗ «Лозівське територіальне медичне об`єднання» № 87 від 16.01.2019 про вартість лікування ОСОБА_1 , що перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Лозівської міської лікарні з 28.11.2018 по 07.12.2018 (з розрахунком затрат), вартість вказаного лікування становить- 2620,08 гривень(т.1 а.с. 11).

Отже цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КЗОЗ «Лозівське ТМО» до ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні доведено розмір матеріальної шкоди в сумі 4364,82 грн., які підтверджується відповідними квитанціями про сплату ліків та виробів медичного призначення.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 по стягнення матеріальної шкоди на суму 4364,82 грн.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення з обвинуваченого збитків за користування земельною ділянкою, на якій розташований контейнер, який був зачинений в період перебування потерпілого на лікуванні, на суму 6660,78 гривень, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки додана до позову копія платіжного доручення № 725 від 26.12.2018 на суму 5916,18 грн. призначення платежу «оплата за оренду землі за листопад 2018» не є належним доказом на підтвердження вказаних збитків, оскільки не містить інформацію щодо предмета доказування(відомості про місцезнаходження орендованої земельної ділянки, а також, що земельна ділянка перебуває під контейнером, або ж під магазином); з копії платіжного доручення № 710 від 16.11.2018 призначення платежу «єдиний податок за листопад 2018 перераховано повністю по строку» вбачається, що сума 744,60 грн. була перерахована ОСОБА_1 16.11.2018, тобто до часу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 (25.11.2018) та без зазначення адреси земельної ділянки; на стаціонарному лікуванні потерпілий перебував з 28.11.2018 по 07.12.2018, згідно довідки КЗОЗ «Лозівська центральна районна лікарня» № 87 від 16.01.2019. Крім того, з пояснень обвинуваченого, потерпілого, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вбачається, що з контейнера ОСОБА_1 на час перебування його на стаціонарному лікуванні здійснювалася торгівля.

Отже, в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України). Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болі та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, лікуванням та подальшою реабілітацією, і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, з урахуванням засад розумності та справедливості, приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень, яка визначена з урахуванням всіх обставин справи.

За таких обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення цивільного позову, а саме в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривень. В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Судові витрати відсутні. Речові докази відсутні.

Запобіжний захід - не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200(двісті) годин.

Цивільний позов прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області (р/р НОМЕР_2 в УДК Лозівського управління державної казначейської служби в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 40199749) витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 2620 (дві тисячі шістсот двадцять ) гривень 08 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4364 (чотири тисячі триста шістдесят чотири) гривні 82 копійки; в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000(десять тисяч) гривень, а всього 14364 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 82 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.А. Мицик