Ухвала суду № 89368655, 21.05.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2158/20

Провадження № 2-з/645/42/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Горпинич О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до державного нотаріуса Кременецької державної нотаріальної контори Остапчука Віталія Петровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, який в подальшому уточнили та просять скасувати рішення про державну реєстрацію від 29.03.2020 року № 51813510, прийняте державним реєстратором державного нотаріуса Кременецької державної нотаріальної контори Остапчука Віталія Петровича; скасувати рішення про державну реєстрацію від 24.04.2020 року № 563, прийняте приватним нотаріусом Одарченко Мариною Сергіївною.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 травня 2020 року провадження по справі відкрито.

18 травня 2020 року позивачі звернулися до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 та заборонити будь кому вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та користування вищевказаною квартирою.

В обґрунтування заяви посилалися на те, що ними до суду подано позов про визнання протиправним та скасування рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), оскільки 07.04.2020 року позивач ОСОБА_1 повернувшись ввечері з роботи не зміг потрапити до спірної квартири, адже дверний замок був змінений невідомими особами. На двері було наклеєно «Власність банка». 14.04.2020 року позивачі згідно інформаційної довідки № 206837030 дізнались, що 29.03.2020 року державним нотаріусом Кременецької державної нотаріальної контори Остапчук В.П. було зареєстровано право власності на спірну квартиру за ТОВ «Укрдебт Плюс».

21.04.2020 року Фрунзенським районним судом м. Харкова була постановлена ухвала про відмову позивачам у забезпеченні позову та не накладено арешт на спірну квартиру, після чого, 24.04.2020 року спірна квартира була перепродана на іншого власника – ОСОБА_6 від імені ТОВ «Укрдебт Плюс». Таким чином відбулось відчуження спірної квартири на ім`я третьої особи.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Інститут забезпечення позову врегульований статтями 149-158 ЦПК України і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.05.2020 року, двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 4,8 кв.м.. житловою площею 24.7 кв.м., належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суд приймає до уваги вимоги та предмет позову та вважає, що позивачі довели необхідності застосування заходів забезпечення позову, наявність об`єктивних обставин необхідності охорони матеріально правових інтересів позивача та неможливість виконання судового рішення.

У своїй заяві позивачі наводять мотиви, за якими вони вважають, що захист їх прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи, що є підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, вважаю, що заява позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, оскільки предметом спору є саме квартира АДРЕСА_1 , а накладення арешту не нерухоме майно унеможливіть користування квартирою.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя -