
Справа № 629/800/20
Провадження № 2/629/549/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, посилаючись на те, що вона з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та перебуває на її повному утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає. Дохід позивача не дозволяє їй належним чином забезпечити всі потреби їх спільної з відповідачем дитини. ОСОБА_2 хронічними захворюваннями не страждає, інвалідом не є, аліментних зобов`язань не має, працює в АТБ -Маркет, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини. В зв`язку з цим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до повноліття дитини.
У встановлений в ухвалі суду строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій він просив суд задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно. Зазначив, що з позивачем не мешкає з травня 2019 року, але надавав в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання сина. Також вказав, що він з 19.09.2018 року та по теперішній час працює на посаді молодшого приймальника товарів у ТОВ «АТБ Маркет» та його заробітна плата в середньому складає близько 7700 гривень щомісячно. Зазначив, що він має обов`язки, а саме: щодо утримання житла; щодо сплати кредитних коштів за договором кредитування; щодо надання посильної матеріальної допомоги своїй родині, а саме братам ОСОБА_4 , який не працює та є студентом денної форми навчання та ОСОБА_5 , який визнаний дитиною інвалідом, а також своїй бабусі ОСОБА_6 , яка є літньою жінкою та потребує постійної сторонньої допомоги. Тому просив задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з нього аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.
19 травня 2020 року позивачем на адресу суду була надана відповідь на відзив з якої вбачається, що при визначенні розміру аліментів саме у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача вона виходила з того, що на її утриманні перебувають сини ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , крім заробітної плати інших доходів не має. Зазначила, що вона та діти часто хворіють, тому на лікування уходять значні грошові кошти, але її заробітної плати не вистачає тому вона змушена брати в кредит кошти, тобто на даний час у неї тяжке матеріальне становище. Також вказала, що відповідач має змогу сплачувати аліменти у визначеному неї розмірі, а тому просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Крім цього просила стягнути з відповідача по справі на її користь підтверджені судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
Позивач в судове засідання не з`явилася, але раніше надавала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити позовні вимоги з урахуванням наданих письмових доказів.
Відповідач в судове засідання не з`явився, але надав суду телефонограму в якій просив провести розгляд справи за його відсутності. Також просив при ухваленні рішення врахувати наданий ним відзив.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2014 року. Даний шлюб було розірвано 20.09.2018 року на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.09.2018 року. Від даного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 , виданим 19 грудня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 524. З даного свідоцтва вбачається, що відповідач по справі є батьком дитини. В теперішній час відповідач добровільно постійної матеріальної допомоги на утримання сина не надає.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області від 07.02.2020 року, позивач спільно з дітьми проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач мешкає окремо. До травня 2019 року мешкав разом з позивачем і дитиною та забезпечував свою родину.
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати дітей і його виконання.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України- батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, аналогічні положення передбачені п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України у постанові від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, батьки, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня, а для дітей віком від 6 до 18 років - з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Дитині сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 5 років.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зі встановлених обставин по справі суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав вважати відповідача таким, що не виконує чи ухиляється від виконання обов`язку по утриманню сина. З матеріалів справи слідує, що відповідач систематично надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Разом з тим, суд вважає, що звернення позивача до суду з даним позовом є бажанням в судовому порядку врегулювати розмір аліментів, а тому суд приходить до висновку про необхідність вирішення спору щодо розміру аліментів.
Однак суд вважає, що сума, яка заявлена позивачем в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, є завищеною та не відповідає матеріальним потребам позивача, а також призведе до падіння рівня життя відповідача, позбавивши його значної частки грошових коштів, що може зробити не можливим підтримання ним гідного рівня життя.
При визначенні розміру аліментів суд не прагне зрівняння рівня життя сторін, основною метою є забезпечення гідного рівня життя та матеріальне забезпечення неповнолітньої дитини.
Тому суд вважає, що з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» для дитини віком дo 6 років з 01 січня 2020 пo 30 червня - 1779 гривень, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, суд вважає обґрунтованим розмір аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви та до досягнення нею повноліття. Вказану суму аліментів суд вважає достатньою для задоволення розумних потреб дитини, а тому позовні вимоги задовольняє частково.
Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.
Так, згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
З матеріалів справи судом вбачається, що днем пред`явлення позову позивачем є 24 лютого 2020 року, що підтверджується відміткою на 1 примірнику позову.
Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки сторонами належним чином представлені докази в обґрунтування своїх вимог.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи заявлені позивачем вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 300 гривень, суд зазначає, що за змістом ст. 133 ЦПК України склад та розмір витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі та окремо регулюється відповідним нормативно правовим актом.
На підтвердження цих обставин суду слід надавати договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам, наприклад особисті розписки адвоката про одержання грошей або бланк квитанції завірений лише печаткою адвоката. Відповідно до абзацу 4 п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат належать: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що понесені стороною витрати на професійну правничу допомогу повинні бути документально підтверджені, при цьому склад, розміри витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, та факт їх сплати входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Так, позивачем надано суду документи, яких, на думку суду, достатньо для підтвердження факту понесення заявником витрат на правову допомогу, зокрема і у заявленому розмірі.
З матеріалів справи слідує, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 3 від 18.05.2020 року, орієнтовний розрахунок суми судових витрат, детальний опис наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 3 від 18.05.2020 року, довідку адвоката про одержання грошей та копію книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, які підтверджують факт оплати адвокату заявлених на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 300 гривень, в зв`язку з цим, суд має достатні правові підстави для стягнення таких судових витрат з відповідача на користь позивача.
Витрати по оплаті судового збору суд покладає на відповідача за позовом.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 200, 263-268, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 166, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", Постановою Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року за № 3, суд, -
в и р і ш и в:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 24 лютого 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 300 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 840 гривень 80 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
На час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки на подання заяви про апеляційне оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Лозова, Харківської області, громадянка України, паспорт НОМЕР_2 , виданий Лозівським РВ ГУДМС України в Харківській області 27.11.2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Лозова, Харківської області, громадянин України, паспорт НОМЕР_4 , виданий Лозівським МВ ГУМВС України в Харківській області 06.05.2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.А. Смірнова
Судове рішення № 89368312, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 20.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/800/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: