Вирок № 89367241, 21.05.2020, Олешківський районний суд Херсонської області (до 25.04.2025 - Цюрупинський районний суд Херсонської області)

21.05.2020

справа №664/2458/18

провадження1кп/664/103/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2020 року Цюрупинський районний суд Херсонської області у складі:

судді Сіденко С.І.

при секретарі Скорик Н.С.

за участі прокурора Слащініної М.О.

законного представника,

мати неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1

законних представників потерпілого,

працівників органу опіки і піклування Самуляк Г.В. , Лушнікової Т.О.

захисника обвинуваченого, адвоката Бойко В.В.

обвинувченого ОСОБА_4

провівши в м. Олешки Херсонської області в залі суду відкрите судове засідання у кримінальному провадженні № 12018230240001031 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. ПодоКалинівка Олешківського району Херсонської області, українець, громадянини України, освіта середня, одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КК України,

в с т а н о в и в:

У період часу з 07.04.2018 року по 20.06.2018 року ОСОБА_4 , переслідуючи прямий злочинний умисел спрямований на мордування свого новонародженого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розуміючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення болю дитині неодноразово спричиняв невеликі тілесні ушкодження по різним частинам тіла дитини, не звертаючись при цьому до лікувальних закладів для надання ОСОБА_5 медичної допомоги.

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на мордування малолітнього ОСОБА_5 20.06.2018 року близько 18.00 годині ОСОБА_4 знаходячись за місцем свого фактичного проживання в будинку АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень малолітньому сину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилося в застосуванні ложки з їжею глибоко та з силою до ротової порожнини, а потім багаторазовому спричиненню болі шляхом завдання чисельних ушкоджень по всьому тілу, ігноруючи реакцію дитини у вигляді плачу та крику за наступних обставин. Так ОСОБА_4 тримаючи на лівій руці обличчям до гори свого малолітнього сина ОСОБА_5 , наніс останньому долонею правої руки два удари по обличчю злівої та правої сторони, після чого, перевернув його на живіт, придавлюючи при цьому пальцями правої руки з правої сторони живота до свого тулубу, наніс не менше трьох ударів долонею правої руки в області сідниць та не менши двох ударів в області правої ноги. Під час нанесення ударів ОСОБА_5 впав на дерев`яну підлогу в положенні на спину. В результаті чого малолітньому ОСОБА_5 , спричинено тілесні ушкодження: чисельні синці чола, повік, крововиливи в дно рота та язика, синець, садно живота, крововилив в мякі тканини правого стегна, які згідно висновку експерта від 27.07.2018 року №160 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров*я, та з якими малолітній ОСОБА_5 був госпіталізований до КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» де проходив лікування.

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне завдання ударів, побоїв що мають характер мордування.

Будучи допитаним у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині передбаченому ч.2 ст.126 КК України визнав частково, та суду показав, що Він проживає в АДРЕСА_2 одружений мав на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5 . 20.06.2018 року за місцем свого проживання зранку наніс декілька ляпасів долонею руки по обличчю та тулубу малолітнього сина так як останній плакав, а Він вирішив його таким чином заспокоїти. Під час нанесення тілесних ушкоджень малолітній син випав на підлогу та вдарився головою та тулубом. Обставини нанесення тілесних ушкоджень новонародженому сину вказані ним в протоколі слідчого експерименту за його участі відповідають фактичним обставинам справи. Під вечір дитині стало погано викликали швидку яка забрала його сина до лікарні в подальшому дитину було вилучено із сімьї на разі він рішенням суду позбавлений батьківських прав. Періодично він кормив дитину з ложечки, остання постійно пручався, поряд з тим він не спричиняв їй тілесні ушкодження звідки вони взялися в ротовій порожнині сина він не знає. Більше він дитину не бив, у вчиненому щиро прозкаюється просить суд жорстоко не карати. Погоджується з правовою позицією свого захисника та просить перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.126 КК України на ч.2 ст.125 КК України так як жодного умислу на мордування дитини у нього не було, до описаного конфлікту він не наносив більше тілесних ушкоджень дитині.

Не дивлячись на часткове визнання своєї вини, вина ОСОБА_4 у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 126 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами дослідженими судом в судовому засіданні яким суд дав належну правову оцінку.

Так допитана в судовому засіданні законний предстваник малолітнього потерпілого ОСОБА_1 суду показала, що проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 . Малолітній ОСОБА_5 є її сином та проживав з ними. Так 20.06.2018 року побачила у дитини травму язика, ще побачила на тулубі та голові синяки у дитини до поліції чи медичних працівників не зверталась боялась чоловіка, була недосвідченою мала невеликий досвід материнства, удари малолітньому наніс її чоловік ОСОБА_4 від ударів нанесених її чоловіком її малолітньому сину ОСОБА_5 стало погано, викликали швидку яка забрала її та сина до лікарні. Також суду пояснила, що крім неї та її чоловіка до дитини доступу ніхто не мав, вона жодних тілесних ушкоджень дитині не спричиняла. Інколи її чоловік залишався на одинці з сином, після чого помічала синці на тілі дитини вже пізніше зрозуміла що останні появлялися на тілі дитини від насильницьких дій її чоловіка що до дитини. В подальшому представниками органу опіки та піклування Олешківської РДА її малолітнього сина було вилучено з родини на разі в Цюрупинському районному суді вирішується питання про позбавлення її та ОСОБА_4 батьківських прав.

Після допиту потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні остання надала суду заяву про слухання справи у її відсутності.

Так в судовому засіданні законні представники малолітнього потерпілого представники служби в справах дітей РДА Олешківського району Херсонської області Самуляк Г .В. , Лушнікова Т.О. суду показали, що у зв`язку з госпіталізацією малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в червні 2018 року з наявними у дитини тілесними ушкодженнями чисельними синцями, струсом головного мозку, малої ваги дитини, а в вересні 2018 року з подальшим погіршенням стану здоров`я малолітнього та виявленими медичними працівниками нових тілесних ушкоджень, перелому руки у дитини, що свідчить про нанесення батьками тілесних ушкоджень дитині та невиконанням батьківських обовязків, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .. В розмові з матір`ю дитини ОСОБА_1 про обставини отримання дитиною тілесних ушкоджень, остання повідомляла, що фізичне насильство до дитини застосовував її чоловік а не вона. З урахуванням того факту, що порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 , дитину в вересні 2018 року було вдруге госпіталізовано у важкому стані до дитячої обласної лікарні, головою РДА Олешківського району Херсонської області винесенно рішення про негайне вилучення малолітньої дитини із сімї Богомолів та направлено цивільний позов до Цюрупинського районного суду Херсонської області, щодо позбавлення батьківських прав батьків відносно малолітнього ОСОБА_5 батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до вирішення питання про позбавлення батьківських прав та подальшого усиновлення дитини проживає разом бабусею(матірью ОСОБА_1 ) ОСОБА_7.. Рішенням суду цивільний позов був задоволений у повному обсязі ОСОБА_1 та обвинувачений позбавлені батьківських прав.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду показала, що працює лікарем в Цюрупинської районної лікарні Херсонської області. Так 21.06.2018 року до них в відділення з с Подокалинівка Олешківського району Херсонської області посупив малолітня (грудна) дитина ОСОБА_11 разом з матір`ю ОСОБА_1 .. Під час огляду на тілі дитини були виявлені свіжі гематоми та садна на тулубі та тілі, синці були майже по всьому тілу. По кольору ран вона зрозуміла, що деякі були спричинені недавно, а деякі утворилися декілька днів тому. Також при детальному огляді новонародженого у нього в слизистій порожнечі рота виявили ушкодження, у дитини була підвищена температура близько 38 градусів цельсія. На її запитання, щодо жахливого стану дитини її мати ОСОБА_1 повідомила, що малюка декілька днів тому побив батько ОСОБА_4 .. Після огляду дитини остання була направлена на лікування до Херсонської обласної дитячої лікарні у зв`язку з тяжким станом.

Крім показів самого обвинуваченого, законних представників потерпілого, свідка ОСОБА_10 вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.126 КК України підтверджується також письмовими матеріалами кримінального провадження дослідженими у судовому засіданні.

Так згідно висновку експерта № 160 від 27.07.2018 року встановлено, що чисельні крововиливи лобу, вік, крововиливив в дно роту і язика, кровопідтік, ссадини животу, крововиливи в м`які тканини правого бедра, які ускладнились ростом температури тіла, утворилися від впливу не менш 6 травматичних тупих предметів, не виключно, 20.06.2018 року і відносятьсядо легких тілесних ушкоджень, що потягли кородкочасний розлад здоров`я, дитина в такому віці стояти не може, тому не може впасти з висоти власного зросту.

Висновком Експерта №177/160 від 17.08.2018 року згідно якої виникнення тілесних ушкоджень виявлених в ротовій порожнині потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 коли батько ОСОБА_4 тримаючи на руках малолітнього ОСОБА_5 , годуючи його дитячою їжею, а дитина в цей час самовільно киває головою,- виключається. Виявлені тілесні ушкодження на тілі потерпілого ОСОБА_5 коли батько ОСОБА_4 стоячи в повний зріст і тримаючи на руках малолітнього ОСОБА_5 , поклав дитину на спину на свою ліву руку і наніс два удари по обличчю останнього з правої та лівої сторони. А потім перевернув дитину на живіт, поклав на долоню лівої руки а долонею правої руки наніс 3 удари в ділянку сідниць і неменше 2 ударів в ділянку лівої ноги, а також стоячи в повний зріст і тримаючи на долоні лівої руки малолітнього ОСОБА_5 , спиною до гори, вронивши дитину на дерев`яну підлогу і дитина випавши вдарився потилицею(протокол слідчого експерименту від 22.06.2018 року) не виключається. Враховуючи данні протоколу допиту представника потерпілого ОСОБА_1 від 05.07.2018 року виникнення тілесних ушкоджень до 21.06.2018 року за обставин коли батько ОСОБА_4 спричиняв дитині тілесні ушкодження з якими в лікувальні заклади не звертались не виключається.

Висновком судово-психіатричного експерта №362 від 17.07.2018 року згідно якої ОСОБА_4 психіатричними захворюваннями в сенсі ст.19 ч.2 КК України не страждав і не страждає. У період часу, що цікавить слідство, у нього не було будь якого хворобливого розладу душевної діяльності, тоді міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії і керувати ними, застосовування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.

Протоколом слідчого експерименту від 22.06.2018 року за участі обвинуваченого ОСОБА_4 та відеозапису до нього переглянутих та вивчених в судовому засіданні згідно якого обвинувачений детально розповів та показав яким чином та за яких обставин мордував свого малолітнього сина, наносив чисельні тілесні ушкодження своєму малолітньому сину ОСОБА_5 20.06.2018 року. Показав як наніс два ляпаси по обличчю дитини, щоб заспокоїти плач дитини. Потім перевернувши на живіт наніс декілька ударів по сідницям та нозі, після чого не втримав дитину і остання впала на підлогу.

Доводи обвинуваченого та його захисника, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведена провина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину за ч.2 ст.126 КК України і що в діях обвинуваченого вбачається склад злочину передбачений ч.2 ст.125 КК України спростовуються дослідженими матеріалами кримінального провадження та показами представника потерпілого ОСОБА_1 , що тілесні ушкодження потерпілий їх малолітній син отримував певний проміжок часу, а після отримання тілесних ушкоджень 20.06.2018 року дитині вже знадобилась госпіталізація та медичне втручання.

Крім того відповідно до п.3.3, п.3.4 Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Мордування- це дії, що полягають в багаторазовому або тривалому спричиненні болю:щипання, шмагання нанесення чисельних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостро колючими предметами, діяння термічних факторів та інші аналогічні дії. Судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медечний експерт повинен у таких випадках встановити наявність характер, локалізацію кількість ушкоджень одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючи предметів, механізм їх дії та ступінь тяжкості ушкоджень.

Згідно з п.27 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про життя та здоров`я особи»»№2 від 07.02.2003 звернуто увагу судів на те, що для встановлення причини смерті, тяжкості й характеру тілесних ушкоджень призначення експертизи є обов`язковим. При цьому слід врахувати, що визначення наявності ознак особливої жорстокості, мучення, мордування, катування, знівечення обличчя є компетенцією суду.

З урахуванням вище викладеного, кількості виявлених тілесних ушкоджень експертом, їх локації, віку потерпілого ОСОБА_5 , 2 місяці від народження з моменту отримання останніх тілесних ушкоджень, тобто потерпілий через свій вік був у безпорадному стані тому не міг своєю протиправною поведінкою провокувати обвинуваченого на застосування фізичного насильства, або захищатись від застосування такого насильства, щодо себе тому суд розцінюю нанесення чисельних тілесних ушкоджень малолітнюму ОСОБА_5 саме з метою його мордування.

Відсутність кваліфікації дій ОСОБА_4 зі сторони обвинувачення за ч.2 ст.125 КК України, за наявності у потерпілого легких тілесних ушкоджень що потягли короткочасний розлад здоров`я, що підтверджується відповідними дослідженими в судовому засіданні судово-медичними експертизами за даних обставин справи не перешкоджає кваліфікації його дій стороною обвинувачення за ч.2 ст.126 КК України та не зменшує його провини у вчиненому.

Доводи обвинуваченого, що годуючи свого новонародженого сина з ложечки він не завдавав дині умисних пошкоджень ротової порожнини є голослівними та наміром ухилитись від кримінальної відповідальності. Так й як його доводи повністю спростовані висновком експерта №177/160 від 17.08.2018 року згідно якої виникнення тілесних ушкоджень виявлених в ротовій порожнині потерпілого ОСОБА_5 коли батько ОСОБА_4 тримаючи на руках малолітнього ОСОБА_5 , годуючи його дитячою їжею, а дитина в цей час самовільно киває головою,- виключається.

Часткове визнання своєї провини за ч.2 ст.126 КК України обвинуваченим ОСОБА_4 суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.126 КК України знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні.

Дії обвинуваченного вірно кваліфіковано за ч.2 ст.126 КК України, а саме умисне завдання ударів побоїв, що мають характер мордування.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину, щодо малолітньої дитини.

Відповідно до ст.65 КК України при призначені обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки вчиненого, відсутність обставини, що пом`якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, особу винного, його посередню характеристику за місцем проживання, рішенням Цюрупинського районного суду від 03.09.2019 року за невиконання своїх батьківських обов`язків позбавлений батьківських прав, щодо малолітнього ОСОБА_5 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинений злочин є злочином середньої тяжкості вчинений щодо малолітнього потерпілого, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 з метою його виправлення та попередженню вчинення нових злочинів належить призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.126 КК України у вигляді реального позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Суд погоджується з висновком органу пробації, що виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства становить небезпеку для суспільства в тому числі і для окремих громадян.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у зв`язку з постановленням щодо ОСОБА_4 обвинувального вироку, документально підтверджені судові витрати по кримінальному провадженню за проведення експертиз понесені стороною обвинувачення підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним по пред`явленому обвинуваченні у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з поміщенням обвинуваченого до кримінально виконавчої установи закритого типу.

З урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування призначеного покарання, строк попереднього ув`язнення із розрахунку, одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення, з 25.03.2019 року по 17.07.2019 року включно.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати по проведенню судово-медичних експертиз, судово-психіатричної експертизи в загальному розмірі 1146,90 гривень (т.№2 а.с.6,14,17).

На вирок протягом тридцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Сіденко С. І.