Рішення № 89367075, 13.05.2020, Новозаводський районний суд м. Чернігова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року місто Чернігів

Справа №751/1481/20

Провадження №2/751/539/20

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

секретаря судового засідання Грищенко Н. С.

учасники справи:

в судове засідання не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 15100,31 гривень та судового збору в розмірі 2102 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору № б\н від 24.10.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вказують, що підписання вказаного договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.5 та п. 2.1.1.2.6 Умов та Правил надання банківських послуг. Зазначають, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua та складають між ним та банком договір, про що свідчить її підпис у заяві. Посилаються, що при укладенні кредитного договору керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Банк свої зобов`язання за договором виконав. Відповідач на підставі п. 2.1.1.3.1 «Умов та правил надання банківських послуг» зобов`язалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Посилаються, що згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, але відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, своєчасно не надав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками і іншими витратами згідно умов договору, тому станом на 15.12.2019 року заборгованість відповідача перед АТ КБ «ПриватБанк» становить 15100,31 грн., з яких : 2869,12 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 571,42 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 10464,52 грн. - пеня; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 695,25 грн. - штраф (процентна складова), яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку та стягнути понесені судові витрати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.03.2020 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

13.05.2020 року постановлена ухвала про проведення заочного розгляду справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явивсь, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, відзиву не надав.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б\н між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що змінив назву на АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.43-46) та ОСОБА_1 від 24.10.2011 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.21-39).

Відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг, укладений договір складався із письмової заяви позичальника, Пам`ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів.

Відповідно Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надав кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

Умовами договору передбачено щомісячне погашення кредиту, а також відсотків за його користування.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.10.2011 року, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ Комерційний банк «ПриватБанк», станом на 15.12.2019 року становить 15100,31 грн., з яких : 2869,12 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 571,42 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 10464,52 грн. - пеня; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 695,25 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.7-19).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 Кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 24.10.2011 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24.10.2011 року, посилався на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідача, яка при цьому погодилася з ними, підписуючи Заяву.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (24.10.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02.03.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17).

Крім того, позивачем додані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг, які взагалі не містять пункт 2.1.1.7.6, яким передбачено нарахування штрафів за порушення позичальником грошового зобов`язання.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відсутні підстави про стягнення з відповідача нарахованої пені - 10464,52 грн. та штрафів: 500 грн (фіксована частина) та 695,25 грн (процентна складова).

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту позовної заяви та розрахунку позивача вбачається, що банком нараховано заборгованість по відсотках у розмірі 571,42 грн відповідно до ст. 625 ЦК України, посилаючись при цьому, що з 01.04.2019 впроваджені зміни до Умов та Правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до положень п. 2.1.1.2.12, в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язався сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4 % - для картки «Універсальна», 84,0 % - для картки «Універсальна голд».

Разом з тим наявність такої письмової домовленості між банком та відповідачем в матеріалах справи відсутня, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не підписаний позичальником, а тому не може вважатися складовою укладеного між сторонами кредитного договору, в зв`язку з чим наведений у розрахунку розмір відсотків нарахованих на прострочений кредит 84,0% річних є неправильним.

Позивачем конкретно період нарахування не зазначено, а лише повідомлено, що початком такого періоду є дата на яку клієнт прострочив взяті на себе зобов`язання. При цьому, позивач вимог про стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України не пред`являв. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Отже, відсутні підстави стверджувати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови щодо сплати відсотків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у збільшеному розмірі (84 %), а тому відсутні підстави про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України у сумі 571,42 грн.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, можливим стягнути з відповідача фактично отриману суму грошових коштів у розмірі 2869,12 грн.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.10.2011 року у сумі 2869,12 грн, що складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.1), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 399,38 грн. (2869,12 х 2102/15100,31).

На підставі наведеного, керуючись статтями 261, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.10.2011 року в розмірі 2869 гривень 12 копійок (дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять гривень 12 копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" судовий збір в розмірі 399 грн. 38 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Суддя С. М. Ченцова