Постанова № 89365725, 21.05.2020, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/389/20

провадження: 3/614/142/20

категорія: 145

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2020 суддя Борівського районного суду Харківської області Гуляєва Ганна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубівка Борівського р-ну Харківської обл., не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1

за ст.123 ч.2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 порушив п.20.5 в ПДР України, а саме: 08.05.2020 о 12 год. 30 хв. Рухаючись по вул. Миру в бік вул. Підлісної виїхав на залізничний переїзд при увімкненому забороненому (червоному) сигналі світлофора, здійснювалася відеофіксація правопорушення.

ОСОБА_1 в суді вину визнав.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №391239 від 08.05.2020, ОСОБА_1 порушив п.20.5 в ПДР України, а саме: 08.05.2020 о 12 год. 30 хв. Рухаючись по вул. Миру в бік вул. Підлісної виїхав на залізничний переїзд при увімкненому забороненому (червоному) сигналі світлофора (а.с.2).

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).

Відповідно до п.20.5 «в» ПДР України, рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою провину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.2 ст.123 КУпАП як в`їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.

Системний аналіз зазначених норм ПДР України та КУпАП в їх сукупності дає можливість стверджувати, що єдиною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2ст.123 КУпАП є в`їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений, при цьому, суд зазначає, що залізничний переїзд це не аби яка ділянка дороги поблизу залізничної колії, а саме перехрещення дороги із залізничними коліями на одному рівні.

Згідно до роз`яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №18, судам при розгляді справ необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Згідно з ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об?єктивне зясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП визнається щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.

Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

У рішенні ухваленому 29.06.2007 у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Таким чином, враховуючи викладене, наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за скоєне, вважаю можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.2 ст.123 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420.40 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.7,40-1,221,241,251,252,283-285 КУпАП, на підставі ст.123 ч.2 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.123 ч.2 КУпАП України і призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. на користь держави без оплатного вилучення транспортного засобу (Рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, Отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Призначення платежу: Адміністративний штраф за рішенням суду, справа № 614/389/20 відносно ОСОБА_1 ).

На підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати гр. ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу:*;106; НОМЕР_1 ; судовий збір, за накладення адмін. стягнення на ОСОБА_1 , Борівський районний суд Харківської області, код ЄДРПОУ 02893806).

Штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Борівського

районного суду Гуляєва Г. М.