Рішення № 89363120, 21.05.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1249/20

2/212/1674/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді: Чорного І.Я.,

з участю секретаря: Поперечної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного Акціонерного Товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що він працював з 23 лютого 2004 року по 01 жовтня 2004 року на посаді начальника дільниці дробильно-бункерного комплексу та шахтного підйому № 3 шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, з 01 квітня 2004 року по 23 березня 2005 року на посаді гірничого майстра дільниці № 3 в підземних умовах шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, з 23 березня 2005 року по 21 червня 2005 року на посаді гірничого майстра гірничо-капітальної дільниці № 24 шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, з 21 червня 2005 року по 04 січня 2007 року на посаді начальника гірничо-капітальної дільниці № 24 шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, з 04 січня 2007 року по 29 січня 2008 року на посаді заступника начальника дільниці гірничопідготовчих в начальних робіт № 25 шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, правонаступником вищевказаного підприємства є Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». При цьому, виконував роботи з організації виробничого процесу на дільницях шахти, забезпечував безпеку умов праці на підземних робочих місцях, вів контроль за якістю робіт і безпекою праці та 80% робочої зайнятості перебував безпосередньо на підземних дільницях, де підпадав під вплив пилу фіброгенної дії концентрацію вище гранично допустимої, що виникав внаслідок недосконалості технологічного процесу. У зв`язку зі шкідливими умовами праці, з вини відповідача, який не забезпечив безпечні та належні умови праці він отримав хронічне професійне захворювання.

Рішенням Науково-дослідного інституту промислової медицини від 31 липня 2007 року йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст. емфізема легень першої-другої ст.). ЛН першого-другого ст..

17 жовтня 2007 року при огляді МСЕК, йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 25% по ХОЗЛ з 10 жовтня 2007 року - безстроково.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він постійно відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, сухий приступоподібний кашель, іноді з відходженням невеликої кількості слизового в`язкого харкотиння, біль у грудях, та міжлопатковій ділянці, загальну слабкість, швидку втому, запаморочення, головний біль, іноді відчуття перебоїв в роботі серця, біль та обмеженість рухів за ходом ребра, яка посилюється при поворотах та нахилах тулубу.

Наявність даних негативних явищ в його житті свідчить про необхідність проходження лікування, а також вказує на відсутність у позивача можливості в достатній мірі реалізовувати себе в професійній сфері, повноцінно працювати, реалізовувати свої звички та бажання, що в свою чергу, призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які він мав до моменту отримання професійного захворювання та втрати професійної працездатності. Таким чином він зазнає моральних страждань, з вини відповідача він отримав хронічне професійне захворювання, що спричинило йому моральну шкоду яку він оцінює в 118075 гривень яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

Позивач, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, строк своїм правом подати відповідь на відзив не скористався.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом позивач по справі ОСОБА_1 з 23 лютого 2004 року по 01 жовтня 2004 року пропрацював на посаді начальника дільниці дробильно-бункерного комплексу та шахтного підйому № 3 шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, з 01 квітня 2004 року по 23 березня 2005 року на посаді гірничого майстра дільниці № 3 в підземних умовах шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, з 23 березня 2005 року по 21 червня 2005 року на посаді гірничого майстра гірничо-капітальної дільниці № 24 шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, з 21 червня 2005 року по 04 січня 2007 року на посаді начальника гірничо-капітальної дільниці № 24 шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, з 04 січня 2007 року по 29 січня 2008 року на посаді заступника начальника дільниці гірничопідготовчих та начальних робіт № 25 шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ ЦГЗК, правонаступником вищевказаного підприємства є Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». 29 січня 2008 року був переведений заступником начальника відділу капітального будівництва управління комбінату та 28 грудня 2015 року був звільнений у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Рішенням Науково-дослідного інституту промислової медицини від 31 липня 2007 ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання за діагнозом – хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст. емфізема легень першої-другої ст.). ЛН першого-другого ст..

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві було проведено розслідування з приводу отримання хронічного професійного захворювання, що підтверджується Актом розслідування хронічного професійного захворювання Форми П-4 за № 9 складеним 16 серпня 2007 року.

За висновком МСЕК від 17 жовтня 2007 року серії ДНА-02 № 020399, позивачу було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25% по ХОЗЛ з 10 жовтня 2007 року - безстроково.

Причиною професійного захворювання є робота позивача на підприємсті відповідача в період 23 лютого 2004 року по 29 січня 2008 року в умовах впливу шкідливих факторів, умови праці а саме: запиленість повітря робочої зони, пил з вмістом вільного SIО2 від 10 до 70% в концентрації від 2,5 до 14, 8 мг/м3 при ГДК - 2,0 мг/м3, що підтверджується Актом розслідування хронічного професійного захворювання від Форми П-4 за № 9 складеним 16 серпня 2007 року.

Відповідно до Закону України "Про охорону праці, на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники рівню запиленості робочої зони, відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, на підприємстві відповідача позивач деякий час працював, виконуючи роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Як встановлено із медичних документів, позивача в зв`язку з отриманим професійним захворюванням, він не має змоги вести звичне життя, тому що він змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них її стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя. Змушений систематично проходити курси амбулаторного лікування, на що витрачає свій час, який раніше використовував на власні справи. Професійне захворювання обмежує його у побуті, зокрема він не має можливості виконувати більшість домашніх робіт, які, враховуючи стан його здоров`я, мають робити члени його родини. Внаслідок таких обмежень він постійно відчуває себе тягарем. Відчуття того, що він ніколи не буде здоровою людиною постійно переслідує його внаслідок чого він постійно перебуває в стані психічного напруження. Внаслідок професійного захворювання докорінно змінився уклад його життя, що підтверджується витягами з лікарняних епікризів.

При цьому суд враховує, що моральні страждання позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я позивача покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, періодично відбуваються загострення - рецидив хвороби. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством відповідача Приватним Акціонерним Товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», суд вважає, що спричинена моральна шкода підлягає компенсації, з огляду на наступне.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача. Таким чином відшкодування шкоди спричиненої працівникові покладається на власника підприємства, роботодавця.

Як роз`яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інше. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємстві відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 40000 гривень 00 копійок, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

У судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 840 гривень 80 копійок.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 – 268 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (50066, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Покровський район, код ЄДРПОУ 00190977) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) компенсацію за спричинену моральну шкоду, в зв`язку з ушкодженням здоров`я, в розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень, без утримання податку з доходів з фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (50066, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Покровський район, код ЄДРПОУ 00190977) на користь держави – судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

У решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 21 травня 2020 року.

Суддя: І.Я. Чорний