Рішення № 8936263, 26.09.2008, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

№ 2-440/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2008р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинової Р.А., при секретарі Малой К.П., з участю представника позивачки-адвоката Шевчука Q.M., відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом

ҐУДЗЬ ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка Ґудзь Т.В. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина, в якому зазначає, що з відповідачем по справі вони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано в 1999 році, від цього шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син мешкає з відповідачем за вказаною в позові адресою.

Відповідно до рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.05.2005р. з неї на користь відповідача стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 1/6 частини її заробітку.

Однак, 24.01.2004р. вона народила іншу дитину, сина ОСОБА_4, який за станом свого здоров'я перебуває на диспансерному обліку у міській лікарні та потребує індивідуального лікування та постійного нагляду обласного лікаря-гастроентеролога. З цих причин вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку. Вона не працює, самостійного доходу не має, державних виплат та матеріальної допомоги не отримує. В зв'язку з цим вона перебуває разом з дитиною на утриманні свого чоловіка - Ґудзь ОСОБА_5.

Позивачка зазначає, що в зв'язку з викладеними обставинами вона не має можливості сплачувати аліменти на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3. Оскільки вона постійного заробітку не має та інших доходів не отримує, вона вважає, що аліменти з неї на утримання сина повинні стягуватись у твердій грошовій сумі, яку вона може реально сплачувати, а саме - в сумі 08.50 грн., що становить 1/2 частину неоподаткованого мінімуму доходів громадян, встановленого законодавством України.

Відповідач інших неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, його доходи значно перевищують її доходи, тому він має можливість забезпечити сина ОСОБА_3, який проживає разом з ним, всім необхідним в повному обсязі. Інших виплат на будь-чию користь відповідач не здійснює, за іншими виконавчими листами з нього кошти не стягуються.

Позивачка просить зменшити розмір аліментів, які утримуються з неї на користь відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягувати з неї аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 08.50 грн. щомісячно до досягнення повноліття.

В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1, що діє також в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6, висловив категоричні заперечення проти позову. Він пояснив, що тривалий час позивачка взагалі не надає сину будь-якої матеріальної допомоги. Він отримує допомогу від держави в межах 200 грн. на місяць, його заробіток не високий, менше Ітис. грн., до того ж він виплачує аліменти за рішенням суду на утримання дитини від другого шлюбу. Він просить відмовити позивачці в задоволенні даного позову.

Син сторін по справі - неповнолітній ОСОБА_6 суду пояснив, що він проживає з разом з батьком, знаходиться на повному його утриманні, мати ніякої матеріальної допомоги на його утримання не надає, він заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно із ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом змінено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням суду від 18.05.2005р. позивачка зобов'язана виплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 до його повноліття на користь відповідача в розмірі 1/6 частини її заробітку.

В дійсності ж вона останнім часом взагалі не виплачує аліменти на утримання сина, мотивуючи зміною її сімейного та матеріального стану. Син перебуває на повному утриманні батька - відповідача по справі, також отримує державну допомогу згідно з чинним законодавством.

Суд не вбачає законних підстав для задоволення позову. Погодившись з доводами представника позивачки стосовно того, що оскільки позивачка не працює, з неї повинні утримуватись аліменти не в долі до заробітку, а в твердій грошовій сумі, однак суд не визнає такими, що заслуговують на увагу твердження сторони позивачки про те, щоб узаконити їй виплату аліментів на утримання дитини в розмірі 08.50 грн. в місяць. Такий мінімальний розмір аліментів існував в минулому, а згідно з нині діючими нормами сімейного законодавства України - Законом України від 15.10.2005р. «Про внесення змін в Сімейний кодекс України стосовно збільшення розміру аліментів на дітей» внесено зміни, зокрема в ч.2 ст. 182 цього Кодексу і встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, встановленого в державі.

З перелічених вище підстав позовні вимоги Ґудзь Т.В. є безпідставними та необгрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Також не відповідають дійсним обставинам те, що позивачка вказує на відсутність у відповідача на утриманні інших неповнолітніх дітей. їй достовірно відомо, що він має неповнолітню дитину від другого шлюбу, на утримання якої виплачує аліменти. Дана обставина підтверджена матеріалами справи - рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 05.04.2005р. (а.с. 19), згідно з яким з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку.

При подачі позову позивачкою не було сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому у відповідності до ст. .88 ЦПК України зазначені судові витрати підлягають стягненню з неї.

Керуючись ст. ст. 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 180-183, 192 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Ґудзь ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.

Стягнути з Ґудзь ОСОБА_2 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з Ґудзь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Вільногірським міським судом в сумі 07.50грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами: Одержувач - УДК у м. Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області ; Код ЄДРПОУ : 24237534, розрахунковий рахунок : 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.