Рішення № 89362290, 20.05.2020, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/2211/19

Провадження №2/483/229/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м.Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Куцарова В.І.,

за участю секретаря судового засідання Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадження в залі суду в м.Очакові цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 07 листопада 2014 року у розмірі 33037,52 грн. та судового збору у розмірі 1921,00 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що 07 листопада 2014 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 зобов`язувався сплачувати кредитні кошти, але взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 19 листопада 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 33037,52 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 8773,14 грн.;

- заборгованість за відсоткам нарахованими за прострочений кредит - 1038,50 грн.;

- нарахована пеня - 21176,47 грн.

А також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.;

-штраф (процентна складова) - 1549,41 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 07 листопада 2014 року АТ КБ "ПриватБанк" уклав кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 5800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.12).

У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Дана анкета-заява не містить відмітки, яку карту отримав відповідач, розмір кредитного ліміту, процентів за користування кредитом, а також розмір та випадки застосування штрафів і пені.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна CONTRAKT" та "Універсальна COLD", а також Витяг з Умов та правил надання банківських. (а.с.13-30).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором станом на 19 листопада 2020 року становить 33037,52 грн., з яких: - заборгованість за кредитом - 8773,14 грн.; - заборгованість за відсоткам нарахованими за прострочений кредит - 1038,50 грн.; - нарахована пеня - 21176,47 грн. А також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; - штраф (процентна складова) - 1549,41 грн.

Вказану заборгованість і судові витрати по справі позивач просить стягнути з відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини і проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частина друга статті 1067 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Законом України від 20 травня 2014 року №1275-VII "Про внесення змін до де яких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань підчас проведення мобілізації" внесено зміни до статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яку доповнено пунктом 15 наступного змісту - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 521/12726/16-ц (№ 61-16144св18) роз`яснив, що банки не мають права нараховувати штрафні санкції, пеню, а також відсотки за користування кредитом військовослужбовцям. Ця заборона діє впродовж особливого періоду, який почався 18 березня 2014 року і триває дотепер.

Згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N 205/1993/17-ц (касаційне провадження N 61-1664св17) установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 N303/2014 "Про часткову мобілізацію" (Указ N 303/2014). Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Відповідачем надані до суду докази про те, що він перебуває на військовій службі у в/ч А1688 з 11 листопада 2016 року по теперішній час ( на військовій службі з 19 жовтня 2011 року).

Отже, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач позбавлений можливості нараховувати відповідачу відсотки та штрафи за користування кредитом до закінчення особливого періоду.

Водночас з доданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що відповідач періодично погашав кредитну заборгованість. Однак, ті суми погашення заборгованості йшли у першу чергу не на погашення заборгованості по тілу кредиту, а на сплату штрафів та процентів, які позивач був позбавлений права нараховувати.

За таких обставин залишок заборгованості за тілом кредиту позивачем розраховано невірно та без врахування п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже суд доходить до висновку, що у цій справі відсутні належні і допустимі докази на підтвердження розміру заборгованості відповідача, а тому у позові слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 610, 611, 627, 634, 1054, 1056-1, 1067 ЦК України, п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", керуючись ст.ст.12, 13, 76-80, 258-260, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий