Вирок № 89362260, 21.05.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5499/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/196/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В., Буряченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.04.2002 за ч. 2 ст. 263 КК України до 1 року і 6 місяців позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.12.2002 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі;

-вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.05.2005 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 395, ст.ст. 70,71 КК України до 3 років і 5 місяців позбавлення волі;

-вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.04.2010 за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

-вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.11.2013 за ч. 1 ст. 186 КК України до 5 років і 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із неповною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

-вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.03.1998 за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі;

-вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.03.1999 за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 17 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2006 за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23.11.2007 за ст. 391, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі;

-вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.08.2014 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 222 КК України до 5 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;

за участю:

прокурорів Сердюка С.Р., Горячева Ю.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Менчалова В.Ф.,

потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4

встановив:

18.07.2018 близько 14 год. 35 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, а саме біля входу в ринок « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований по вул. Космонавтів біля перетину вул. 28 Армії в м. Миколаєві, в результаті раптово виниклого умислу, з мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом, почав справляти природні потреби. В подальшому ОСОБА_1 було зроблено зауваження працівником ринку «Клаксон» ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_1 використовуючи зауваження, як нікчемний привід до вчинення хуліганських дій та проявляючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось зухвалістю, почав ображати потерпілого ОСОБА_3 грубою нецензурною лайкою та наніс останньому легкі тілесні ушкодження, у вигляді садна обличчя.

Продовжуючи свій умисел направлений на хуліганські дії, ОСОБА_1 , грубо порушуючи громадський порядок, висловлювався грубою брутальною лайкою та нецензурними словами, чим цинічно ображав людську гідність ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які тримали його до приїзду правоохоронців, чим також порушував нормальну роботу ринку, спокій оточуючих людей, які знаходилися на ринку « ОСОБА_6 », тим самим порушував громадський порядок близько 10 хвилин.

Суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом (хуліганство).

Обвинувачений ОСОБА_1 в ході судового розгляду свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що влітку 2018 року, знаходився на ринку «Клаксон» де вживав алкогольні напої. В цей час пішов справляти природні потреби біля паркану за територію ринку зі сторони проїзної частини, а саме за сміттєвими баками, де у нього з потерпілим виник конфлікт у зв`язку із тим, що потерпілий зробив йому зауваження. Він образився на зауваження, внаслідок чого підійшов до потерпілого та вдарив його кулаком в обличчя. Хуліганських дій не вчиняв.

Вина обвинуваченого в інкримінованому злочинному діянні підтверджується дослідженими судом наступними доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_3 , який суду показав, що 18.07.2018 близько 14 год. 35 хв. на автомобілі під`їхав до ринку «Клаксон», де побачив обвинуваченого, який справляв природні потреби у громадському місці та зробив йому зауваження, на що останній йому відповів, що хоче те і робить та почав чіплятися до нього. Ігноруючи його нетверезі вислови він взяв коробки та поніс на ринок, але в цей час обвинувачений схопив його за плече, внаслідок чого він розвернувся та наніс йому удар рукою в обличчя. У відповідь він його також вдарив від чого останній впав, після чого він почав його тримати. На допомогу підійшов його товариш та вони побачили у обвинуваченого складний металевий ніж у руці, який вибили з його руки. Після чого він почав прижимати обвинуваченого до землі щоб той не міг встати, при цьому обвинувачений продовжував лаятися. Вказані події відбувались близько 10 хвилин.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.07.2018, згідно якого ОСОБА_3 просив прийняти міри до невідомої особи, яка 18.07.2018 о 14 год. 35 хв., знаходячись на ринку «Клаксон» по вул. 28 Армії в м. Миколаєві, нанесла йому тілесні ушкодження та погрожував йому та іншим перехожим.

Протоколом огляду місця події від 18.07.2018, згідно якого оглянуто ділянку місцевості біля бокового входу до ринку «Клаксон» по вул. Космонавтів в м. Миколаєві. В ході огляду виявлено чоловіка, який лежить на землі у кайданках, а також предмет із металу, зовні схожий на ніж.

Висновком експерта № 808 від 31.08.2018, згідно якого у ОСОБА_3 має місце тілесне ушкодження у вигляді садна обличчя, яке могли утворитися від дії тупого твердого предмету. Дане тілесне ушкодження могло утворитися від не менш ніж однієї ударної дії тупим твердим предметом, не виключено незадовго до звернення у лікарню 18.07.2018. По ступеню тяжкості дане тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.08.2018, згідно якого ОСОБА_3 відтворив фактичні обставини нанесення йому тілесних ушкоджень з хуліганських мотивів та пояснив, що 18.07.2018 близько 14 год. 35 хв., він побачив чоловіка, який справляв нужду біля його місця торгівлі, на що він зробив йому зауваження. Внаслідок зауваження у нього з цим чоловіком виник конфлікт, в ході якого останній схопив його за плече і розвернувши наніс удар правою рукою у лобову частину голови. Також вказував, що в руці у чоловіка знаходився ніж, але у складеному стані. Після удару ОСОБА_3 відштовхнув його, внаслідок чого останній упав. В конфлікт також був залучений ОСОБА_5 , який розбороняв їх і почувши від перехожих, що в нього в руці ніж, почав вивертати йому кінцівку лівої руки, щоб той кинув ніж.

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 30.08.2018, згідно якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 18.07.2018 на ринку «Клаксон» нанесла йому тілесні ушкодження після зауваження на те, що останній справляв природну потребу біля забору ринку.

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 30.08.2018, згідно якого ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 18.07.2018 на ринку «Клаксон» нанесла ОСОБА_3 тілесні ушкодження та грубо порушувала громадський порядок.

Суд, дослідивши всі обставини у цьому кримінальному провадженні, оцінивши усі зібрані докази відповідно до ст. 94 КПК з точки зору їх належності й допустимості, а їх сукупність - із точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині за ч. 1 ст. 296 КК України було підтверджено під час судового розгляду і доведено поза розумним сумнівом.

З об`єктивної сторони хуліганство є суспільно небезпечною дією, що грубо порушує громадський порядок. Такими закон визнає дії, якими було завдано істотної шкоди особистим інтересам і які характеризувались особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо.

Закінченим цей злочин визнається з моменту вчинення дії, що грубо порушує громадський порядок.

Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства. При цьому неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною, тобто очевидною, безсумнівною як для винної особи, так і для очевидців його дій.

Під особливою зухвалістю слід розуміти нахабне поводження, буйство, поєднане з насильством, що спричинило завдання тілесного ушкодження чи знущання над потерпілим, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян тощо.

Вирішуючи питання про спрямованість умислу ОСОБА_1 на хуліганство, суд виходить із сукупності всіх обставин кримінального правопорушення, зокрема часу, місця й характеру дій засудженого, який у денну пору доби, у громадському місці - біля входу у ринок, ігноруючи елементарні правила поведінки і норми моралі, діючи з особливою зухвалістю, достовірно знаючи, що на ринку знаходяться інші громадяни, справляв природні потреби та на справедливе зауваження щодо протиправних дій наніс удар в область обличчя ОСОБА_3 .

Вказані дії ОСОБА_1 суд розцінює як поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі та позбавлені будь-якої необхідності, які виникають із бажання особи показати свою винятковість чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів та правил поведінки.

З огляду на ці обставини та їх кримінально-правове значення суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Щодо обвинувачення за ч. 3 ст. 296 КК України то суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, безпосередньо дослідивши та оцінивши кожен доказ окремо, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що в судовому засіданні не надано доказів, які б свідчили про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.296 КК України.

До таких висновків суд прийшов виходячи з наступного.

Органом досудового розслідування в обвинувальному акті, яким пред`явлено обвинувачення ОСОБА_1 , вказано, що 18.07.2018 близько 14 год. 35 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, а саме на території ринку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований по АДРЕСА_5 біля АДРЕСА_6 Армії в м АДРЕСА_7 Миколаєві, в результаті раптово виниклого умислу, з мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом, почав справляти природні потреби на території вказаного ринку. В подальшому ОСОБА_1 було зроблено зауваження працівником ринку «Клаксон» ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_1 використовуючи зауваження, як нікчемний привід до вчинення хуліганських дій та проявляючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось зухвалістю, почав ображати потерпілого ОСОБА_3 грубою нецензурною лайкою та наніс останньому легкі тілесні ушкодження, у вигляді садна обличчя.

Продовжуючи свій умисел направлений на хуліганські дії, ОСОБА_1 , грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, навмисно спричинив свідкові ОСОБА_5 , який намагався припинити хуліганські дії, декілька ударів в бік правого тулуба, при цьому ОСОБА_1 висловлювався грубою брутальною лайкою та нецензурними словами, чим цинічно ображав людську гідність ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які тримали його до приїзду правоохоронців, чим також порушував нормальну роботу ринку, спокій оточуючих людей, які знаходилися на ринку « ОСОБА_6 », тим самим порушував громадський порядок більше 30 хвилин.

За обвинувальним актом ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, а саме у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом (хуліганство), з опором іншому громадянину, який припиняв хуліганські дії.

Положеннями ч.1 ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, в тому числі подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, покладається на прокурора.

Судом при розгляді справи прийнято до уваги та враховано, що згідно ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом; суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами провадження та віднесені до повноважень суду.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» (далі - Постанова), як опір представникові влади, представникові громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 296 КК України) слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов`язок з охорони громадського порядку.

Із встановлених в судовому засіданні обставин правопорушення, скоєного обвинуваченим ОСОБА_1 , дії останнього, як вважає суд, не були поєднані з опором іншому громадянину, який припиняв хуліганські дії, оскільки нанесення свідку ОСОБА_5 ударів у зв`язку із затриманням ОСОБА_1 не було встановлено та доведено в ході судового розгляду. При цьому нанесення потерпілому ОСОБА_3 тілесного ушкодження саме по собі утворює об`єктивну сторону хуліганства та не було метою позбавити його можливості виконати громадський обов`язок з охорони громадського порядку.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

За вимогами ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Аналізуючи досліджені докази в сукупності, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, керуючись правом визначеним ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 3 ст. 296 КК України, в частині необхідності зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з урахуванням того, що це покращує становище особи.

Крім того, 01.10.2018 близько 07 год. 20 хв., ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 перебували на зупинці громадського транспорту «Площа Перемоги» по пр. Миру в м. Миколаєві, де побачили потерпілу ОСОБА_4 , яка збиралася зайти до салону маршрутного таксі № 13 «Дубки - Соляні» та в правій руці якої знаходився її мобільний телефон «MEIZU-МЗ note», при цьому руку з телефоном вона тримала в кишені свого пальто.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , діючи повторно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою між собою, вирішили заволодіти вказаним телефоном. ОСОБА_2 зайшовши до маршрутного таксі, протиснувся до салону вказаного маршрутного таксі попереду потерпілої ОСОБА_4 . В цей час ззаду до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_1 , який скориставшись тією обставиною, що потерпіла здійснювала посадку до маршрутного таксі і в той момент також стала на його сходинки, а тому її рух був обмежений проходом до салону і спереду стоячим ОСОБА_2 , вирвав з кишені вказаний вище мобільний телефон, внаслідок чого останній випав на підлогу, після чого ОСОБА_1 підібрав вказаний телефон та швидко передав його ОСОБА_2 , який діяв з ним за попередньою змовою.

При цьому дії ОСОБА_1 носили відверто відкритий характер і відразу були помічені потерпілою, яка стала вимагати повернути їй телефон, і усвідомлюючи, що її телефон перебуває в ОСОБА_1 , а останній може зникнути з ним, потерпіла витягла його із салону на вулицю, де продовжила вимагати від нього і ОСОБА_2 повернення власного мобільного телефону.

В цей час вказані особи, скориставшись своєю перевагою над ОСОБА_4 , вирішили втекти від останньої. З цією метою ОСОБА_2 з телефоном потерпілої зайшов у салон від`їжджаючого маршрутного таксі та на ньому зник з місця вчинення злочину. ОСОБА_1 також вирвався від ОСОБА_4 та перебіг на іншу сторону пр. Миру, де його наздогнали перехожі, які стали очевидцями даної події та обшукали його, але телефону при ньому не знайшли і відпустили, після чого він також зник з місця вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відкрито шляхом ривку заволоділи мобільним телефоном «MEIZU-МЗ note» вартістю 4149,00 грн, який належав ОСОБА_4 , чим спричинили останній матеріальну шкоду на зазначену суму і в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, а саме в той же день заклали його до відділення ломбарду «Гроші тут» за адресою: АДРЕСА_8 . Миколаїв, пр АДРЕСА_7 Миру АДРЕСА_9 .

Суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

Суд визнає ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та показав, що 01.10.2018 близько 07 год. 30 хв., знаходячись на зупинці «Площа Перемоги» чекав на маршрутне таксі для того щоб поїхати на роботу. На зупинці зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_2 , з яким зайшов до маршрутного таксі. Заходячи у маршрутці, помітив як в когось випав телефон з маршрутки на вулицю та впав на землю. Він підібрав телефон та непомітно для ОСОБА_2 поклав йому в капюшон з метою крадіжки. Потерпіла виявила зникнення телефона після того як він поклав телефон у капюшон ОСОБА_2 . Після того потерпіла попросила його віддати телефон, на що він відповів їй, що у нього телефона немає та після того пішов на іншу сторону вулиці, де його наздогнали два чоловіки, які обшукали та нічого не знайшли і відпустили. Після того він подзвонив ОСОБА_2 та попросив вийти його з маршрутки для того щоб віддати телефон. Він вийшов на ринку «Колос» де вони з ним зустрілись. Зустрівшись він розповів йому про те, що він поклав телефон йому в капюшон. Після того вони разом з ОСОБА_2 пішли до ломбарду, де він заклав його та отримав грошові кошти в сумі 1000,00 грн., які забрав собі.

Обвинувачений ОСОБА_2 в ході судового розгляду свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не визнав та показав, що випадково зустрівся з ОСОБА_1 на зупинці «Площа Перемоги». На зупинку під`їхала маршрутка. Маршрутка була повна та вони зайшли у неї разом. В маршрутці він почув як потерпіла почала голосно вимагати від ОСОБА_1 віддати її мобільний телефон та після того почала вимагати вчинити аналогічні дії і від нього. Оскільки в нього ніякого телефону не було, він сів у маршрутку і поїхав, але через дві зупинки до нього подзвонив ОСОБА_1 та повідомив, що у нього в капюшоні знаходиться мобільний телефон та попросив вийти на зупинці. Вони зустрілись з ним на ринку «Колос», разом пішли до ломбарду де ОСОБА_1 заклав телефон та отримав грошові кошти. Грошові кошти вони не ділили та яка сума там була він не знає. Також зазначив, що ніякої домовленості між ними не було та як дзвонила на телефон йому потерпіла не чув.

Вина обвинувачених в інкримінованому злочинному діянні підтверджується дослідженими судом наступними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_4 , яка суду показала, що 01.10.2018 близько 07 год. 20 хв., знаходилась на зупинці «Площа Перемоги» вона сіла до маршрутного таксі. За нею в маршрутку зайшли обвинувачені. Телефон в цей час тримала в руці, яка була в кишені. Ззаду її почали штовхати. ОСОБА_1 в цей час був з правої сторони, а ОСОБА_2 з лівої. В момент коли штовхали, з її руки, яка знаходилась в кишені, вихопили мобільний телефон, який впав на підлогу. Після того вона побачила як ОСОБА_1 підняв телефон і він зник у нього з рук. Вона зупинила маршрутку та почала вимагати від ОСОБА_1 повернути телефон, оскільки бачила як він його підняв. Він відповів, що у нього нічого немає, внаслідок чого вона почала від ОСОБА_2 вимагати повернення свого телефону. Після того ОСОБА_1 перебіг через дорогу на червоний сигнал світлофору, а ОСОБА_2 в цей час сів у маршрутку та поїхав. Двоє чоловіків побігли за ОСОБА_1 Впродовж 10 -15 хвилин вона дзвонила на свій телефон, який був увімкнутий.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.10.2018, згідно якого ОСОБА_4 заявила про те, що 01.10.2018 о 07 год. 20 хв., двоє раніше невідомих чоловіків, відкрито, шляхом ривку, знаходячись в маршрутному таксі № 13 на зупинці «пл. Перемоги» в м. Миколаєві, заволоділи її мобільним телефоном «Meizu M3 Note» вартістю 4149,00 грн.

Чеком № 50975, згідно якого вартість мобільного телефону «Meizu M3 Note» становить 4149,00 грн.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.10.2018, згідно якого ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка вирвала з її руки, яка знаходилась у кишені, мобільний телефон, а після того передав його іншій особі, яка знаходилась разом з ним.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.10.2018, згідно якого ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_2 як особу, якому ОСОБА_1 передав її мобільний телефон.

Довідкою «Ломбард «Гроші тут», згідно якої 01.10.2018, ОСОБА_1 отримав фінансовий кредит під заставу мобільного телефону «Meizu M3 Note».

Протоколом огляду предмету від 09.10.2018, згідно якого було оглянуто відеозапис з камер спостереження ПТ «Ломбард «Гроші тут», який розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 4. Відеозаписом зафіксовано, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здали до ломбарду мобільний телефон та отримали за нього фінансовий кредит.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2018, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_2 як особу, яку потерпіла силою виштовхнула з маршрутного таксі та біля якої стояв його напарник. Також вказав, що ОСОБА_2 через деякий час забіг до маршрутного таксі та поїхав з місця злочину.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2018, згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_2 як особу, який в ході конфлікту з потерпілою, скориставшись моментом, забіг до маршрутного таксі № 13, тим самим зник з місця вчинення кримінального правопорушення.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2018, згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_1 як особу, яку він з ОСОБА_7 наздогнав та оглянув, після того як останній перебіг через дорогу в сторону бару « ОСОБА_9 ».

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2018, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_1 як особу, яку він з товаришем наздогнав та оглянув, після того як останній перебіг через дорогу в сторону бару «Бомбей», попередньо вчинивши грабіж телефону.

Крім вказаних доказів, судом було досліджено висновок експерта № 362 від 16.08.2018, згідно якого предмет (складний ніж), який вилучений 18.07.2018, не є холодною зброєю.

Також досліджено висновок експерта № 683 від 16.08.2018, згідно якого на ножі, який вилучений на ринку «Клаксон», слідів папілярних узорів не виявлено.

Виписку № 1761 від 18.07.2018, згідно якого при огляду ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння – різкий запах алкоголю, млява мова, хитка хода.

До показів обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд ставиться критично та розцінює їх як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки їх покази повністю спростовуються показами потерпілої, яка досить детально описала підстави та обставини вчинення грабежу, а саме їх спільні дії та їх наслідки, що дає суду достатні підстави вважати, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали узгоджений характер направлений на заволодіння майна потерпілої і кожен з них виконував дії, які утворили об`єктивну сторону складу злочину. При цьому покази ОСОБА_1 в ході судового розгляду не є стабільними та останній зазначав під час допиту, що передав ОСОБА_2 мобільний телефон, який мовчки його забрав, але після того поправився та показав, що мобільний телефон непомітно для ОСОБА_2 поклав у його капюшон. Покази ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 непомітно для нього поклав телефон у його капюшон, суд ставить під сумнів з огляду і на те, що після зникнення мобільного телефону потерпіла тривалий час дзвонила на нього, але ОСОБА_2 зазначає, що дізнався про його наявність у капюшоні лише після дзвінка ОСОБА_1 .

Покази потерпілої повністю узгоджуються з дослідженими під час судового розгляду доказами, при цьому жодних підстав обмовляти обвинувачених у потерпілої не виявлено. Крім того остання була попереджена про відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та надавала такі покази під присягою.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено тяжкий злочин (ч. 2 ст. 186 КК України) та невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 296 КК України), особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий в т.ч. за аналогічні злочини, непрацюючий, неодружений, характеризується негативно, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в Миколаївському наркологічному диспансері з діагнозом «РПП внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності.», а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного та з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим ОСОБА_2 вчинено тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий в т.ч. за аналогічні злочини, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, характеризується посередньо, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у Миколаївському обласному наркологічному диспансері з 01.04.2004 з діагнозом «Зловживання опіоїдами», а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного та з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 296 КК України у виді арешту на строк 2 (два) місяці;

-за ч. 2 статті 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 11.10.2018 по 06.03.2020, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 2002,00 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р UA95899998000003111111 в УК у м. Миколаєві/Інгульський район, МФО 899998, код ЗКПО: 37992781, КБК 24060300).

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази:

складний ніж – конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту вручення копії вироку.

Суддя І.В. Коваленко