Рішення № 89360298, 15.05.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/15134/18

Провадження №2/522/3477/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.08.2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 36 112,26 грн. за кредитним договором №б/н від 17.10.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 17.10.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 12 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього станом на 10.07.2018 року, виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 36 112,26 грн. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за кредитним договором.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 13.12.2018 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.10.2011 року у розмірі 36112,26 гривень.

06.12.2019 року представник ОСОБА_1 – адвокат Христюк Ю.Г. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, винесеного судом 13.12.2018 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не був сповіщений про розгляд справи у зв`язку з чим позбавлений був можливості щодо надання відзиву на позову заяву. Відповідач стверджує, що не заключав з позивачем будь-якої угоди, щодо отримання кредитної лінії у розмірі 12000 гривень, та не підписував ніяких заяв, та вважає що на заяві стоїть не його підпис. Представником відповідача направлено адвокатський запит стосовно надання інформації про заключення будь-яких договорів між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Також зазначено, що рішення суду було отримано лише 18.11.2019 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2020 року заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13.12.2018 року, ухваленого по справі №522/15134/18 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – скасовано і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання 23.02.2020 року сторони по справі не з`явились, повідомленні про час та дату розгляду справи належним чином, розгляд справи відкладено на 27.04.2020 року.

24.04.2020 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку запровадженням карантину.

У судове засідання 27.04.2020 року сторони по справі не з`явились, повідомленні про час та дату розгляду справи належним чином, розгляд справи відкладено на 15.05.2020 року.

У судове засідання 15.05.2020 року з`явились представник позивача ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 .

До суду представником відповідача було надано клопотання про витребування доказів, а саме наявну інформацію щодо заключення договору щодо отримання кредитної лінії у розмірі 12000 гривень, та інформацію по заяві б/н від 17.10.2011 року відповідно до якої ОСОБА_1 дав згоду на отримання кредитної лінії. Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, на місці ухвалив згідно ст.ст. 48, 49, 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України у зв`язку з тим, що клопотання не подано в строк, передбачений ст. 83 ЦПК України та не подано відзив на позов після скасування заочного рішення, відсутністю клопотання про поновлення строку, залишити без задоволення клопотання про витребування доказів, при цьому суд враховує, що представник позивача підтвердив, що позивачем надано всі наявні у них докази стосовно цього боргу.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засідання підтримала позовну заяву, просила задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти позову, зазначаючи, що незрозуміло на яку карту було встановлено ліміт, відповідач не підписував ніяких заяв та це не його підпис, він не отримував ніяких лімітів, тому вважає, що позов не обґрунтований. З приводу, яким чином за випискою вбачається, погашення заборгованості та за якими картками цей борг погашали представник відповідача також не пояснив, з заявами щодо неправомірних дій не звертались.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 17.10.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Із позову вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Позивач зазначив, що у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача станом на 10.07.2018 року має заборгованість 36 112,26 грн., з яких:

- 8 174,11 грн. – тіло кредиту;

- 12 649,10 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом;

- 13 093,23 грн. – нараховано пені;;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

- 1 695,82 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Обґрунтовуючи даний розмір заборгованості банк посилався на те, Банк нараховує відсотки на користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умови та правила надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. + 5% від суми позову.

Згідно інформації у вказаній анкеті-заяві від 17.10.2011 року ОСОБА_1 висловив свою згоду з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, при цьому він ознайомлений та згоден із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за правочином та анкетою-заявою б/н від 17.10.2011 року, підтверджується, зокрема, поясненнями представника позивача, наданими у позові. Надаючи оцінку посилань представника відповідача, що ОСОБА_1 не підписував ніяких заяв та не отримував кредит та підпис у заяві не відповідача, суд зазначає, що належних доказів на обґрунтування даної позиції відповідачем суду не надано, клопотання про призначення судової експертизи до суду не заявлялось так само як і не заявлено вимог щодо визнання договору недійсним. Тому ці доводи не знайшли підтвердження, і суд їх не приймає до уваги.

Між тим, встановлено, що в анкеті-заяві від 17.10.2011 року містяться лише персональні дані відповідача, дата та його підпис. При цьому, у вказаній анкеті-заяві від 17.10.2011 року відсутні дані про істотні умови кредитного договору, а саме: процентна ставка, номер кредитної картки, рахунок та строк її дії, цільове призначення кредиту, обов`язковість яких передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, який долучений позивачем до матеріалів позовної заяви, визначено, що Заява разом з Пам`яткою Клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт) і Тарифами становить укладений Договір про надання банківських послуг.

У той же час, позивачем, АТ «Приватбанк» не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Пам`ятки Клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг (саме в тій редакції, витяг з якої долучено до позову), Правил надання послуг (виконання робіт) і Тарифів, щоб в сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договору між сторонами про надання банківських послуг з цими умовами з підписом відповідача.

За вимог ч.1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Велика Палата Верховного Суду висловила висновок в постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 з якого вбачається, що підписання анкети-заяви не можливо вважати договором про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Виходячи із правового аналізу вказаних норм Умови та Правила надання банківських послуг, долучені до анкети-заяви відповідача, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника.

Отже, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.

Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.

Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Таким чином, враховуючи, що за умовами заяви позичальника, остання разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт) та Тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, проте долучений позивачем до матеріалів позовної заяви витяг з Умови та Правила надання банківських послуг, не містять підпису позичальника, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що під час підписання заяви позичальника відповідач був ознайомлений саме з цими Тарифами (кредитка «Універсальна), Умовами та Правилами надання банківських послуг (зокрема щодо розміру відсоткової ставки за кредитним договором), які додані до позову та що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов`язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

Крім того, долучений до позову витяг із Умови та Правила надання банківських послуг не містять відомостей про дату їх прийняття/затвердження. На сайті позивача https://a-bank.com.ua/terms відсутні Умови та Правила надання банківських послуг у відповідній редакції станом на день укладення кредитного договору 17.10.2011 року.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Отже, додані позивачем, Тарифи, витяг із Умови та Правила надання банківських послуг у зв`язку з відсутністю на них підпису відповідача, суд вважає, що останні не є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року ( справа №6-2320цс16 ) та у постанові ВП ВС суду від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12.

Таким чином, за наданим позивачем витягом із умов та правилами надання банківських послуг між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру процентів, штрафів, комісії, оскільки зазначені складові договору не містять підпису відповідача.

Отже, суду не підтверджено належним чином щодо існування за вказаним кредитним договором процентної ставки відображеної в розрахунках, визначеного позивачем розміру штрафних санкцій та пені, а отже суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог банку щодо стягнення з відповідача - 12 649,10 грн. - нарахованих відсотків за користування кредитом; - 13 093,23 грн. – нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); - 1 695,82 грн. – штраф (процентна складова), тому в цій частині позову суд відмовляє.

У той же час, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та, частково погашаючи заборгованість за кредитом, фактично визнавав факт отримання ним кредитних коштів.

Доказів на спростування отримання кредитних коштів у розмірі, зазначеному в розрахунку банку, відповідач суду не надав.

Банком наданий розрахунок заборгованості за період з 01.11.2015 року по 10.07.2018 року, відповідно до якого заборгованість за тілом наданого кредиту становить 8174,11 грн.

На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту відповідачем не спростовано належними доказами та зазначена заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 8174,11 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст.1050 ЦК України, а тому задовольняє позов в цій частині.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Із приводу інших вимог банку щодо стягнення нарахованих банком пені та штрафів суд відмовляє.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за подання даного позову Позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 16.08.2018 року на зазначену суму.

Враховуючи те, що позовні вимоги банку були задоволенні лише частково, то суд стягує судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам на суму 398,92 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 16, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 610-612, 625, 626, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.10.2011 року у розмірі 8174 (вісім тисяч сто сімдесят чотири) гривні 11 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) витрати по сплаті судового збору в розмірі 398 (триста дев`яносто вісім) гривень 92 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, строки, визначені статтею 354 цього Кодексу, щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину (Розділ XII доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).

Повний тест рішення складено 21.05.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В.