Рішення № 89359788, 21.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/18229/19

Провадження № 2/947/779/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.

за участю секретаря Баранової Ю.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33», третя особа ОСОБА_3 про визнання рішень загальних зборів недійсними,

ВСТАНОВИВ :

05 серпня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив признати Рішення Загальних Зборів ОСББ "КОРОЛЬОВА-33" від 26 березня 2017 p., та послідуюче рішення засідання правління 12.08.2017 р. на чолі з Головою Зборів ОСОБА_4 та секретарем Зборів ОСОБА_3 про звільнення з посади Голови Правління ОСОБА_1 з 12.08.2017 р. та призначення Головою Правління ОСББ "КОРОЛЬОВА-33" ОСОБА_3 з 13.08.2017 р. недійсними, бо скликані та проведені з порушеннями Законів України "Про ОСББ" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" № 1413-VIII в редакції від 14 червня 2016 р. Покласти всі витрати по даному провадженню на Відповідача та зобов`язати Відповідача відшкодувати витрачені по даному впровадженню кошти в повному обсязі на картку Приват банку № НОМЕР_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з червня 2016 року по серпень 2017 року він перебував на посаді Голови Правління ОСББ "КОРОЛЬОВА-33". З самого початку серед мешканців будинку утворилася група з кількох осіб, які хотіли на цю посаду призначити, всупереч волі більшості, свою людину - ОСОБА_3 , і всіляко заважали його роботі. Правління ОСББ на той час складалося з трьох чоловік: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обраних на Загальних зборах.

Стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 зібрала збори в складі близько 20(двадцяти) осіб з метою створення паралельного Правління ОСББ "КОРОЛЬОВА-33" і призначення самої себе на посаду Голови Правління ОСББ "КОРОЛЬОВА-33". Його не було поставлено до відома про ці збори. І поштове повідомлення він теж не отримував, що на його думку є порушенням Законів України "Про ОСББ" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" і є підставою для того, щоб вважати проведення цих зборів неправомочними, а прийняті на них рішення незаконними, що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 06.08.2019 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

25 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив заборонити проведення зборів, голосувань та будь-яких дій з перереєстрації ОСББ Корольова-33„ зміни керівництва ОСББ Корольова-33, передачі ОСББ в управління третім особам і іншим діям, наслідком яких може стати звільнення або переобрання гр. ОСОБА_3 з поста Голови Правління ОСББ Корольова-33 до проведення судового засідання по даному провадженню та сповістити про це рішення заінтересованих осіб.

Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року у задоволенні даного клопотання було відмовлено.

Згодом, 02 жовтня 2019 року позивач знов звернувся з аналогічним клопотанням, в якому просив заборонити проведення зборів, голосувань та будь-яких дій з перереєстрації ОСББ Корольова-33„ зміни керівництва ОСББ Корольова-33, передачі ОСББ в управління третім особам і іншим діям, наслідком яких може стати звільнення або переобрання гр. ОСОБА_3 з поста Голови Правління ОСББ Корольова-33 до проведення судового засідання по даному провадженню та сповістити про це рішення заінтересованих осіб.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року у задоволенні даного клопотання теж відмовлено.

У судовому засіданні, яке відбулось 21 жовтня 2019 року, постало питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 , яка є головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33», оскільки рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки враховуючи вимоги позову.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року з ініціативи суду ОСОБА_3 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Не погоджуючись з ухвалою суду про відкриття провадження, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33» подало апеляційну скаргу.

Однак, ухвалою судді Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33», третя особа ОСОБА_3 про визнання рішень загальних зборів недійсними - повернуто до Київського районного суду м. Одеси для виконання вимог, передбачених п. 15.11 частини 1 Розділу 13 (Перехідні положення) ЦПК України.

Матеріали справи повернуті до суду 19 грудня 2019 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Куриленко О.М., яка ухвалою від 20 грудня 2019 року апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33» на ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2019 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі - повернула апелянту. Прийняла до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33», третя особа ОСОБА_3 про визнання рішень загальних зборів недійсними та призначено судове засідання.

В ході судового засідання, яке відбулось 28 січня 2020 року, до початку розгляду справи по суті, представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33» - Шатов Віктор Олегович звернувся до суду з заявою, в якій просив закрити провадження по цивільній справі №520/18229/19, вказуючи на те, що дана справа не підсудна місцевому загальному суду натомість як її розгляд повинно здійснюватися за правилами господарського судочинства.

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33» - Шатова Віктора Олеговича відмовлено в повному обсязі.

10 лютого 2020 року ОСББ «Корольова-33» звернулося до суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу суду, посилаючись на те, що спір має вирішуватися за правилами ГПК незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи.

Ухвалою судді судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду від 02 березня 2020 року апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2020 року повернуто до Київського районного суду м. Одеси для вирішення цього питання відповідно до п.п. 15.11 Перехідних положень ЦПК України.

Матеріали справи повернуті до суду 19 березня 2020 року та ухвалою від 20 березня 2020 року справу прийнято до провадження суду.

В ході судового засідання позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути раніше подане ним клопотання про витребування, а саме документів у голови правління ОСББ «Корольова-33» рішення загальних зборів від 26 березня 2017 року та рішення засідання правління від 12.08.2017 року. Проте ухвалою суду від 21 травня 2020 року вказане клопотання залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку на його звернення.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33» - Шатов Віктор Олегович та третя особа ОСОБА_3 у задоволені позову просили відмовити, вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є недоведеними, а від так задоволенню не підлягають , виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно установчих зборів власників квартир будинку АДРЕСА_1 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 33».

На підставі результатів поіменного голосування на загальних зборах 24 квітня 2016 року на посаду голови правління ОСББ «КОРОЛЬОВА 33» було призначено ОСОБА_1 .

Згідно з протоколу засідання правління ОСББ «КОРОЛЬОВА 33» від 12 серпня 2017 року позивача було позбавлено повноважень і звільнено від займаної посади голови ОСББ та обрано головою гр.. ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує те, що у зв`язку з порушенням вимог ст.. ЗУ «Про ОСББ» щодо порядку скликання, проведення та оприлюднення результатів загальних зборів, рішення Загальних Зборів ОСББ "КОРОЛЬОВА-33" від 26 березня 2017 p., та послідуюче рішення засідання правління 12.08.2017 р. є недійсними та не відповідають вимогам статуту та чинного законодавства.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що твердження позивача є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 4.4. Статуту ОСББ "КОРОЛЬОВА-33" передбачено, що загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів об`єднання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

В порушення вказаних вимог закону, позивач не надав суду належних і допустимих доказів в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, а саме: не надано доказів кількості присутніх членів об`єднання при прийнятті оскаржуваних рішень, а також не надано й самих рішень, що в свою чергу унеможливлює суд встановити дійсні обставини справи.

Всі доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджуються жодними доказами, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущення.

Більш того, суд звертає увагу на норми статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" в редакції чинній на час прийняття рішення, якою передбачено що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. В протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів. Протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує результативну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті . Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду. Рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. За рішенням зборів співвласників повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників (співвласники квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному під`їзді або секції багатоквартирного будинку, тощо), за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі співвласників. Такі рішення стосовно спільного майна приймаються зборами зазначеної групи співвласників у порядку, передбаченому частинами четвертою - шостою, восьмою - одинадцятою цієї статті . Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Якщо одна особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо).

Також згідно статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50

відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація змін до статуту об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа. У разі створення об`єднання власниками квартир та/або нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках голосування співвласників щодо створення такого об`єднання проводиться у порядку, передбаченому цією статтею, за кожним багатоквартирним будинком окремо. Результати голосування визначаються окремо для кожного багатоквартирного будинку. Колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Посилання позивача про порушення Закону України «Про ОСББ» та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" про неповідомлення та неналежне повідомлення співвласників щодо загальних зборів та кількості учасників зборів є безпідставними та недоведеними.

Суд зауважує, що позивач не довів належним чином факт того, що оскаржувані рішення були прийняті загальними зборами ОСББ з порушенням норм Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту об`єднання

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Позивач не надав суду належних і допустимих доказів в обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст.ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова-33», третя особа ОСОБА_3 про визнання рішень загальних зборів недійсними - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 21 травня 2020 року