Постанова № 89357630, 20.05.2020, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1236/19

Номер провадження № 3/699/62/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2020 року м. Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Свитка С.Л., секретаря судового засідання Могильної І.В., захисника - адвоката Бордаченка О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого директором СТОВ «Деренківець» (юридична адреса: с. Деренківець Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, код за ЄДРПОУ 32898214), паспорт НОМЕР_1 виданий Дніпроруднівським МВМ Васильківського РВ УМВС України в Запорізькій області від 04.06.1996 року, інші відомості про особу суду невідомі,

за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020 року до суду, після направлення для його належного оформлення, поступив адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП директора СТОВ «Деренківець» (юридична адреса: с. Деренківець Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, код за ЄДРПОУ 32898214) ОСОБА_2 . ОСОБА_3 .

31.01.2020 року вказаний адміністративний матеріал передано судді Свитці ОСОБА_4 для його розгляду, оскільки під час його надходження неможливо було утворити склад суду

З протоколу про адміністративне правопорушення №55 від 25.11.2019 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи директором СТОВ «Деренківець» (юридична адреса: с. Деренківець Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, код за ЄДРПОУ 32898214), вчинив правопорушення, передбачені ч.1 ст.163-1 КУпАП, п. 185.1. ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 зі змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість на загальну суму 141492 грн. вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 зі змінами та доповненнями завищено від`ємне значення податку на додану вартість на 600.0грн. вимог п. 201.7. п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 зі змінами та доповненнями не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 235309.10 грн., вимог п.п.266.3.3., п. 266.3 ст.266 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 року в сумі 32172,60 грн., вимог п.п. 266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового Кодексу України СТОВ «Деренківець» податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018, 2019роки не подано.

Будучи повідомленим належним чином ОСОБА_1 в судове засідання 20.05.2020 року не з`явився.

25.02.2020 року у суд ОСОБА_1 з`явився, вину не визнав, оскільки працював директором з 25.03.2019 року. Акт оскаржує в органи ДПС Черкаської області та ДПС України. Крім Того, майно, яке використовується в сільськогосподарському виробництві не підлягає оподаткуванню. Подав письмове пояснення у якому вину не визнав, просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Заяв та клопотань суду не надав.

Захисник – адвокат Бордаченко О.В. у суді просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та пояснив, що єдиним доказом є протокол, в якому не розкрито суть адміністративного правопорушення. Фабула протоколу не містить обов`язкових складових. Відсутні вказівки на час, місце події. Протокол містить недостовірну інформацію. Відсутні заперечення СТОВ «Деренківець», які подавалися до ДПС. Не усунуті недоліки, на які вказувалося судом постановою від 24.12.2019 року. Податкове зобов`язання на даний час є неузгодженим, оскільки триває перевірка центральним органом ДПС. Крім того, просив суд врахувати закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст.38 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 62 Конституції України закріплена презумпція невинуватості, відповідно до якої тягар доказування вини особи покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, саме на особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення покладено обов`язок надати суду докази на підтвердження наявності в моїх діях порушення порядку ведення податкового обліку.

Із наданого протоколу вбачається, що останній не містить суті правопорушення, тобто посадовою особою органу ДПС не вказано в чому саме виявилось правопорушення ведення податкового обліку, яке ставиться ОСОБА_1 у провину.

Натомість у протоколі містяться лише посилання на норми Податкового кодексу України, які не розкривають, які діяння директора СТОВ вказують на порушення порядку введення податкового обліку.

За змістом ст. 251 КУпАП протокол є основним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Аналогічні вимоги до складення протоколу містить Інструкція з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 №566.

Проте, при складані протоколу посадова особа органу ДПС обмежилась перерахуванням положень Податкового кодексу України без розкриття сутності цих порушень; відсутні також час вчинення адмінправопорушення; відсутні мотив і форма вини; відсутні конкретні дії та спосіб вчинення правопорушення, яке ставиться ОСОБА_1 у провину.

Вище наведене вказує на те, що особа, яка склала протокол, не відобразила у ньому об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постановою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24.12.2019 року вказаний адміністративний матеріал повернуто для належного оформлення до Головного управління ДПС у Черкаській області з вказаних вище підстав.

Проте, вимоги суду особа, яка склала протокол, не врахувала, залишила протокол без змін, а відтак, він є неналежним доказом вчинення адміністративного правопорушення у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складений у порушення вимог ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Крім того, при матеріалах справи не міститься доказів, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а наданий витяг з Акту перевірки, є неналежним та недопустимим доказом, враховуючи наступне.

Згідно ст. 86 ПК України, розділу 2 та 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395 Акт перевірки:

-повинен обов`язково складатися з трьох частин: вступної, описової та висновку. До акта додаються інформативні додатки (п. 2.1 Порядку);

-повинен бути підписаним усіма посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку (п. 4.2 Порядку, п. 86.1 ст. 86 ПК України);

-повинен містити підписи платника податків про ознайомлення з ним, або відомості про відмову від його підписання (п. 4.3 Порядку, п. 86.1 ст. 86 ПК України).

Проте, на доведення вини ОСОБА_1 було надано не Акт перевірки, а Витяг з Акту перевірки, який не може бути належним доказом, оскільки:

-не оформлений належним чином: відсутні висновки та інформативні додатки;

-підписаний лише однією посадовою особою податкової служби, при тому, що перевірка проводилась 3-ма посадовими особами податкового органу;

-у ньому немає відомостей про ознайомлення ОСОБА_1 з результатами податкової перевірки.

У постанові про направлення матеріалів для належного оформлення від 24.12.2019 суд звертав увагу податкового органу, що при доведенні вини особи у вчиненні адмінправопорушення оцінці підлягають також такі докази, як первинні документи.

Як вказав Верховний Суд України у постанові від 19.04.2018 у справі №815/1071/16 висновки, викладені в акті перевірки щодо встановлення порушень платником податків, не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки.

Отже, в силу норм Податкового кодексу України, Акт перевірки (але в будь-якому випадку не Витяг з Акту перевірки) лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню, у зв`язку з чим, він не є доказом, який підтверджує винуватість особи.

Проте, ГУ ДПС у Черкаській області, повертаючи доопрацьовані матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до суду ці вимоги не врахував, первинних документів на підтвердження вини останнього не надав, а долучив лише розширений Витяг з Акту перевірки, який, як вказано вище, є неналежним та недопустимим доказом.

За змістом п. 86.7 ст. 86 ПК України, якщо платник податків не згоден з Актом перевірки, він може протягом 10 робочих днів з дня отримання Акта подати заперечення до нього, які податковий орган повинен розглянути протягом 7 робочих днів з дня їх отримання. Такі заперечення є невід`ємною частиною Акта перевірки.

У зв`язку з негодою з результатами проведеної ГУ ДПС у Черкаській області перевірки та виявленими в ході такої перевірки порушеннями податкового законодавства СТОВ "Деренківець" 09.12.2019 подало до ГУ ДПС у Черкаській області заперечення на Акт перевірки.

Листом від 23.12.2019 №10063/23-00-05-0114 ГУ ДПС у Черкаській області повідомило СТОВ "Деренківець" про часткове врахування цих заперечень та зміну висновків Акту перевірки.

Тобто, станом на 23.12.2019 відомості, викладені у Протоколі та Витязі з Акту від 25.11.2019 року перевірки були неактуальними.

Проте, повторно наданий ГУ ДПС України 29.01.2020 після доопрацювання матеріалів справи про адмінправопорушення суду протокол та витяг з Акту перевірки не місить відомостей про врахування заперечень СТОВ "Деренківець", а тому в будь-якому випадку є неналежним і недопустимим доказом у справі і з цих підстав.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до приписів ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП якщо справа про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді) стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушення - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що датою виявлення триваючого правопорушення є дата складання протоколу 25.11.2019 року.

Оскільки на день розгляду справи закінчився визначений законом строк накладення адміністративного стягнення, провадження в справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Суд позбавлений можливості встановити наявність вини в діях ОСОБА_1 , оскільки ГУ ДПС у Черкаській області повторно скерував справу до суду без виконання вимог, викладених у постанові судді від 24.12.2019 щодо належного оформлення адміністративного матеріалу.

Тобто, на час розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_1 , а тому суд закриває провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 38, 247 п. 7, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Свитка С.Л.