Постанова № 89353, 26.07.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.06 р. Справа № 19/158а

26 липня 2006 року адміністративна справа № 19/158а

83048, м. Донецьк, вулиця Артема, 157

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Волошиної О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Зуєва, за довіреністю;

Якшин, за довіреністю;

від відповідача: Філь, за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за адміністративним позовом Приватного підприємства „Дуард” м. Макїівка

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Советському районі в м. Макіївка

про визнання недійсним рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, постановленого 21.04.2006р. Управлінням Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївка Донецької області

Позивач, Приватне підприємство „Дуард” м. Макїівка, звернувся до господарського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Советському районі в м. Макіївка про визнання недійсним рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, постановленого 21.04.2006р. Управлінням Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївка Донецької області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішення № 48 від 21.04.2006р. підлягає визнанню недійсним, оскільки вважає, що з його боку не було фактів порушення пенсійного законодавства та строків сплати страхових внесків.

Зазначив, що відповідно до ч.6 п.6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій та натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань. Наполягає на тому, що нарахування страхових внесків виконано з додержанням вимог ч.1п.1, п.6 ст. 19 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, підстав для сплати авансових платежів не було. Фактично підприємством була сплачена заробітна плата 23.03.2006 р. та одночасно з цим були перераховані страхові внески. До цього часу на поточному рахунку позивача не було коштів для здійснення вказаних платежів.

Пояснив, що підприємством виконувалась вимога ч.3 ст. 15 Закону України „Про оплату праці”, згідно з якою оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Представник позивача протягом розгляду справи підтримував адміністративний позов.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївка, надав заперечення на позовну заяву (вх. № 02-41/23125 від 21.06.2006р.), в якому проти адміністративного позову заперечує, посилаючись на те, що самостійно визначені до сплати за лютий 2006р. страхові внески у розмірі 767,26 грн. позивачем в порушення ч.6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” сплачені не своєчасно (із затримкою у три дні) та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості в сумі 56,24 грн. Зазначив, що відповідно до ч.9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені терміни, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Наполягає, що Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не передбачено підстав для звільнення страхувальника від відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) за несплату (неперерахування) чи несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків. Відповідно до ч. 12 ст.20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану підприємства.

Просить суд в адміністративному позові Приватному підприємству „Дуард” про визнання недійсним рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, постановленого 21.04.2006р. Управлінням Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївка Донецької області, відмовити.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України – розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу ( ст. 9 КАС України).

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Приватне підприємство „Дуард” є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи сер. АОО № 297517), діє на підставі Статуту, включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (довідка № 7-22-344 з ЄДРПОУ).

Відповідно Заяви, Приватне підприємство „Дуард” ( код ЄДРПОУ 33613688) зареєстроване в якості платника страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївка.

21.04.2006р. провідним спеціалістом відділу надходження доходів Управління Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївка Сімаковою О.Г. проведено перевірку Приватного підприємства „Дуард” з питання своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до бюджету Пенсійного фонду України відповідно картки особового рахунку страхувальника.

Перевірка проведена на підставі Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV.

При перевірці використані такі документи платника: додаток № 23 за лютий 2006р., особовий рахунок платника.

В результаті перевірки встановлено порушення пункту 6 статті 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV, а саме: порушення строків сплати страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування за лютий 2006 року по строку 20 березня 2006 року – фактично сплачено 23 березня 2006 року, про що складено акт № 27 від 21.04.2006 р. перевірки своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до бюджету Пенсійного фонду України згідно картки особового рахунку страхувальника.

За наслідками перевірки відповідачем 21.04.2006р. було прийнято рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, за яким на підставі п.2 ч.9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до Приватного підприємства “Дуард” застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 71,10 грн. та нарахування пені в розмірі 2,37грн.

Суми, зазначені у рішенні, підлягають сплаті в 10-денний строк з дня одержання цього рішення. Оскарження рішення платником страхових внесків може бути здійснено протягом 10 робочих днів з дня отримання цього рішення, у порядку, визначеному ч.13 ст. 106 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати недійсним рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, постановлене 21.04.2006р. Управлінням Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївка Донецької області, в цілому.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України ( ст. ст. 67,68 Конституції України).

Органи Пенсійного фонду України віднесені до числа контролюючих органів – стосовно збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (пп. 2.1.2. п.2.1. ст.2. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами “ № 2181-ІІІ).

За приписами ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Органами управління Пенсійного фонду є правління та виконавча дирекція Пенсійного фонду ( ст. 59 того ж Закону).

Статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, та ін.

Страхувальниками за Законом є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а саме: роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) та інш. ( ст. ст. 1, 14 Закону № 1058).

Страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду(пп. 6 п.2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).

Невиконання цього обов’язку страхувальниками приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням Конституції України та Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до ст. 18 Закону № 1058, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Водночас Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, на страхові внески до Пенсійного фонду не поширюються положення Закону N 2181-III, тому посилання відповідача на Закон 2181 є безпідставним.

За приписами ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі ( п.1).

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду ( п.4).

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків( п.5).

За пунктом 5 ст.106 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є:

для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;

для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Днем сплати страхових внесків вважається:

у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду ( п. 9).

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом ( п. 10).

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків ( п. 12).

Базовим звітним періодом для приватного підприємства “Дуард”, як страхувальника, визначеного ч.1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, є календарний місяць.

Згідно ч.1 статті 19 Закону № 1058, страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати ( ч.6 ст. 19 Закону № 1058).

За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій ( п. 5 ст. 106 Закону № 1058).

Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2006р. страхувальником (позивачем) самостійно визначені до сплати страхові внески, які згідно вимог законодавства підлягали сплаті до 20.03.2006 р.

Так, позивачем самостійно визначені до сплати за лютий 2006р. страхові внески у розмірі 767,26 грн., в тому числі 721,86 грн. – 31,8% та 45,40 грн. – 1-2%. Сплата визначених сум фактично здійснена 23.03.2006 р. (тобто із затримкою на 3 дні) та не в повному обсязі (перераховано суму 736,84 грн., з якої 25,82 грн. зараховано у рахунок раніше утвореного боргу в порядку черговості у відповідності до вимог ч.5 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею ( п. 1).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій ( п. 2).

Пунктом 2 частини 9 ст. 106 Закону передбачено, що виконавчими органами Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, до страхувальників застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій ( п. 13 ст. 106 Закону № 1058).

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується ( п. 15 ст. 106 Закону).

Відповідно до п.9.3.2 п.9.Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Закон України “Про оплату праці” визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Тому, посилання позивача на приписи Закону України «Про оплату праці» судом не приймаються, оскільки правовідносини сторін виникли у процесі виконання позивачем зобов’язань перед Пенсійним фондом України.

Відносини між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються винятково Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до ч. 15 Перехідних положень даного закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 21.04.2006р. прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням наданих повноважень; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Обґрунтованість прийняття відповідачем Рішення 48 від 21.04.2006р. підтверджено матеріалами справи.

Тому, вимоги позивача про визнання недійсним рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, постановленого 21.04.2006р. Управлінням Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївка Донецької області, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 48, 69, 71, 86, 94, 122-154, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254 пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Приватному підприємству „Дуард” м. Макїівка у задоволенні позову до Управління Пенсійного фонду України в Советському районі в м. Макіївка про визнання недійсним рішення № 48 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, постановленого 21.04.2006р. Управлінням Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївка Донецької області.

В судовому засіданні 26.07.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.07.2006 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Дучал Н.М.

Надруковано в 3 екземплярах:

1 – позивачу;

1- відповідачу;

1- у справу.