Рішення № 89351679, 21.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року м. Київ №640/10856/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомМіністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса ШевченкадоОСОБА_1 простягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладівстановив:

Міністерство оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі 57000,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті Київського Національного університету імені Тараса Шевченка у період з 01 серпня 2016 року по 22 травня 2019 року. Наказом від 25 травня 2019 року №1277-33 через недисциплінованість відповідача виключено зі списків особового складу, у зв`язку із чим на відповідача згідно із умовами контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника інституту та ОСОБА_1 , покладено обов`язок з відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у закладі. З огляду на бездіяльність відповідача щодо добровільного відшкодування витрат позивач, з метою стягнення коштів, звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що розрахунок витрат, які підлягають стягненню з відповідача, здійснений лише на підставі загальних нормативів, без конкретизації, чим саме, в якій термін та в якій кількості користувався відповідач, а також наголосив на тому, що період, за який позивач намагається стягнути витрати з відповідача визначений не вірно.

Представником позивача надав відповідь на відзив, в якому останній заперечив проти доводів представника відповідача та на підтвердження власної позиції надав докази: фактичних витрат на грошове забезпечення, фактичних витрат на продовольче забезпечення, фактичних витрат на речове забезпечення, фактичних витрат на медичне забезпечення ОСОБА_1 , та просив позов задовольнити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 26 липня 2016 року №2310-33 ОСОБА_1 зарахований курсантом за спеціальністю «Право» до Військового інституту.

Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по стройовій частині) від 01 серпня 2016 року №149 відповідач поставлений на всі види забезпечення з 01 серпня 2016 року.

01 серпня 2016 року відповідно до «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту та Відповідачем було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

Пунктом 1 вказаного контракту, серед іншого, передбачено, що курсант зобов`язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по особовому складу) від 22 травня 2019 року №17РС на підставі наказу Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 20 травня 2019 року №1277-33 ОСОБА_1 відраховано зі списків курсантів з Військового інституту через недисциплінованість, з ним достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) з 22 травня 2019 року через недисциплінованість.

Згідно з наказом начальника Військового інституту (по стройовій частині) від 22 травня 2019 року № 104 відповідача виключено з усіх видів забезпечення з 22 травня 2019 року.

Зважаючи на бездіяльність ОСОБА_1 щодо добровільного відшкодування нарахованих витрат за навчання, на виконання вимог пункту 7 Порядку відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, з метою примусового стягнення таких коштів, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує приписи Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року №1934-XII, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII, Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964, Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Положеннями статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року №1934-XII (надалі - Закон №1934-XII) визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Стаття 15 Закону №1934-XII визначає, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 2 частини першої, частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Статтею 25 Закону №2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (надалі -Порядок №964), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Згідно з пунктом 4 Порядку №964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

В силу вимог пункту 8 цього ж Порядку сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується, зокрема, відповідно до кошторису Міноборони.

З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений спільним Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 (надалі - Порядок розрахунку витрат).

Так, положеннями пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.

Витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г.

При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.

У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Представником позивача до матеріалів справи долучено копії довідок-розрахунків витрат за харчування, за проживання, видане речове майно та нараховане грошове забезпечення (а.с.22-30), якими підтверджується нарахована позивачем сума, що підлягає стягненню.

Зважаючи на вказане, суд звертає увагу на те, що висновки відповідача та його представника щодо неправомірності нарахованої суми, яка підлягає відшкодуванню у повній мірі ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені жодним належним доказом, а відтак, не спростовують правомірності дій та рішень позивача.

За таких обставин відповідачем не дотримано вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, за відсутності належного підтвердження протиправності, необґрунтованості дій позивача щодо розрахунку витрат, пов`язаних з навчанням ОСОБА_1 , чи добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у вищому військовому навчальному закладі, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у Військовому інституті в розмірі 57000,28 грн, що підтверджується належними письмовими доказами наявними в матеріалах адміністративної справи.

Суд також наголошує, що курсанти, які навчаються у Військовому інституті Київського Національного університету імені Тараса Шевченка перебувають на повному державному забезпечені. Будучи обізнаним під час підписання контракту та при його розірванні про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, відповідач, на момент розгляду судом справи, зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є безумовною підставою для задоволення позовних вимог Військового інституту Київського Національного університету імені Тараса Шевченка у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вирішення спору на користь суб`єкта владних повноважень, та відсутність доказів стосовно понесених витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків, судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

1. Адміністративний позов Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 81, код ЄДРПОУ 22994521) фактичні витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 в вищому військовому навчальному закладі у сумі 57000,28 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко