Ухвала суду № 89351551, 21.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 травня 2020 року м. Київ № 640/10782/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17)

про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В ИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, відповідач), в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача, як особу, що здійснює визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» здійснити необхідні дії щодо відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, а саме - відносно ОСОБА_1 за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами п. 4 ч. 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Згідно з ч. 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, відповідно до ч. 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Таким чином, керуючись ч. 1 статті 5 та ч. 2 статті 245 КАС України необхідною передумовою для зобов`язання вчинення певних дій, є, зокрема, визнання протиправності дій або визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними або визнання протиправним рішення, з урахуванням чого, прохальну частину позовної заяви позивачу необхідно привести у відповідність наведеним процесуальним нормам, тобто зазначивши - які саме дії/бездіяльність /рішення відповідача є протиправними (які слід визнати протиправними), що могло б зумовлювати зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно з ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 статті 122 КАС України).

За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Заявлені позивачем вимоги стосуються питання правомірності неодержання позивачем гарантованої суми відшкодування за його вкладом.

Постановою Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року №782 публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» визнано неплатоспроможним.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) прийнято рішення від 02 березня 2015 року №46, «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку».

Інформацію про ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» було опубліковано в газеті «Голос України» від 06 березня 2015 року №41 (6045).

Суд підкреслює, що згідно з приписами статті 122 КАС України, строк звернення до суду, зокрема, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 18 травня 2020 року (дата відправлення позовної заяви засобами поштового зв`язку 14 травня 2020 року), тобто з пропуском строку звернення до суду.

В порушення ч. 6 статті 161 КАС України, позивачем не надано суду окремої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Між тим, позивач безпосередньо у позові просить суд визнати пропущений строк для звернення до суду з позовом поважним та поновити його, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 отримав повідомлення про нікчемність правочину за вих. № 22/776 від 14 червня 2018 року та ним вживались дії щодо знаття арешту грошових коштів на банківському рахунку, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року у кримінальному провадженні №32016100000000135 від 09 листопада 2016 року.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року у справі № 761/22256/18 (провадження № 1-кс/761/15075/2018) скасовано арешт, застосований в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100000000135 від 09 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 218-1 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року, на грошові кошти на банківському рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритому у ПАТ «Банк Камбіо»; скасовано заборону посадовим особам ПАТ «Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700), а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати безготівкові грошові кошти ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) за адресою: 01001, м.Київ, вул. Подвисоцького, 10/10.

При цьому, позивач не наводить обґрунтування звернення до суду в травні 2020 року, з урахуванням того, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва датована 01 серпня 2018 року.

Таким чином, наведені у позовній заяві підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду є неповажними та необґрунтованими належними доками.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до чч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків шляхом: надання уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність вимог КАС України з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 2 статті 173 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 161, 169, 173, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали, з урахуванням п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Вовк