Ухвала суду № 89351540, 20.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 травня 2020 року м. Київ № 826/14646/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву представника відповідача про визнання документа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До суду надійшла заява представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання виконавчого листа № 826/14646/18 про стягнення судових витрат у сумі 704,80 грн таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання представники сторін не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду заяви.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019, зі змінами відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019, відповідача, поміж іншого, зобов`язано відшкодувати на користь позивача судові витрати у сумі 704,80 грн.

У подальшому Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи № 826/14646/18 від 23.09.2019.

Подана заява вмотивована тим, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є економічною самостійною установою, а кошти Фонду не включені до Державного бюджету України, отже - не отримує бюджетних асигнувань, з огляду на що, відсутні підстави для повернення судового збору за рахунок таких асигнувань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 374 КАС України Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згаданою нормою встановлено невичерпний перелік підстав, за яких виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача посилається на інші причини, що унеможливлюють виконання зобов`язання про відшкодування судових витрат, у розумінні наведеної статті, а також, посилається на додаткову постанову Великої палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 826/9960/15.

У той же час, у резолютивній частині згаданої постанови суд постановив стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати на сплату судового збору на користь позивача.

Таким чином, окреслене в заяві питання стосується саме формулювання: «стягнути за рахунок бюджетних асигнувань».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У розумінні статті 139 КАС України судові витрати розподіляються таким чином, що сторона, не на користь якої ухвалено рішення повинна відшкодувати судові витрати.

Аналізуючи ч. 2 ст. 374 КАС України, суд дійшов висновку, що виконавчий документ, спрямований на стягнення судового збору особи, на користь якої ухвалено рішення, може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню лише за умов задоволення права такої особи на відшкодування сплачених нею коштів або об`єктивної неможливості здійснити таке відшкодування.

Водночас, у поданій заяві відповідач заявляє про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є економічно самостійною установою, що дає підстави до висновку про можливість виконання рішення в частині відшкодування судового збору на користь позивача.

Доводи представника відповідача на те, що «стягнути за рахунок бюджетних асигнувань» є поняттям відмінним від «стягнути за рахунок», є справедливими з точки зору бюджетного та господарського законодавства. Не зважаючи на це, у розрізі права позивача на відшкодування сплаченого судового збору у даній справі не має відмінностей.

Зважаючи на викладене, оскільки судовий збір не відшкодовано, а відповідач не припинений, суд не убачає інших підстав для визнання виконавчого листа № 826/14646/18 від 23.09.2019 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись положеннями ст. ст. 241, 256, 293- 297, 374 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання виконавчого листа № 826/14646/18 від 23.09.2019 таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко