Рішення № 89351518, 20.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 року м. Київ № 640/13750/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, ЄДРПОУ 42098368) щодо непроведення з 03.04.2019 перерахунку пенсії на підставі додатково наданих ним документів;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 03.04.2019 у розмірі 80% грошового забезпечення визначеного на 03.04.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачеві у переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності військовослужбовцям, оскільки 02.04.2019 позивачу довічно встановлено 2 групу інвалідності в зв`язку з травмою та її наслідками пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби та позивачем подано заяву та додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії.

Позивач вважає дії відповідача щодо непроведення з 03.04.2019 перерахунку пенсії на підставі додатково наданих ним документів протиправними, а відновлення своїх порушених прав, свобод та інтересів поновленими лише шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 03.04.2019 у розмірі 80% грошового забезпечення визначеного на 03.04.2019, що відповідає вимогам пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою відповідачу надано термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву. Даною ухвалою також визначено, що відзив на позовну заяву подається до суду разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, вказавши про відсутність підстав переведення з одного виду пенсії на інший.

04 травня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві надіслано до суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , старший прапорщик запасу, проходив військову службу в Державній спеціальній службі транспорту на посаді офіцера сектору забезпечення соціальних виплат управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Держспецтрансслужби.

На підставі наказу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 29.12.2008 № 15пм «По особовому складу» ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом «в» пункту 63 (за станом здоров`я) з правом носіння військової форми одягу і відповідно на підставі наказу начальника головного штабу - першого заступника Голови Адміністрації від 31.12.2008 № 246 виключений із списків особового складу Адміністрації та направлений для зарахування на військовий облік до Деснянського районного у м Києві військового комісаріату.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та з 01.01.2009 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років. Вислуга повних років на військовій службі становить 25 років, розмір пенсії - 65%.

Відповідно до рішення медико-соціальної експертної комісії від 02.04.2019 ОСОБА_1 довічно встановлено інвалідність II групи в зв`язку з травмою та її наслідками пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 03 квітня 2019 року з заявою про проведення з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності, визначеної Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки з 02.04.2019 йому встановлена 2 група інвалідності та отримано статус інваліда війни 2 групи.

У відповідь на звернення позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 26.04.2019 № 90566/03 відмовлено позивачу в переведенні на пенсію по інвалідності.

В червні 2019 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про здійснення перерахунку його пенсії з 03.04.2019 в розмірі 80% суми грошового забезпечення визначеного на 03.04.2019.

У відповідь на зазначене звернення позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 04.07.2019 № 145275/02/Б-8901 повторно відмовлено позивачу в переведенні на пенсію по інвалідності.

Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2262-XII).

У преамбулі Закону № 2262-XII закріплено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до п. 1 та пп. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд); головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із ч. 1 ст. 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до пункту «а» статті 21 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Пунктом «е» статті 50 Закону № 2262-XII визначено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю після закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби чи внаслідок нещасного випадку або захворювання, що мали місце після звільнення їх зі служби, - з дня встановлення їм інвалідності.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 564/2288/16-а (№ К/9901/23573/18) та від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18 (№ Пз/9901/58/18).

Крім того слід зазначити, що Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі № 295/309/17 та від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 вказав, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Водночас, абзацом першим пункту четвертого Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), встановлено, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та постанові від 13.07.2016 у справі № 638/2700/14-а.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 ця постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

Отже, з набранням чинності Постановою КМУ від 30.08.2017 № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців при перерахунку пенсії з 01.03.2018 застосовуються нові розміри грошового забезпечення.

Як випливає з матеріалів справи та не заперечується сторонами, станом на день подання первинної заяви позивачу довічно встановлено 2 групу інвалідності в зв`язку з травмою та її наслідками пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0988999 від 02.04.2019.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість твердження позивача про наявність правових підстав для переведення його на пенсію по інвалідності військовослужбовцям.

З огляду на наведені норми та обставини справи суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як інваліду війни 2 групи у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, є протиправною.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки ОСОБА_1 , відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, звільнений від сплати судового збору, питання щодо його розподілу не вирішувалось.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо непроведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 03 квітня 2019 року перерахунку пенсії на підставі додатково наданих ним документів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 03 квітня 2019 року у розмірі 80% грошового забезпечення визначеного на 03 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко