Ухвала суду № 89351378, 20.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

за наслідками розгляду заяви

«Про збільшення розміру позовних вимог»

20 травня 2020 року м. Київ № 640/1684/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С., за участі: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Попович В.М., представника відповідачів Круш Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заву позивача щодо збільшення розміру позовних вимог у справі

за позовомОСОБА_1 до Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурорапровизнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1) визнати протиправними дії Генерального прокурора щодо видачі наказу № 2131ц від 21.12.2019 про звільнення позивача з посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24.12.2019;

2) визнати незаконним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України № 2131ц від 21.12.2019;

3) поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) даній посаді в Офісі Генерального прокурора з 24.12.2019;

4) стягнути з Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України) на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.12.2019 по дату винесення судового рішення.

Ухвалою від 12.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначенням судового засідання.

Перше судове засідання призначено на 08.04.2020.

Між іншим, 14.05.2020 канцелярією суду зареєстровано Заяву позивача «Про збільшення розміру позовних вимог».

Позивач, як зазначено у заяві, вирішив додати нову позовну вимогу - про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 1 від 12.12.2019 № 7/3 «Про неуспішне проходження прокурором атестації».

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

1. Суд акцентує увагу на тому, що процесуальний закон дає можливість збільшити розмір позовних вимог, а не кількість позовних вимог, що має місце із заявою позивача.

Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов`язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.

Натомість, доповнення позову додатковими (новими) вимогами не вважається зміною (збільшенням) розміру позовних вимог.

У даному ж випадку фактично заявлено нову позовну вимогу, заявлення якої не є збільшенням розміру позовних вимог, а по суті є заявленням нового позову із власним предметом та підставами позову, що за правилами ст. 47 КАС України не допускається.

2. Що стосується права позивача змінити предмет позову, слід зазначити, що загальноприйняте тлумачення терміну/дії «зміна» передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, може передбачати зміну (заміну) предмету позову іншими вимогами, а не доповнення раніше заявлених вимог, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права. По суті ж, нові вимоги є підставою для заявлння окремого позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відтак, під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог та не допускається за правилами ст. 47 КАС України.

Слід зазначити, що особа на власний розсуд та на свій ризик вирішує у межах встановленого строку питання про належність підготовки позову, про склад позовних вимог, достатність обґрунтування позовних вимог, самостійно оцінює у зв`язку з чим та формує предмет позову, і врешті-решт самостійно приймає рішення про звернення до суду, маючи розуміння, що саме в межах заявлених підстав та предмету позову, з урахуванням можливості зміни підстав чи предмету позову, буде розглядатися справа.

У даному ж випадку фактично заявлено нову позовну вимогу, заявлення вказаної вимоги не є зміною предмету позову, по суті - заявленням нового позову із власним предметом та підставами позову, що за правилами ст. 47 КАС України не допускається.

Відтак, суд приходить до висновку про очевидну безпідставність та необґрунтованість поданої заяви, що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 167 КАС України, відповідно до якої якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Більш того, суд вважає подання такої заяви зловживанням процесуальними правами, наслідки чого передбачені ч. 3 ст. 45 КАС України, а саме - якщо подання заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право, крім іншого, повернути заяву, клопотання.

Керуючись ст. ст. 45, 47, 167, 241 - 243, 248, 250, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від 08.05.2020 (вх. від 14.05.2020) - повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) в порядку ст.ст. 292-297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін