Ухвала суду № 89351269, 19.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/951

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 травня 2020 року м. Київ № 810/852/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Прокуратури Дніпропетровської області

про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області (надалі - відповідач), адреса: 49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38, в якій позивач просив

- скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 10 серпня 2019 року №941 к про звільнення молодшого радника ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області та органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області;

- стягнути з прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12 серпня 2016 року і до моменту фактичного поновлення на посаді в сумі 146 441,52 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю.

Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року касаційна скарга Першого заступника прокурора Дніпропетровської області задоволена частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року головуючою суддею у справі визначено Клочкову Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та останньому наданий строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою разом з доказами поважності причин його пропуску.

29 квітня 2020 року через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про поновлення строку для звернення до суду, в якій останній зазначив підстави, з яких пропустив такий строк, зокрема, позивачем вказано перебування на військовій службі, яка має певні обмеження, участь в Антитерористичній операції, а також, поміж іншого, він не мав можливості своєчасно звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав, оскільки в строк до 12 вересня 2016 року займався переїздом з міста Кривий Ріг до міста Києва за місцем проходження військової служби та пошуком житла у місті Києві для себе та своєї сім`ї.

Вказані обставини в сукупності визнаються судом поважними, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом враховано в даній справі її значення для сторони, обраний спосіб захисту, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу та відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком переліку справ, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що даний позов до цього переліку винятків не відноситься.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

За таких підстав, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи перейти до розгляду в судовому засіданні або в порядку загального провадження.

Керуючись вимогами статей 32, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою та поновити цей строк.

2. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

3. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

4. Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, за веб-адресою сторінки http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.В. Клочкова