Рішення № 89351012, 18.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Київ №640/9470/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аскон»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частинівстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аскон» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06 березня 2019 року №0195761206 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 46094,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій відповідача, що оскільки протягом операційного дня квитанції про прийняття/неприйняття вказаних податкових накладних підприємство не отримало, тому в силу приписів статті 201 Податкового кодексу України ці накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому в частині застосування штрафних санкцій у сумі 46094,40 грн. податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зауваживши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесене в межах чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому звертав у вагу суду на те, що представником відповідача жодного доказу в підтвердження власної позиції не надано, а наведені лише норми загального законодавства, у зв`язку з чим підтримав позовні вимоги та просив останні задовольнити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 11 лютого 2019 року проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Аскон» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт №1314/26-15-12-06-16/40981378 від 11 лютого 2019 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме, недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Аскон» термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- №29 від 13 грудня 2018 року (дата реєстрації 02 січня 2019 року, 2 дні затримки);

- №28 від 13 грудня 2018 року (дата реєстрації 04 січня 2019 року, 4 дні затримки);

- №40 від 28 грудня 2018 року (дата реєстрації 17 січня 2019 року, 2 дні затримки);

- №55 від 31 грудня 2018 року (дата реєстрації 29 січня 2019 року, 14 днів затримки).

На підставі висновків акту перевірки №1314/26-15-12-06-16/40981378 від 11 лютого 2019 року винесено податкове повідомлення-рішення №0195761206 від 06 березня 2019 року.

Позивач, отримавши 13 березня 2019 року, погодився з податковим повідомленням-рішенням №0195761206 від 06 березня 2019 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 7880,45 грн. та сплатив останні, що підтверджується платіжними дорученнями №1673, №1674, №1675 від 14 березня 2019 року.

В той же час, в частині штрафних санкцій у розмірі 46094,40 грн., застосованих податковим повідомленням-рішенням від №0195761206 від 06 березня 2019 року, позивач не погодився та оскаржив останні до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 09 квітня 2019 року №16587/6/99-99-11-06-01-25 продовжено строк розгляду, скарги, поданої позивачем.

В подальшому рішенням Державної фіскальної служби України від 17 травня 2019 року №22917/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення №0195761206 від 06 березня 2019 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 46094,40 грн. залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За умовами, визначеними пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктами 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку №1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктами 12-16 Порядку№1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, в межах оскарження, 15 січня 2019 року позивач за допомогою програмного забезпечення, використовуючи автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів», направив в електронному форматі до Державної фіскальної служби (ДФС) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкову накладних податкову накладну: від 28 грудня 2018 року №40 (час відправки/прийому документа - 14:24 год.).

Цей факт підтверджено копією витягу з електронного кабінету платника податків (а.с.30-31).

Граничний строк реєстрації вказаної податкової накладної по 15 січня 2019 року.

Відтак позивач, надіславши на реєстрацію 15 січня 2019 року в 14:24 год. податкову накладну, тобто в межах операційного дня, своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації податкової накладної від 28 грудня 2018 року №40 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, судом встановлено, що до кінця операційного дня 15 січня 2019 року квитанції про прийняття або неприйняття вказаної податкової накладної підприємству не надходили, квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної від 28 грудня 2018 року №40 отримана позивачем 17 січня 2019 року, тобто через два дні за днем подання документів, що підтверджується протоколами руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, що підтверджується актом перевірки.

При цьому, суд наголошує, що квитанція про прийняття або неприйняття вказаної податкової накладної повинна була бути надіслана позивачу в межах операційного дня, тривалість якого визначена пунктом 3 Порядку №1246, тобто з 08:00 до 20:00 15 січня 2019 року.

Однак, з огляду на зазначені обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 Податкового кодексу, суд дійшов висновку, що податкова накладна від 28 грудня 2018 року №40 вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх надіслання, а саме 15 січня 2019 року.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №806/832/17, від 27 березня 2018 року у справі №825/2411/16, від 26 червня 2018 року у справі №806/2219/16, від 22 листопада 2018 року у справі № 813/815/18, від 26 листопада 2018 року у справі №813/815/18 та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що спірна податкова накладна від 28 грудня 2018 року №40 не надсилалась позивачем в межах операційного дня 15 січня 2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що саме повторно надіслана податкова накладна від 28 грудня 2018 року №40 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки із квитанції №1 про реєстрацію спірних податкових накладних та витягу з архіву електронної звітності підсистеми «Журнал прийому електронних документів» не вдається з`ясувати, відомості якого саме примірника податкових накладних (надісланого в межах операційного дня чи після його завершення) внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд наголошує, що доводи сторін не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Суд приймає для оцінки докази. Беззаперечні докази про порушення позивачем вимог законодавства при вчиненні реєстрації податкової накладної від 28 грудня 2018 року №40 відповідачем суду не надано. Відтак, відсутні підстави вважати, що у даному випадку наявна вина позивача щодо несвоєчасної їх реєстрації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем в межах граничного строку реєстрації податкових накладних надіслано податкову накладну від 28 грудня 2018 року №40, то це свідчить про те, що ним добросовісно вживалися заходи для виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних. При цьому відповідачем не виконано обов`язку протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин. Тобто, порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 460944,00 грн. обумовлене неправомірними діями відповідача.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність діяння обумовлена невиконанням чи неналежним виконанням вимог, встановлених законом. Відповідальність за діяння можлива лише у разі, якщо на особу покладено обов`язок діяти у певний ситуації у визначений спосіб. Відсутність вини платника податків унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Таким чином, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності безпосередньої його вини.

Вказана правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №819/777/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17 та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Отже, притягнення позивача до відповідальності за таких обставин з накладенням на нього штрафу у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначену у податкових накладних, порушує принцип діяти пропорційно та добросовісно з боку суб`єкта владних повноважень відповідача.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що діючи добросовісно і обачно, позивач в межах встановленого законом строку, ужив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації податкової накладної від 28 грудня 2018 року №40 на суму ПДВ 460944,00 грн, а тому у відповідача відсутні правові підстави для притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Аскон» до відповідальності відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року №0195761206 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Аскон» в частині застосування штрафу в сумі 46094,40 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аскон» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06 березня 2019 року №0195761206 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 46094,40 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Аскон» (02160, м. Київ, проспект Соборності, 15, офіс 302, код ЄДРПОУ 40981378) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко