Ухвала суду № 89350883, 18.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2020 року м. Київ № 640/10433/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І. ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить: скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16 квітня 2020 року про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн. у ВП №61404914 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі №320/3169/19.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору. Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області клопотало про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі та відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути при задоволенні позову всі судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Розглянувши зазначене клопотання, Окружний адміністративний суд місті Києва дійшов до наступних висновків.

За визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Одночасно статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеними правовими нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити оплату судового збору.

Суд зауважує, що позивач не є суб`єктом, визначеним статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, позивачем не наведено обставин, що свідчать про неможливість позивача оплатити судовий збір в майбутньому.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 27).

Одночасно у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання процедури звільнення від сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Отже, даний спір є спором немайнового характеру отже за подання такого позову належить до сплати судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у триденний строк з дня закінчення карантину, установленого для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, шляхом подання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. (Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - , Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без руху.

3. Встановити позивачу триденний строк з дня закінчення карантину, установленого для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для усунення недоліків.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко