Рішення № 89350748, 15.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2020 року м. Київ № 640/6560/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ДП «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ДП «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (далі- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДФС (далі- відповідач, контролюючий орган), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 №0010574618.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок невідповідності висновків, викладених в акті перевірки дійсним обставинам справи, зокрема, позивач посилається на те, що відповідачем невірно розраховано частину строків щодо кількості днів прострочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Через канцелярію суду представником відповідача 27.05.2019 року поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх безпідставними, а податкове повідомлення-рішення, що оскаржується, прийнятим у відповідності до вимог діючого законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.02.2014 по 31.08.2018 при виконанні договорів №131/Р.01 від 05.02.2014 та №131/Р.02 від 05.02.2014 з ТОВ «Промислова група «Південмаш», Росія, за результатами якої складено акт від 07.12.2018 №100/28-10-46-16-1308368.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством позивача ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями:

- по контракту №131/Р.01 від 05.02.2014 з ТОВ «Промислова група «Південмаш» в частині несвоєчасного повернення грошових коштів на суму 4363110,00 рос.руб. з простроченням 4 дні;

- по контракту №131/Р.02 від 05.02.2014 з ТОВ «Промислова група «Південмаш» в частині несвоєчасного повернення грошових коштів на суму 2866545,00 рос.руб. з простроченням 4 дні.

На підставі зазначеного акта контролюючим органом 28.12.2018 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0010574618, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та /або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 36185,00 грн.

Позивачем було подано скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до ДФС України, однак рішенням про результати розгляду скарги від 15.03.2019 №12402/6/99-99-11-04-02-25 податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 року №0010574618 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті станом на час виникнення спірних правовідносин здійснювалось відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР).

Частиною першою статті 2 цього Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Водночас, частинами третьої, п`ятої статті 4 вказаного Закону обумовлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, строки передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Як вбачається з акту перевірки, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Промислова група «Південмаш» (Продавець) укладено Договір №131/Р.01 від 05.02.2014.

Відповідно умов даного договору позивач здійснив передплату п/д 276 від 27.06.2014 на суму 32506110,00 рос. руб. Строк надходження імпортної продукції 09.11.2015. У зв`язку з невиконанням умов договору, резидент повернув передплату п/д 6550 від 01.04.2015 на суму 28143000,00 рос. руб.

ДП «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» оформило в Мінекономрозвитку України висновки щодо продовження строків за зовнішньоекономічними операціями:

- №1016 від 12.11.2015 на суму 32516110,00 рос.руб. з 10.11.2015 до 20.06.2016;

- №769 від 22.06.2016 на суму 4363110,00 рос.руб. з 20.06.2016 до 20.06.2017;

- №623 від 13.06.2017 на суму 4363110,00 рос.руб. з 20.06.2017 до 30.06.2018.

Як стверджує відповідач, останній день надходження імпортної продукції вважається 29.06.2018.

Залишок грошових коштів було повернуто нерезидентом на рахунок позивача 03.07.2018, з простроченням 4 дні.

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Промислова група «Південмаш» (Продавець) укладено Договір №131/Р.02 від 05.02.2014.

Відповідно умов даного договору позивач здійснив передплату п/д 275 від 26.06.2014 на суму 10723545,00 рос. руб. Строк надходження імпортної продукції 08.11.2015. У зв`язку з невиконанням умов договору, резидент повернув передплату п/д 6540 від 01.04.2015 на суму 7857000,00 рос. руб.

ДП «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» оформило в Мінекономрозвитку України висновки щодо продовження строків за зовнішньоекономічними операціями:

- №1017 від 12.11.2015 на суму 10735450,00 рос.руб. з 10.11.2015 до 20.06.2016;

- №770 від 22.06.2016 на суму 2866545,00 рос.руб. з 20.06.2016 до 20.06.2017;

- №624 від 13.06.2017 на суму 2866545,00 рос.руб. з 20.06.2017 до 30.06.2018.

Як стверджує відповідач, останній день надходження імпортної продукції вважається 29.06.2018.

Залишок грошових коштів було повернуто нерезидентом на рахунок позивача 03.07.2018, з простроченням 4 дні.

Щодо посилання позивача на неправомірне застосування граничних термінів надходження імпортної продукції, слід зазначити наступне.

Представник позивача зазначив, що податковим органом невірно встановлена кількість днів прострочення, оскільки 01.07.2018 був вихідний день.

За правилами пункту 3.2. Інструкції "Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій.

Враховуючи викладене, початком відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при здійсненні резидентами України імпортних операцій є наступний календарний день після дати здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг).

Таким чином, останнім днем надходження імпортної продукції вважається 30.06.2018, а відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з 01.07.2018.

Однак, 01.07.2018 був вихідний день (неділя).

Відповідно до положень статті 5 Европейської конвенції про обчислення строків (ЕТ8 № 76) при обчисленні строку суботи , неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо день, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає за ним.

Відповідно до ст.1 цієї Конвенції «Ця конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені.

Приписами ч.5 ст.254 ЦК України також передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, встановлений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, першим робочим днем було 02.07.2018.

Оскільки кошти були зараховані 03.07.2018, вказане свідчить про прострочення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, але не на 4 календарні дні як зазначено в акті перевірки, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що сума розрахованої пені є необґрунтованою.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2018 року №0010574618 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ДП «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.12.2018 №0010574618.

Стягнути на користь ДП «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій