Рішення № 89350703, 18.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18 травня 2020 р. справа №520/4421/2020

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, в якому просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення LVІ сесії VII скликання від 11.03.2020 Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства у селі Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області;

- зобов`язати Орільську селищну раду Лозівського району Харківської області прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованій у селі Українське Лозівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0000 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з відповідною заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особового селянського господарства земельної ділянки, розташованої в с. Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області. Проте, позивачу було відмовлено у наданні такого дозволу. З вказаним рішенням позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - селищного голови - Крикуна І.О. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС України, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 , на підставі статті 118 Земельного кодексу України звернулася до Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області із заявою, разом з відповідними документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га, яка розташована в с. Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області для подальшого надання земельної ділянки у власність (а.с.10).

Рішенням ХVL сесії VІІ скликання Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області від 11.03.2020 відмовлено в наданні позивачу дозволу позивачу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в с.Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області (а.с.35).

Суд зауважує, що про вказане рішення Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області було повідомлення позивача листом від 12.03.2020 №02-29/287, в якому, зокрема, зазначено й про те, що в разі виявлення виявленої вільної земельної ділянки, яка може бути надана безоплатно у власність на території Ордільської селищної ради буде повідомлено додатково позивача. (а.с.36).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Так, відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.2 ст. 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 118 ЗК України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

У відповідності до ч.6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

З огляду на викладене, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

При цьому, суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено жодної підстави, що слугувало для прийняття відповідачем рішення про відмову позиву у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в с.Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області .

Крім того, суд зауважує, що лише у листі Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області від 12.03.2020 №02-29/287, яким повідомлено позивача про відмову у наданні йому такого дозволу, поміж тим зазначено, що в разі виявлення виявленої вільної земельної ділянки, яка може бути надана безоплатно у власність на території Ордільської селищної ради буде повідомлено додатково позивача. (а.с.36).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 11.03.2020 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в с.Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, не відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскаржуване рішення ХVL сесії VІІ скликання Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області від 11.03.2020, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Орільську селищну раду Лозівського району Харківської області прийняти рішення, яким надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованій у селі Українське Лозівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0000 га, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зазначає, що питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області є дискреційними повноваженнями Осинівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Орільську селищну раду Лозівського району Харківської області прийняти рішення, яким надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованій у селі Українське Лозівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0000 га, надавши відповідний дозвіл, належить відмовити.

Проте, враховуючи той факт, що наведені відповідачем підстави відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, суперечать приписам Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що з метою відновлення прав позивача, належить вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України та зобов`язати Орільську селищну раду Лозівського району Харківської області розглянути повторно заяву позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позов ОСОБА_2 про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 246, 257-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення LVІ сесії VII скликання від 11.03.2020 Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства у селі Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Зобов`язати Орільську селищну раду Лозівського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0000 га.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено 21 травня 2020 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.