Ухвала суду № 89350685, 20.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 О К Р Е М А У Х В А Л А

20 травня 2020 року м. Київ № 640/4930/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши заяву про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.09.2018 року № 72724/03 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії (у редакції, що діяла на час призначення пенсії, тобто на день виникнення правовідносин);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із 01.11.2018 року відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії згідно з листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії між фактично отриманою та належною сплати сумою пенсії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві повернуто апелянту.

У відповідності до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року набрало законної сили 11.09.2019 року.

08.10.2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №640/4930/19.

Через канцелярію суду 16.12.2019 року позивачем, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, подано заяву про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії (далі також - заява), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у невиконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести мені ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із 01.11.2018 року відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії згідно з листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; від 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18;

- визнати протиправними Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 930100835123 від 28.10.2019 року яке прийнято о 10 год. 23 хв., Рішення №930100835123 від 28.10.2019 року, яке прийнято о 10 год. 33 хв. та скасувати.

Ознайомившись із заявою позивача, судом встановлено відповідність останньої вимогам, зазначеним у частинах другій-четвертій статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з абзацом 1 частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

З огляду на те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19 постановлено у порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про здійснення розгляду заяви позивача у письмовому провадженні відповідно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 16.12.2019 року про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що відповідачем, під час, начебто, виконання рішення суду від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19, вчинено 28.10.2019 року протиправні дії, які полягають у здійсненні відповідачем індивідуального перерахунку пенсії позивача, оформленого двома Протоколами призначення пенсії (дата та час розрахунку 28.10.2019 10:23 та 28.10.2019 10:33), відповідно до яких, позивач вважає, відповідачем не враховано резолютивну частину рішення суду в частині зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із 01.11.2018 року відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії згідно з листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії між фактично отриманою та належною сплати сумою пенсії.

Так, позивачем повідомлено, що ознайомившись з матеріалами пенсійної справи у приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Шевченківське відділення), йому стало відомо, що відповідач під час протиправного перерахунку пенсії визначив її розмір зокрема - з 01.12.2019 року - довічно в сумі 21 109,56 грн., яка виплачується в цьому ж розмірі 21 109,56 грн. з 04 квітня 2019 року.

При цьому, пенсія в сумі 21 109,56 грн. виплачується з 04.07.2018 року по листопад 2019 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку банку.

Таким чином, позивач вважає, що призначивши довічно пенсію у розмірі 21 109,56 грн. відповідачем не виконано рішення суду.

Позивачем повідомлено, що на момент подання цієї заяви до суду, відповідачем жодної відповіді щодо причин невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19 позивачу на його запити не надано.

Також, позивачем зазначено, що виконавчий лист від 08.10.2019 року №640/4930/19 останнім до примусового виконання не пред`явлено, оскільки останній день строку пред`явлення виконавчого листа до виконання спливає 12.09.2022 року.

Вважаючи, що відповідач не має наміру виконувати рішення суду від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19 у відповідності до його резолютивної частини, позивач просить суд визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити дії щодо правильного перерахунку пенсії позивачу в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем також подано Висновок експерта за результатами економічного експертного дослідження від 02.12.2019 року №01/11-19, яким встановлено, що розмір заробітної плати, з якої підлягає перерахунку пенсія, призначена ОСОБА_1 у 2007 році, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 та листів Генеральної прокуратури України №18-668 вих-18 від 04.05.2018 року, №19/4-1354 вих-18 від 21.09.2018 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19 у відповідності до норм статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) складає 70 960,38 грн., а саме: посадовий оклад - 7 140,00 грн.; класний чин - 2 000,00 грн.; надбавка за вислугу років - 2 142,00 грн.; інших виплат, які передбачені законодавством з застосуванням коефіцієнту загального підвищення розмірів посадового окладу з урахуванням окладу за класний чин - 59 678,38 грн. (19189, 19-3,11).

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити вимоги, викладені в заяві, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою повного та всебічного розгляду заяви, суд дійшов висновку про витребування доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2020 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином завірені копії рішень № 930100835123 від 28.10.2019 року та №930100835123 від 28.10.2019 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) та письмові пояснення щодо здійсненого розрахунку та врахування (чи не врахування) під час його здійснення резолютивної частини рішення суду від 03.07.2019 року справі №640/4930/19, яке набрало законної сили. Витребувані докази та докази їх направлення позивачу зобов`язано надати суду у строк до 30 березня 2020 року через канцелярію суду (01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус А) або електронною поштою. Ухвалено вирішити питання застосування заходів процесуального примусу до відповідача в порядку статті 45, частини восьмої статті 80, статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України у разі не подання у строк встановлений цією ухвалою витребуваних доказів та пояснень.

Через канцелярію суду від 03.04.2020 року відповідачем подано заперечення на заяву, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. До заперечень витребуваних судом документів не долучено.

З огляду на викладене, судом поставлено на вирішення питання застосування заходів процесуального примусу до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2020 року застосовано до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 КАС України. Стягнуто в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) штраф у сумі 6081,00 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Ухвалою Окружного адміністративного судочинства України від 07.04.2020 року витребувано повторно у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином завірені копії рішень № 930100835123 від 28.10.2019 року та №930100835123 від 28.10.2019 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) та письмові пояснення щодо здійсненого розрахунку та врахування (чи не врахування) під час його здійснення резолютивної частини рішення суду від 03.07.2019 року справі №640/4930/19, яке набрало законної сили.

Через канцелярію суду 22.04.2020 року відповідачем надано витребувані документи ухвалами від 18.03.2020 року про витребування доказів та від 07.04.2020 року про повторне витребування доказів, а також надано пояснення щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі листів-довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 у відповідності до рішення суду від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19.

Через канцелярію суду 24.04.2020 року відповідачем надано повторно документи, які долучено останнім 22.04.2020 року та подано клопотання про скасування заходів процесуального примусу, застосованих ухвалою суду від 07.04.2020 року на тій підставі, що відповідачем надано витребувані документи.

Через канцелярію суду 27.07.2020 року позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного судочинства України від 28.04.2020 року в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про скасування заходів процесуального примусу, застосованих ухвалою суду від 07.04.2020 року - відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного судочинства України від 28.04.2020 року заяву про забезпечення позову від 27.04.2020 року залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії (у редакції, що діяла на час призначення пенсії, тобто на день виникнення правовідносин). Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 06.09.2018 року №72724/03 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії (у редакції, що діяла на час призначення пенсії, тобто на день виникнення правовідносин). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із 01.11.2018 року відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії згідно з листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії між фактично отриманою та належною сплати сумою пенсії. 11.09.2019 року рішення суду від 03.07.2019 року набрало законної сили.

08.10.2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №640/4930/19, який позивачем для примусового виконання не пред`явлено.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 09.10.2019 року про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року, до якого в якості додатків долучено копію рішення суду від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19, оригінали листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18, копію посвідчення учасника бойових дій та копію пенсійного посвідчення.

Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №930100835123 від 28.10.2019 року та №930100835123 від 28.10.2019 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ).

Вважаючи, що перерахунок пенсії за вказаними рішеннями є таким, що не відповідає рішенню суду, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи заяву, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Щодо бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у невиконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року, суд зазначає наступне.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 17.04.2019 року у справі №342/158/17.

Відповідно до пункту 4 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19, яке набрало законної сили 11.09.2019 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із 01.11.2018 року відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії згідно з листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії між фактично отриманою та належною сплати сумою пенсії.

З матеріалів справи судом встановлено, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 25.09.2019 року №211395/03 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність подати оригінали листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 для виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19.

На підтвердження здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано копії розпоряджень, сформованих у Підсистемі Призначення та Виплати Пенсії, які є оскаржуваними позивачем рішеннями №930100835123 (дата та час розрахунку 28.10.2019 10:23) та №930100835123 (дата та час розрахунку 28.10.2019 10:33).

З аналізу встановлених судом обставин висновується, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві вчинено активні дії, спрямовані на виконання рішення суду, що не може свідчити про протиправну бездіяльність відповідача.

Крім того, враховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду щодо обставин встановлення протиправної бездіяльності, незгода позивача із перерахунком розміру пенсії, вчиненого відповідачем на підставі рішення суду, не може свідчити про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у невиконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року, задоволенню не підлягає.

Щодо протиправності рішень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 930100835123 та №930100835123 від 28.10.2019 року, суд зазначає наступне.

В обґрунтування протиправності рішень позивачем зазначено, що останні не містять відомостей щодо рішення суду, в якому визначено складові заробітної плати, отримані на день призначення пенсії, не зазначено, які саме складові враховано при прийнятті рішення про перерахунок пенсії, а також відомості про складові заробітної плати, які зазначено у листах- довідках Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18.

Відповідачем, в свою чергу, зазначено, що у довідках Генеральної прокуратури України від 15.08.2018 року №19/4-1137 вих-18 та від 21.09.2018 року №19-4-1354 вих. 18 містяться відомості щодо переліку складових заробітної плати станом на 2007 рік, з огляду на що, за основу взято довідку Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року №18-668 вих-18, в якій зазначено відомості щодо переліку складових заробітної плати позивача станом на 2017 рік.

Згідно із частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, слід дійти висновку, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено спеціальний порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах та правомірністю дій рішень, чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, у цьому випадку рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19.

Таким чином, під час вирішення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають перевірці судом спосіб та порядок виконання, встановлені у рішенні суду, яким набрано законної сили.

Так, відповідно до пункту 4 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року, яке набрало законної сили 11.09.2019 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із 01.11.2018 року відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії згідно з листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії між фактично отриманою та належною сплати сумою пенсії.

Відповідно до частин першої та сімнадцятої статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії ОСОБА_1 ) (далі також - Закон №1789) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Позаяк, під час перерахунку пенсії позивачу відповідачем мало б бути враховано усі складові оплати праці ОСОБА_1 , на які нараховувалися страхові внески, зазначені у вказаних листах-довідках.

Відповідно до мотивувальної частини рішення суду від 03.07.2019 року, із змісту листа - довідки Генеральної прокуратури України від 15.08.2018 року №1848-1137 вих-18 про складові заробітної плати для призначення пенсії працівника органів прокуратури (посадовий оклад, надбавка за класний чин. надбавка за вислугу років, інші види надбавок, премії), яку позивачем долучено до матеріалів справи, судом встановлено, що на день призначення пенсії, тобто станом на 30.11.2007 року, нараховувалась заробітна плата за листопад 2007 року, розраховувалась та виплачувалась з урахуванням: посадового окладу; надбавка за класний чин "молодший радник юстиції"; надбавка за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин; надбавка за службу на посадах слідчих і прокурорів криміналістів згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.1996 року № 232 "Про надбавки до грошового забезпечення працівників слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки і прокуратури" в розмірі 25 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин: надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 у розмірі 85 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин; доплати за вислугу 20 і більше років на посадах начальницького складу в слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, слідчих співробітників Служби безпеки, начальників слідчих підрозділів, їх заступників, прокурорів криміналістів і слідчих органів прокуратури та військових прокуратур згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.1996 року № 232 "Про надбавки до грошового забезпечення працівників слідчих підрозділів органів внутрішніх справ. Служби безпеки і прокуратури" у розмірі 100 відсотків суми пенсії, яка може бути їм нарахована у разі виходу на пенсію; премія згідно із Постановою Кабінету Міністрів України віл 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у розмірі 100 відсотків місячної заробітної плати, премія з нагоди професійного свята - Дня працівників прокуратури у розмірі 50 відсотків посадового окладу.

Аналогічно складові, порядок нарахування, розрахунок заробітної плати та її виплата зазначено у листі Генеральної прокуратури України від 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих.18.

Також, Генеральною прокуратурою України у листі від 04.05.2018 року №18-668 вих-18 про складові заробітної плати працівника органів прокуратури зазначено, що заробітна плата працівників органів прокуратури станом на листопад - грудень 2017 року за аналогічною посадою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України складається із посадового окладу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури"; надбавки за класний чин "молодший радник юстиції)" згідно вказаної постанови; надбавка за вислугу років згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1090; надбавка за службу на посадах слідчих і прокурорів криміналістів згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.1996 року № 232 "Про надбавки до грошового забезпечення працівників слідчих підрозділів органів внутрішніх справ. Служби безпеки і прокуратури" від 10 до 25 відсотків; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505; премія згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505, премія з нагоди професійного свята - Дня працівників прокуратури. Тобто, станом на листопад - грудень 2017 року працівникам органів прокуратури аналогічно виплачувалась заробітна плата з урахуванням встановлених аналогічно надбавок в порівнянні з періодом за листопад 2007 року за аналогічною посадою.

Зокрема, судом встановлено, що з розрахункового листа за 2007 рік вбачається, що на всі виплати, включені до довідки, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, (копія міститься у матеріалах справи).

Дослідивши оскаржувані рішення, судом встановлено, а відповідачем підтверджено, що пенсію позивачу розраховано в розмірі 90 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку, який склав 11 282,00 грн. (де посадовий оклад 7 140,00 грн., надбавка за класний чин - 2 000, 00 грн., надбавка за вислугу років (30%) - 2 142,00 грн., що відповідає змісту листа - довідки Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року №18-668 вих-18.

Разом з тим, як зазначено самим відповідачем у запереченнях від 03.04.2020 року, та як висновується з оскаржуваних рішень, під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не враховано листи-довідки Генеральної прокуратури України від 15.08.2018 року №1848-1137 вих-18 та від 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих.18, в яких містяться відомості про складові оплати праці ОСОБА_1 , на які нараховувалися страхові внески.

Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази звернення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про те, що пенсійним органом на власний розсуд трактовано резолютивну частину рішення, що підлягала виконанню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неналежне виконання рішення суду, яке набрало законної сили та про протиправність оскаржуваних позивачем рішень суб`єкта владних повноважень, які, з огляду на встановлене, підлягають скасуванню.

Крім того, судом встановлено свідомі дії пенсійного органу щодо неврахування листів-довідок Генеральної прокуратури України від 15.08.2018 року №1848-1137 вих-18 та від 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих.18 під час перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що свідчить про їх протиправний характер.

Враховуючи викладене, та керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про вихід за межі вимог, викладених позивачем у заяві, поданій в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у неналежному виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року, а саме у неврахуванні листів - довідок Генеральної прокуратури України від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18 та від 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Щодо інших аргументів позивача на рахунок протиправності оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

Посилання позивача на те, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено відомостей щодо рішення суду, суд сприймає критично.

Так, у колонці «Вид перерахунку» оскаржуваних рішень зазначено «Згідно рішень суду», а в колонці «Особливості» - «…Призначення за рішенням суду».

Дійсно, номеру справи, в межах якої прийнято рішення, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, водночас, позивачем не надано суду доказів наявності інших судових рішень, у межах яких ОСОБА_1 постановлено про перерахунок пенсії.

Крім того, однією з підстав протиправності оскаржуваних рішень позивачем зазначено зменшення розміру пенсії, та, як наслідок, її невірний розрахунок.

Суд зауважує, що питання розміру суми пенсії не досліджувалося судом під час розгляду адміністративної справи №640/4930/19 по суті, оскільки не стосувався предмету спору.

Разом з тим, позивача не позбавлено права оскаржити цей розрахунок шляхом подання окремої позовної заяви до адміністративного суду.

Позивачем зокрема долучено Висновок експерта за результатами економічного експертного дослідження від 02.12.2019 року №01/11-19.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: висновками експертів.

Згідно із статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Статтями 74, 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, сьомої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з частиною шостою статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Водночас, дослідивши долучений позивачем Висновок експерта, судом встановлено відсутність відомостей щодо обізнаності про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також що вказаний висновок підготовлено для подання до суду, з огляду на що, зазначена експертиза є недопустимим доказом у межах спірних правовідносин та відхиляється судом.

Разом з тим, у суду наявні правові підстави для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України та виходу за межі вимог заяви з метою ефективного захисту прав позивача.

Суд враховує те, що рішення суду від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19, яке набрало законної сили, відповідачем не виконано, при цьому станом на момент розгляду заяви таке рішення суду залишається не виконаним належним чином у відповідності до резолютивної частини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011 року).

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009 року).

Частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Частиною першою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві у порушення вимог статті 129-1 Конституції України та частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України не виконано рішення суду у справі №640/4930/19, яке набрало законної сили.

Суд вважає за необхідним направити окрему ухвалу начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для відповідного реагування: усунення порушень прав позивача, встановлених цією окремою ухвалою суду, а саме, забезпечення проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 перерахунку та виплату пенсії за вислугу років із 01.11.2018 року відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії згідно з даних листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії між фактично отриманою та належною сплати сумою пенсії, тобто у спосіб, встановлений пунктом 4 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19, яке набрало законної сили 11.09.2019 року.

Керуючись статтями 44, 45, 147, 243, 249, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у неналежному виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року, а саме, у неврахуванні листів - довідок Генеральної прокуратури України від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18 та від 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправними та скасувати рішення (розпорядження) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 930100835123 від 28.10.2019 року та №930100835123 від 28.10.2019 року.

4. В іншій частині відмовити.

5. Винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві.

6. Направити окрему ухвалу керівнику Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві для відповідного реагування: усунення порушень прав позивача, встановлених цією окремою ухвалою суду, а саме, забезпечення проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 перерахунку та виплату пенсії за вислугу років із 01.11.2018 року відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії згідно з даними листів - довідок Генеральної прокуратури України від 04.05.2018 року № 18-668 вих-18; від 15.08.2018 року № 19/4-1137 вих-18; 21.09.2018 року № 19/4-1354 вих-18 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії між фактично отриманою та належною сплати сумою пенсії, тобто у спосіб, встановлений пунктом 4 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року у справі №640/4930/19, яке набрало законної сили 11.09.2019 року.

7. Керівнику Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві у десятиденний строк з дня набрання окремої ухвали законної сили повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва про результати вжитих заходів.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повну ухвалу складено 20.05.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна