Рішення № 89350653, 21.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/756/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 9 778,53 грн.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що, відповідач є платником податків і зобов`язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами і встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи за адресою реєстрації, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Протягом встановленого судом строку, відзив на позов не подав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) був зареєстрований платником податків та взятий на облік до податкових органів 15.01.2016 за №252316003368 на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та віднесений до 2 групи платників.

Так, відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, в редакції на момент подання заяви, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно п.293.1 ст.293 ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум).

Ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування, станом на момент подання заяви, складала 20% від розміру мінімальної заробітної плати.

Так, в силу пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу – податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно враховуючи терміни "податкове зобов`язання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп.14.1.156 та пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов`язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача, відповідач має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 9 778,53 грн.

Зазначений податковий борг підтверджується заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 25.01.2016, згідно якої, враховуючи ставку 20% від мінімальної заробітної плати, відповідач мав сплатити за 12 місяців 6 701,40 грн та згідно податкового повідомлення-рішення від 04.02.2019 №0004075006 3 551,53 грн, що відповідає даним картки обліку платників податку.

При цьому, у відповідача на момент виникнення заборгованості існувала переплата в розмірі 474,40 грн, а тому загальна сума заборгованості склала 9 778,53 грн.

Вказане вище податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акту від 10.12.2018 №421/25-01-50-06-23. Згідно висновку Акту перевірки, відповідачем порушено терміни сплати узгоджених податкових зобов`язань по єдиному податку з фізичних осіб.

Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не отримане, поштою повернуто конверт з довідкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", а тому сума податкових зобов`язань є узгодженою і підлягає сплаті, оскільки в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки податкове повідомлення-рішення було направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації та на момент розгляду справи в суді не оскаржене.

Досліджуючи правильність нарахування відповідачу податкового зобов`язання необхідно врахувати норми: пп.14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобов`язання","грошове зобов`язання платника податків","податковий борг"; пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 08.07.2019 №127289-50 на суму 9 778,53 грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 11.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12), а отже податкове зобов`язання є узгодженим.

Таким чином, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

При цьому, судом встановлено, що відповідач з 30.08.2019 не є фізичною особою-підприємцем (припинено за рішенням засновника). Водночас, згідно п.97.4 ст.97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

А тому, з огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу у сумі 9 778,53 грн, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 9 778,53 грн (дев`ять тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 53 коп.) на р/р UA028999980314090699000025653, отримувач – УК у Снов.р-ні/отг м.Сновськ/ 18050400, код 38009282, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу“Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича,11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966);

Відповідач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Повне рішення суду складено 21.05.2020.

Суддя Л.О. Житняк