Рішення № 89350541, 18.05.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/369/20

18 травня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця Табінського Олега Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №60894412 та №60894285 від 16 грудня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця Табінського Олега Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №60894412 та №60894285 від 16 грудня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав вимоги статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та відкрив виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або знаходження її майна та з порушенням правил територіальної діяльності, в іншому виконавчому окрузі. Позивач вказує, що виконавчим округом приватного виконавця (відповідача) є місто Київ, натомість, зареєстроване місце проживання боржника є м. Тернопіль. Вказує, що у м. Київ позивач не проживає (не перебуває), і не має майна, а тому, відкриття виконавчого провадження у вказаному окрузі ускладнює йому захист своїх інтересів та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року справу прийнято до провадження та ухвалено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 04 травня 2020 року судове засідання в даній справі відкладено на 18 травня 2020 року о 10:00 год.

Представник позивача подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" в судове засідання не прибула, про час, дату та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 205 КАС України перейшов до розгляду вказаної позовної заяви в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, у вказаних категоріях справ, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що 16 грудня 2019 року приватним виконавцем Київського міського виконавчого округу Табінським Олегом Володимировичем відкрито виконавчі провадження №60894412 та №608942285 з примусового виконання виконавчих написів №10016 та №10017 виданих 28 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» заборгованості на суму 26343,24 грн та 1576,80 грн, відповідно до кредитних договорів від 22 березня 2012 року та 24 лютого 2014 року, укладених між ПАТ "ВТБ Банк".

21 січня 2020 року позивач отримав вказані постанови про відкриття виконавчого провадження №60894412 та №60894285 від 16 грудня 2019 року.

Вважаючи дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження №60894412 та №608942285 від 16 грудня 2019 року протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує викладене нижче.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною 1 статті 26 Закону №1404-VII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач, у відповідності до вимог частини 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 48 Закону №1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Отже, примусове виконання рішень здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом №1404-VII випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Виконавчим округом відповідача є місто Київ. Тому, відповідач має право здійснювати дії щодо примусового виконання виконавчих написів нотаріуса, в тому числі і щодо відкриття виконавчого провадження, при умові що місце знаходження майна боржника або місцем реєстрації боржника є місто Київ.

Як вбачається із постанов про відкриття виконавчого провадження №60894412 та №60894285 від 16 грудня 2019 року, підставами для відкриття виконавчого провадження були виконавчі написи приватного нотаріуса Харківського МНО Харківської області Остапенко Є.М. від 28 вересня 2019 року № 10016 та № 10017, у яких зазначено дві адреси місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Суд встановив, що відповідно до копії паспорта позивача серії НОМЕР_1 , виданого 19 червня 2004 року Тернопільським РС УДМС України в Тернопільській області його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.01.2020 року №197479087 позивач на території м. Києва майна не має.

Оскільки у позивача відсутнє майно на території виконавчого округу відповідача, а також зареєстроване місце проживання позивача знаходиться поза межами виконавчого округу відповідача, у нього не було повноважень щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих написів № 10016 та № 10017 від 28 вересня 2019 року.

Доказів проживання (перебування) боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження у місті Києві відповідачем не надано.

Вказана у виконавчих написах інформація про проживання боржника у місті Києві не може слугувати достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання (перебування) боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону №1404-VII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Під час судового розгляду відповідач не надав суду відзиву на позов та доказів виконання ним вимог частини 5 статті 24 Закону №1404-VII щодо з`ясування з достовірних джерел інформації про місце проживання та наявність боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ, передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Тобто, Законом №1404-VIIІ саме на виконавця покладено обов`язок встановити чи пред`явлено виконавчий документ за належним місцем виконанням, відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1404-VIIІ.

Таким чином, питання з`ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те чи дотримано порядок пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Інформація щодо місця проживання може бути встановлена різними шляхами, зокрема і на підставі документів, які подані стягувачем разом із виконавчим документом.

Відповідно до положень закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Статтею 3 закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Відповідно до частини 3 статті 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час судового розгляду суб`єкт владних повноважень не довів, що постанови про відкриття виконавчого провадження №60894412 та №60894285 від 16 грудня 2019 року відповідають вимогам Закону №1404-VII. Тому позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування необхідно задовольнити.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1681,60 грн. Це підтверджується дублікатом квитанції №36933009 від 28 січня 2020 року, що міститься в матеріалах справи.

Представником позивача на підтвердження понесених судових витрат позивача на оплату гонорару їх представникові за надання правової допомоги надано суду наступні документи:

- договір про надання правової допомоги від 24 січня 2020 року №2;

- прибутковий касовий ордер №2 від 24 січня 2020 року на суму 2500,0 грн;

Як вбачається з наведених документів, розмір судових витрат позивача на оплату гонорару їх представникові за надання правової допомоги становить 2500,0 грн, з яких: 500,0 грн - вивчення документів та 2000,0 грн – складання адміністративного позову.

Наведені документи судом оцінені як належні та достатні (в розумінні статей 73 та 76 КАС України), оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем витрат на правничу допомогу.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що понесені позивачем судові витрати, зокрема судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, підтверджені належними та допустимими доказами, суд прийшов до висновку, що такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 60894412 від 16 грудня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 60894285 від 16 грудня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Табінського Олега Володимировича сплачений судовий збір в сумі 1681,60 грн та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,0 грн.

Реквізити учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 );

Відповідач - приватний виконавець Київського міського виконавчого округу Табінський Олег Володимирович (місцезнаходження: вул. Старосільська, 1 У, офіс 3, м. Київ, 02125);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (місцезнаходження: вул. Шовковична, 42-44, офіс 13-В, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ - 38994463).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб`юк П.М.