Ухвала суду № 89350489, 20.05.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2020 року справа № 580/1701/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

15 травня 2020 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в якій просить:

1) визнати дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови в нарахуванні та виплаті пільг на послугу з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів неправомірними;

2) зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради розрахувати та забезпечити виплату позивачу суми пільг на вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, починаючи з 01 серпня 2019 року і по теперішній час, виходячи з нормативу 50% від встановленого тарифу;

3) визнати дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо ненадання позивачу інформації про розрахунок розміру пільг на оплату кожного виду житлово - комунальних послуг (опалення, водопостачання тощо) за жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року неправомірними;

4) зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради надати позивачу повну інформацію про розрахунок розміру пільг на оплату кожного виду житлово- комунальних послуг (опалення, водопостачання тощо) за жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. "Порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес": - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".

Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

Позивач у позовній заяві зокрема просить визнати дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо ненадання позивачу інформації про розрахунок розміру пільг на оплату кожного виду житлово - комунальних послуг (опалення, водопостачання тощо) за жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року неправомірними, проте з матеріалів позовної заяви вбачається, листом від від 11.03.2020 №25/28-5/01-27 відповідач відреагував на інформаційний запит позивача від 03.03.2020, а тому суддя зазначає, що позовна вимога про оскарження дій є необгрунтованою та потребує уточнення.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.

За клопотанням учасника справи суд продовжує процесуальні строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Тимошенко