Рішення № 89350463, 21.05.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1639/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 39 сесії Хмельницької міської ради від 04.03.2020 року за № 31 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з метою передачі її у власність території міста Хмельницького;

- зобов`язати Хмельницьку міську раду повторно розглянути заяву від 19 березня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняти рішення по даній заяві на його користь, тому що жодних законних підстав для відмови у наданні такого дозволу немає, та встановити місячний термін для прийняття рішення по його заяві, після набрання рішення суду законної сили, а саме в термін, який зазначений у Земельному кодексі України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на графічних матеріалах чітко зазначене бажане місце, на якому він бажає отримати ділянку розміром 0,10 га у власність (що підтверджується рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/2338/19). Більш точні координати будуть визначені землевпорядною організацією при розробці проекту землеустрою. В заяві він не просив надати земельну ділянку, та не просив ставити його в чергу на земельну ділянку, а просив дати дозвіл на розробку проекту землеустрою. Також зазначає, що родовище торфу, про яке зазначає відповідач, не знаходиться на бажаному місті, яке вказав в графічних матеріалах, а розташовано на значній відстані від бажаного міста. Згідно Генерального плану та плану зонування м.Хмельницького, дані землі зазначені як зона Ж-1 "Зона садибної та зблокованої житлової забудови".

Хмельницька міська рада також в своєму рішенні зазначає, що в районі, де зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, передбачено розміщення дороги місцевого значення, та ці дорогі позначені на Генеральному плані червоними лініями, а розташування будь-яких об`єктів у межах червоних ліній не допускається. Також вказує, що біля цього місця проходить лінія електропередачі. Але позивач просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щоб при його розробці сформувати земельну ділянку на тому бажаному місті, тобто визначити її межі, площу та координати з урахуванням всіх норм містобудівної документації. Якщо землевпорядна організація допустить помилки при розробці проекту землеустрою або порушить норми або стандарти щодо розташування ділянки біля дороги та лінії електропередачі, то Хмельницька міська рада не погодить проект землеустрою.

Ухвалою суду від 23.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відображена на долучених до звернення скріншотах з публічної кадастрової карти земельна ділянка відповідно до Плану зонування території м. Хмельницького, затвердженого рішенням 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 № 25, входить до зони садибної і блокованої житлової забудови (Ж-1) та зони міських і районних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях) (Т-1).

Також позначена позивачем на графічних матеріалах земельна ділянка розміщена на ґрунті, що відноситься до торфовищ низинних, та який має значний шар торфового горизонту. Крім того, поруч із земельною ділянкою, що позначена позивачем у заяві, проходить високовольтна повітряна лінія електропередач напругою 110 кВ, для якої встановлена охоронна та санітарно-захисна зона. Вказані зони частково накладаються на позначену земельну ділянку.

Відповідач зазначає, що дозвіл на розробку проекту землеустрою надає Хмельницька міська рада, та надає на конкретно визначену земельну ділянку, а не визначається землевпорядною організацією, як вважає позивач та зазначає у своєму позові. У заяві позивача від 19.03.2019 вказано, що він бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою орієнтованою площею 0,10 га, а надає виготовлені ним особисто графічні матеріали на підставі Публічної кадастрової карти, де зазначена земельна ділянка розміром більше 3,5 га. Креслення повинно давати точну інформацію про місце розміщення території, її площу та розміру.

Позивач подав відповідь на відзив, згідно якого вказує, що у відзиві відповідач не спростував його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

19 березня 2019 року позивач подав заяву до Хмельницької міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території міста Хмельницького.

Згідно п.2 рішення 30 сесії Хмельницької міської ради №67 від 17.04.2019 відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка межує з земельними ділянками з кадастровим номером 6810100000:25:001:1143 та 6810100000:25:002:0332, орієнтовною площею 0,10 га з метою передачі її у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Підставою для відмови зазначено те, що відповідно до інформації, яка наявна в управлінні земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів громадянин ОСОБА_1 на підставі звернення від 26.06.2013 включений у чергу з надання земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) і станом на 21.03.2019 його номер у загальному списку черговості 10070.

Це рішення відповідача було визнано протиправним та скасовано рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі №560/2338/19. Суд зазначив, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не навів жодних обґрунтованих підстав відмови у наданні такого дозволу, передбачених нормами ЗК України. Суд зобов`язав Хмельницьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 березня 2019 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 по справі №560/2338/19 апеляційну скаргу Хмельницької міської ради залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 - без змін.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду відповідачем розглянуто повторно заяву ОСОБА_1 від 19.03.2019.

Рішенням тридцять дев`ятої сесії №31 від 04.03.2020 відмовлено громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної у заяві земельної ділянки, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами - 6810100000:25:001:1143 та 6810100000:25:002:0332, орієнтовною площею 0,10 га з метою передачі її у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (пункт 1 рішення).

У цьому рішенні відмічено, що відповідно до Генерального плану міста Хмельницького та Плану зонування території міста Хмельницького передбачено надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної інфраструктури, а саме дороги місцевого значення (зона Т-1 - зона міських і районних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях). Крім того, поруч із земельною ділянкою, що позначена ОСОБА_1 у заяві, проходить високовольтна повітряна лінія електропередач напругою 110 кВ, для якої встановлена охоронна та санітарно-захисна зона. Вказані зони частково накладаються на позначену земельну ділянку.

Також зазначено, що поруч з позначеною ОСОБА_1 земельною ділянкою знаходиться зареєстроване родовище корисних копалин - торфу, а сама позначена земельна ділянка розташована на торфовищі. На цій території рівень ґрунтових вод близький до поверхні, що впливає на можливість забудови даної території.

Таким чином, місце розташування земельної ділянки, яку заявник бажає отримати у власність, не відповідає містобудівній документації: Генеральному плану міста Хмельницького, затвердженому рішенням 19-ої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008 року №4, Плану зонування території міста Хмельницького, затвердженому рішенням 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 №25, а також Земельному кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» і Правилам охорони електричних мереж, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року №209.

При цьому у рішенні зауважено на тому, що розгляд питання про наявність або відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можливий лише по відношенню до земельної ділянки, місце розташування якої є визначеним. Між тим, як вбачається з графічних матеріалів, доданих заявником до заяви, вони не можуть вважатися такими, що містять місце розташування бажаної земельної ділянки, оскільки містять графічні матеріали території міста Хмельницького розміром більше 3,5 га, а не конкретно визначеної земельної ділянки, яку заявник бажає отримати у власність. Це підтверджує наявність невідповідності зазначеної площі бажаної земельної ділянки у розмірі 0,10 га в аспекті доданої до клопотання графічної схеми. Незазначення місця розташування земельної ділянки є підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зважаючи на відсутність визначеного об`єкту.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для, зокрема, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до абз.1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №803/1244/16.

Відповідачем встановлено, що згідно Генерального плану міста Хмельницького та Плану зонування території міста Хмельницького передбачено надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної інфраструктури, а саме дороги місцевого значення (зона Т-1 - зона міських і районних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях).

У відзиві на позов відповідачем також вказано, що відображена на долучених до звернення скріншотах з публічної кадастрової карти земельна ділянка відповідно до Плану зонування території м. Хмельницького, затвердженого рішенням 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 № 25, входить до зони садибної і блокованої житлової забудови (Ж-1) та зони міських і районних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях) (Т-1).

Згідно із ст.18 Закону України "Про автомобільні дороги" складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.

Відповідно до ч.4 ст.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, крім інших, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи тощо).

Крім цього, в оскаржуваному рішенні вказано, що поруч із земельною ділянкою, що позначена ОСОБА_1 у заяві, проходить високовольтна повітряна лінія електропередач напругою 110 кВ, для якої встановлена охоронна та санітарно-захисна зона. Вказані зони частково накладаються на позначену земельну ділянку.

Згідно з п.5 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року №209, уздовж повітряних ліній електропередачі напругою 110 кВ встановлюються охоронні зони електричних мереж - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені на відстань 20 метрів по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення.

Згідно з п.8 Правил охорони електричних мереж, в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, в т.ч. будувати житлові, громадські та дачні будинки, саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів" у межах санітарно-захисних зон електричних мереж забороняється, в т.ч. розташовувати житлові і громадські будівлі, а у межах охоронних зон об`єктів енергетики забороняється, в т.ч. будувати житлові будинки, будинки громадського призначення.

Враховуючи те, що такий вид діяльності як будівництво житлових будинків, господарських будівель і споруд в межах охоронної та санітарно-захисної зони високовольтної лінії електропередачі є забороненим, тому надання вказаної у заяві земельної ділянки з цільовим призначення "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" буде суперечити чинному законодавству.

Отже, зазначена позивачем земельна ділянка частково охоплюється підставами, визначеними ч. 7 ст. 118 ЗК України як обов`язковими для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Таким чином, вказані обставини унеможливлюють висновок про відповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації. Отже, відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки узгоджується з вимогами закону.

Крім цього, відповідачем встановлено, що позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки у розмірі 0,10 га шляхом зазначення на графічному матеріалі території міста Хмельницького ділянки розміром більше 3,5 га.

В свою чергу, частиною 1 статті 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держземагентства України від 18.05.2010 № 376, межа земельної ділянки - це сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

У постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі №802/159/17-а та від 19 грудня 2019 року по справі №806/777/17 викладено правову позицію, згідно якої графічні матеріали, які додаються до клопотання, повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.

Однак, як встановлено відповідачем, з доданих позивачем графічних матеріалів неможливо встановити конкретне місце розташування земельної ділянки, яку позивач хоче отримати у власність, оскільки бажане місце розташування земельної ділянки площею 0,10 га позначено в межах території площею більше 3,5 га.

Таким чином, додане позивачем до клопотанням викопіювання не можна розцінювати як графічні матеріали в розумінні частини 6 статті 118 ЗК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі №802/159/17-а.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з відповідачем у тому, що дозвіл на розробку проекту землеустрою надає орган місцевого самоврядування на конкретно визначену земельну ділянку, а не визначається землевпорядною організацією, як це вважає позивач.

Доводи позивача про те, що на графічних матеріалах чітко зазначене бажане місце , на якому він бажає отримати ділянку розміром 0.10 га у власність (що підтверджується рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/2338/19) є помилковими, оскільки у зазначеному рішенні лише зроблено висновок про те, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не навів жодних обґрунтованих підстав відмови у наданні такого дозволу, передбачених нормами ЗК України.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до відповідача із заявою та необхідним переліком документів з метою отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 травня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницька міська рада (вул. Гагаріна, 3, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 33332218)

Головуючий суддя Д.А. Божук