Ухвала суду № 89350269, 21.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3798/20

УХВАЛА

21 травня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАНА-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛАНА-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про:

визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в одеській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1542692/41698745 від 28.04.2020 року, яким ТОВ «САЛАНА ТРЕЙД» відмовлено у реєстрації податкової накладної №29 від 07.11.2019 року;

зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАНА-ТРЕЙД» №29 від 07 листопада 2019 року на загальну суму 3915,84 гривень, у тому числі ПДВ 652,64 гривень, датою її доставлення до ДПС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

19 травня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАНА-ТРЕЙД» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№19335/20 від 19.05.2020р.) разом з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАНА-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (99 рішень), зобов`язання зареєструвати податкові накладні датами їх доставляння до ДПС України (95 накладних), зобов`язання зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (4 розрахунки), зобов`язання виключити із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок», визнання протиправним та скасування рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Розглянувши позовну заяву ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» від 19 травня 2020 року, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року - усунуті частково.

Зокрема, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.

У разі коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

ТОВ «САЛАНА-ТРЕЙД» заявлено 101 основну позовну вимогу не майнового характеру та 99 похідних позовних вимог, проте у якості доказу сплати судового збору надано квитанції на загальну суму 21270,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене та кількість заявлених позовних вимог, позивачеві належить доплатити судовий збір у розмірі 191032,00 (101*2102,00 = 212302,00 гривень - 21270,00=191032,00) гривень, докази чого надати до суду (оригінал), разом з оригіналом квитанції про сплату судового збору №0.0.1695065084.1 від 04.05.2020 року на суму 250,00 гривень.

Суд критично ставиться до посилань позивача, що позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, відносяться до вимог майнового характеру та зазначає, що дані позовні вимоги відносяться до вимог не майнового характеру - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (ст.5 КАС України).

Суд звертає увагу, що 05.02.2016 року, Пленум Вищого адміністративного суду України прийняв постанову №2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», де зазначив про те, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акту, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акту, дій чи бездіяльності є однією вимогою. Аналогічна позиція була також наведена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/1614.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду доказів доплати судового збору на суму 191032,00 гривень (оригінал) та оригінал квитанції про сплату судового збору №0.0.1695065084.1 від 04.05.2020 року на суму 250,00 гривень.

Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд звертає увагу позивача, що згідно статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Крім того, основним інструментом доступу користувачів до ЄСІТС є Електронний кабінет («офіційна електронна адреса»), що відкривається на сторінці офіційного веб-порталу судової влади України. Через Електронний кабінет користувачі мають змогу скористатись всіма сервісами ЄСІТС. Зокрема, використовуючи сервіс Електронний суд, дізнатись інформацію щодо місця, дати, часу розгляду судових справ та результати розгляду справ, користуватись Єдиним державним реєстром судових рішень, інше.

Тобто, враховуючи вищевикладене, датою отримання позивачем ухвали про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви є дата відправлення вищевказаної ухвали Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою до Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно - електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «…3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)…».

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Товариству з обмеженою відповідальністю «САЛАНА-ТРЕЙД» (65009, м. Одеса, вул. Піонерська 30, код ЄДРПОУ 41698745) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/3798/20.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

У випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку, надіславши її на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду - inbox@adm.od.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.