Ухвала суду № 89350257, 21.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3108/20

УХВАЛА

21 травня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А3783 про визнання протиправним та скасування наказу від 26.12.2019 року № 756 в частині, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А3783 про визнання протиправним та скасування наказу від 26.12.2019 року № 756 в частині.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ № 756 від 26.12.2019 року про підсумки службового розслідування по факту нестачі військового майна - тосолу А40 роти штабних машин 2БЗ в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «догана» та притягнення його до повної матеріальної відповідальності у розмірі 23612 грн. 49 коп.

Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку, в якій просив визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А3783 про визнання протиправним та скасування наказу від 26.12.2019 року № 756 в частині було залишено без руху, а позивача повідомлено про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали від 13.04.2020 року усунути недоліки у позовній заяві та роз`яснено, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Підставами для залишення позовної заяви без руху був пропуск строку звернення до суду, оскільки вказані позивачем підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення пропущеного строку звернення були визнані неповажними.

В зв`язку з цим, суд своєю ухвалою від 13.04.2020 року зазначив про необхідність вказані недоліки усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи.

Позивач копію ухвали суду від 13.03.2020 року отримав 08.05.2020 року.

04.05.2020 року через канцелярію суду засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.

Розглянувши вказані документи, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А3783 про визнання протиправним та скасування наказу від 26.12.2019 року № 756 в частині слід повернути позивачеві з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.88 Дисциплінарного статут Збройних Сил України військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Згідно з п.3 Розділу 6 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за № 1503/31371, якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

В позовній заяві позивач зазначає, що 28.12.2019 року йому стало відомо, що у військовій частині А3783 відносно нього було проведене службове розслідування і встановлено, що він винний у відсутності військового майна - темол тосол А40 в кількості 345 л.

Відповідно до ст.86 Дисциплінарного статут Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Згідно з п.п.1-2 Розділу 6 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за № 1503/31371, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Актом службового розслідування від 20.12.2019 року було запропоновано, крім іншого, за порушення абз. 6 статті 11, статей 16, 58, абз. 7, 23 статті 59, статті 119 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, неналежне виконання службових обов`язків та належне ставлення до військового майна, що призвело до втрати військового майна - темол тосол А40 в кількості 345 л, командира взводу штабних машин роти штабних машин 2БЗ прапорщика ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «догана» та притягнути до повної матеріальної відповідальності у розмірі 23612 грн. 49 коп. Зазначена пропозиція була підтримана та реалізована Військовою частиною А3783, шляхом прийняття оскаржуваного наказу від 26.12.2019 року № 756.

З матеріалів позову вбачається, що з актом службового розслідування від 20.12.2019 року позивач ознайомився під підпис 28.12.2019 року, тобто після прийняття оскаржуваного наказу від 26.12.2019 року № 756.

Таким чином, щонайпізніше 28.12.2019 року позивач в даному випадку дізнався, або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто про існування оскаржуваного наказу. При цьому, позовну заяву позивач надіслав до суду засобами поштового зв`язку лише 07.04.2020 року.

Тобто, з сукупного аналізу матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

В заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду представник позивача зазначає, що після ознайомлення 28.12.2019 року з актом службового розслідування від 20.12.2019 року у ОСОБА_1 не було достатніх підстав вважати, що його права порушені, адже він не мав усіх документів, які б це підтверджували, а отримав він необхідні документи лише 03.04.2020 року, власне коли і впевнився, що його право порушене та підлягає захисту. Крім того, ОСОБА_1 фізично не міг звернутися до суду щоб оскаржити наказ від 26.12.2019 року № 756 у період з 28.12.2019 р. по 28.01.2020 р., адже в цей час мав проблеми зі здоров`ям, як наслідок цих проблем 22.01.2020 р. стала операція на серці позивача з доопераційним та післяопераційним періодом. ОСОБА_1 не міг подати скаргу старшому командиру (начальнику), адже у нього не приймали документи в канцелярії, а також безпосередні командири позивача були тими військовослужбовцями, які відповідали за зниклий тосол і повинні нести за це відповідальність.

Разом з цим, суддя вважає вказані посилання позивача необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зі змісту наданої копії з роздруківки з сайту Укрпошти неможливо встановити, які саме документи були отримані 03.04.2020 року як вказує представник позивача у відповідь на адвокатський запит, які вказували на те, що права позивача порушені.

Зі змісту наданої копії довідки амбулаторії с. Фонтанка вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку після операції 22.01.2020 року, що не дає підстав вважати про неможливість звернення позивача до суду у період з 28.12.2019 року по 28.01.2020 року.

Зі змісту наданої копії листа Військової служби правопорядку у Збройних Силах України вбачається, що звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій посадових осіб Військової частини А3783 було направлено за належністю командиру військової частини А2393 в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин позивач до суду не надав.

Тобто, вказані позивачем підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду за захистом поважними та поновлення даного строку суддя вважає неповажними.

Суддя зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови». У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А3783 про визнання протиправним та скасування наказу від 26.12.2019 року № 756 в частині необхідно повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.4, 122, 123, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А3783 про визнання протиправним та скасування наказу від 26.12.2019 року № 756 в частині повернути позивачеві.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко