Рішення № 89348896, 08.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11447/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів на відшкодування шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 08.11.2019, позивач подала до суду (вх. №27874 від 27.11.2019) уточнену позовну заяву, в якій відповідачем вказує Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а у прохальній частині позову просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №166 від 16.11.2017 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №166 від 16.11.2017, а саме: стягнути суму у розмірі 20% пенсії, що була незаконно утримана з пенсії, починаючи з грудня 2017 року по дату ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позову вказує, із 25.01.2000 отримує пенсію по інвалідності. У період з квітня по грудень 2015 року працювала згідно цивільно-правових договорів в Сергіївській та Миколаївській сільських радах. Вважає, що Рішенням №166 від 16.11.2017 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру є протиправним та просить його скасувати, а утримані кошти стягнути на користь пенсіонера.

До позовної заяви подала клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. Зобов`язано відповідача надати до суду інформацію щодо утриманих з ОСОБА_1 сум пенсій згідно Рішення №166 від 16.11.2017 станом на дату надання інформації.

У період із 13.12.2019 по 28.12.2019 головуюча суддя перебувала у відпустці, із 29.12.2019 по 01.01.2020 та із 04.01.2020 по 06.01.2020 - вихідні дні, 07.01.2020 - святковий день.

Головуючому судді 02.01.2020 передані зареєстровані відділом документального забезпечення суду 20.12.2019 за вх.. №30423/19 лист Головного управління Пенсійного фонду України в Житмирській області щодо суми утриманої з позивача пенсії станом на 16.12.2019 та відзив на позовну заяву (вх.. №30433/19 від 20.12.2019).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та вказує, що Законом №213, який набрав чинності 01.04.2015, було внесено зміни до ст.. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що позивач працювала з 02.04.2015 на підставі цивільно-правових договорів з Сергіївською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області де фактично виконувала функції посадової особи органу місцевого самоврядування. Зазначає, що позивач своєчасно не повідомила органи Пенсійного фонду про працевлаштування, а тому утворилась переплата за період із 02.04.2015 по 17.12.2015 в сумі 8301,50 грн. Окрім того у відзиві відповідач звертає увагу суду на пропуск позивачем строку на звернення до суду.

Суд зауважує, що в ухвалі суду від 28.11.2019 судом було вирішено клопотання ОСОБА_1 та поновлено строк звернення до адміністративного суду.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 із березня 2000 року отримує пенсію по інвалідності.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , останній запис датовано 31.03.2015, звільнення з посади головного бухгалтера у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 18).

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, між Сергіївською та Миколаївською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області та ОСОБА_1 укладено цивільно-правові договори: від 02.04.2015, від 01.05.2015, від 01.06.2015, від 01.07.2015, від 01.08.2015, від 01.09.2015, від 01.10.2015, від 01.11.2015. Між позивачем та Миколаївською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області укладено цивільно-правовий договір №1 від 01.12.2015. Позивачем, на підтвердження виконання умов цивільно-правових договорів, надано копії Актів виконаних робіт.

Рішенням Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №166 від 16 листопада 2017 року «Про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам», вирішено суму переплати 8301,50 грн, що утворилась із 01.04.2015 по 31.12.2015 у зв`язку із працевлаштуванням ОСОБА_1 , утримати. Утримувати переплату в розмірі 20% пенсії до повного погашення (а.с. 15).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у 2019 році позивач звернулась до відповідача із зверненням.

За результатом розгляду звернення ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, листом від 15.08.2019 повідомило про наступне: "Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 26.04.2015 та від 24.12.2015, тимчасово з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів 1 та 2 груп, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у період служби в органах місцевого самоврядування на посадах, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, обласної ради, пенсії призначені до законодавства України, не виплачуються. Згідно статті 2 Закону посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядних та консультативно- дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. З 02.04.2015 Ви уклали цивільно-правовий договір від 02.04.2015 з Сергіївською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області в особі сільського голови, що діє на підставі Закону України „Про органи місцевого самоврядування", де фактично виконуєте обов`язки посадової особи органів місцевого самоврядування, а відтак на Вас поширюються норми зазначеного Закону. Враховуючи, що про даний факт Ви не своєчасно повідомили органи Пенсійного фонду України в Житомирській області утворилась переплата пенсії за період з 02.04.2015 по 17.12.2015 в загальній сумі 8301,50 грн. (а.с. 19).

Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернулась до суду з позовом.

Згідно з ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003, №1058-IV (далі - Закон №058) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Встановлено судом, 16 листопада 2017 року Ємільчинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області (правонаступником якого є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області) було прийнято рішення № 166 про утримання надміру виплачених за період з 01.04.2015 по 31.12.2015 сум з пенсій ОСОБА_1 . Підставою прийняття такого рішення стало встановлення відповідачем, що в період з 01.04.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_1 працювала, що в свою чергу призвело до утворення сума переплати пенсії в розмірі 8301,50 грн.

На підставі вищезазначеного рішення, з пенсії ОСОБА_1 щомісячно на покриття заборгованості утримуються кошти в розмірі 20 % від суми нарахованої пенсії.

Згідно інформації, наданої відповідачем, станом на 16.12.2019 з ОСОБА_1 утримано заборгованість пенсії в сумі 8301,50 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIIІ, яким внесено зміни до статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та доповнено її реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються". Крім того, вищезазначеним Законом внесено зміни до частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та визначено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

01 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, яким у частині сьомій статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" цифри і слова "01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року" замінено цифрами і словами "1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року". Також абзаци другий і третій частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладено в новій редакції, згідно якої тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Виходячи з наведених норм закону, в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року діяли обмеження щодо виплати призначених згідно із Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсій особам, які працювали в органах місцевого самоврядування, а також на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України "Про державну службу".

У відповідності до п. 2.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок), у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).

Відповідно до абзацу 2 та 3 пункту 2.21. Порядку, у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням. При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16Законуособа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).

Отже, норма абз. 2 та 3 пункту 2.21. Порядку розповсюджується на правовідносини, що виникають у особи у зв`язку із початком діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що правовідносини між позивачем та Сергіївською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області регулювались цивільно-правовими договорами, розділом 3 яких визначено, що за виконану роботу, передбачену Договором, виконавцеві встановлюється оплата у розмірі 2500 грн (договір від 02.04.2015), кошти за виконану роботу перераховуються на картковий рахунок. Винагорода за виконану роботу за цим Договором здійснюється в безготівковій формі на підставі акта виконаних робіт.

Разом з тим, згідно ст.1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до положень ст.3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", посадами в органах місцевого самоврядування є: - виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; - виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; -посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Стаття 626 ЦК України, визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що цивільно-правові угоди регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові договори регулюються Кодексом законів про працю України.

Цивільно-правові договори укладаються про виконання певної роботи, яку працівник виконує самостійно і вичерпуються виконаною роботою (послугою, продукцією), тож цивільно-правовий договір розрахований на однократне застосування.

Основними ознаками цивільно-правового договору (угоди) є: - суб`єктами правовідносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи; - предмет договору - результат виконання робіт; - правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються на виконавця робіт за договором; - відносини між сторонами наказами не регулюються; - учасник угоди сам регулює процес виконання робіт; - оплата праці здійснюється на підставі акта виконаних робіт; - правові відносини регулюються нормами цивільного права.

Предметом цивільного договору про працю виступає матеріалізований результат праці або завдання одноразового характеру. При виконанні цивільних договорів про працю, процес праці не регламентується правом і здійснюється особою самостійно на свій розсуд.

Також, за зобов`язаннями, які виникають із цивільно-правових угод не сплачуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та не заноситься запис до трудової книжки про прийняття на роботу, в сфері державної служби не присвоюються ранги та не зараховується робота до стажу державної служби.

Таким чином, суд вважає, що у період часу із 01.04.2015 по 31.12.2015 позивач не могла виконувати організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції в органах місцевого самоврядування, оскільки вона втратила статус посадової особи органу місцевого самоврядування 31.03.2015, а твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 за цивільно-правовими угодами виконувала роботу пов`язану з виконанням обов`язків у Сергіївській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області є безпідставними та необґрунтованими, тому суд їх не бере до уваги.

Таким чином, враховуючи, що позивач надавала Сергіївській сільській раді Ємільчинського району послуги по на підставі цивільно-правових договорів, за що їй виплачувалася щомісячна грошова винагорода, до складу трудового колективу працівників сільської ради не входила, не підпадала під дію правил внутрішнього трудового розпорядку сільської ради, тому на неї не поширюються вимоги Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №911-VIII від 24.12.2015, якими внесені зміни в ст.47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню, а Рішення №166 від 16.11.2017 - скасуванню.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

З наведеного слідує, що пенсіонер не несе відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.

Суд відмічає, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Проте, в даному випадку відповідачем у встановленому законом порядку не доведено факт зловживань з боку позивача, його вини чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії, а тому підстави для стягнення з пенсіонера надміру виплачених сум пенсії відсутні.

Таким чином, враховуючи, що на підставі рішення №166 від 16.11.2017 відповідач утримав з позивача суму пенсії в розмірі 8301,50 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 кошів в сумі 8301,50грн., утриманих із ОСОБА_1 за рішенням №166 від 16.11.2017 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №166 від 16.11.2017 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 8301 (вісім тисяч триста одна) гривня 50 коп, що утримані за Рішенням Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №166 від 16.11.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук