Рішення № 89348777, 18.05.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3734/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA 205020/2019/000205/2 від 08.10.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2019 придбала у Канаді легковий автомобіль марки LEXUS модель GX460, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, 2015 року випуску, вартістю 15 200,00 Канадських доларів (CAD) та ввезла його на митну територію України для проведення митного оформлення.

07.10.2019 декларантом ОСОБА_2 в інтересах позивача для здійснення митного оформлення товару - легкового автомобіля: марки LEXUS модель GX460, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, календарний та модельний рік виготовлення 2015, об`єм двигуна 4608 см3, тип двигуна - бензиновий, двигун - CRTE, потужність - 221 kW, тип кузова - універсал, призначення - для використання по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія 7, колісна формула - 4x4, країна виробництва - Японія, було оформлено та подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205020/2019/028208 від 07.10.2019 у якій в графі 42 ціну транспортного засобу визначено у розмірі 15 200,00 CAD та застосовано 6 (резервний) метод визначення митної вартості товару. У графі 45 митної декларації визначено митну вартість товару в сумі 306 051,75 грн, що еквівалентно 16 550,00 CAD.

Волинська митниця ДФС, не погодившись із вказаною декларантом митною вартістю автомобіля, 08.10.2019 прийняла рішення №UA 205020/2019/000205/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 26 458,78 CAD з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Крім того, службовою особою Волинської митниці ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2019/00417.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішенням, вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано усі документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за ціною вказаною декларантом. Надані документи, що підтверджують митну вартість придбаного нею автомобіля жодних розбіжностей чи суперечностей не містили.

Позивач зазначає, що відповідачем у належний спосіб не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 19 675,00 USD (що еквівалентно 26 458,78 CAD) внаслідок проведеного коригування митної вартості, тобто що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України, а тому вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої позивачем митної вартості вищевказаного автомобіля.

Вказує на те, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, а самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 судовий розгляд даної справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В поданому до суду відзиві на позов від 31.01.2020 №9003-70-10 (а.с.45-47) представник відповідача позов не визнав, вважає, що вимоги викладені у ньому не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару: легкового автомобіля: марки LEXUS модель GX460, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, рік виготовлення 2015, об`єм двигуна 4608 см3, декларантом 07.10.2019 в інтересах ОСОБА_1 подано митну декларацію №UA205020/2019/028208 від 07.10.2019 у якій митну вартість вказаного транспортного засобу заявлено на за 6 методом визначення вартості на рівні 16 550,00 CAD (графа 45 МД - 306 051,75 грн).

За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику АСАУР посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - USD, вартість - 19 675,00.

Під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205020/2019/028208 від 07.10.2019 документів щодо оформлення вказаного транспортного засобу встановлено, що у графах 22 та 42 МД №UA205020/2019/028208 ціну товару заявлено на рівні 15 200,00 CAD, при цьому, згідно з графою 45 митну вартість заявлено за резервним 6 методом визначення митної вартості на рівні 16 550,00 CAD ( в перерахунку на долари США - 12 435,15 USD). При цьому, серед класифікованих документів, зазначених в графі 44 вказаної митної декларації єдиним документом, який подано для підтвердження митної вартості значиться договір купівлі-продажу від 27.08.2019, згідно якого загальна вартість транспортного засобу становить 16 010,00 USD (в перерахунку на канадські долари - 21 307,78 CAD).

Відповідач звертає увагу на те, що митну вартість декларантом визначено за резервним методом на рівні 16 550 CAD, при цьому, не подано жодного документу, який би підтвердив заявлену митну вартість у вказаному розмірі та її числові показники. При цьому, згідно положень пункту 2 частини 2 статті 52 МК України саме декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митна вартість імпортованих товарів не визначається на підставі довільної чи фіктивної вартості.

Вищевказане свідчить про наявність обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів, її числових значень, що слугувало підставою для витребування у декларанта додаткових документів, а саме: договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; ліцензійних, авторських договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогів, специфікації, прейскурантів (прайс-листи виробника товару); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість і імпортованого товару за бажанням декларанта.

У відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларант листом повідомив про відсутність додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару. При цьому, просив прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування строків, передбачених ст. 53 МК України.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи відмову декларанта подавати додаткові документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA 205020/2019/000205/2 від 08.10.2019 та картку відмови у митному оформленні товару №UA205020/2019/00417, а митну вартість товару визначено за резервним методом з врахуванням наявної цінової інформації отриманої із зовнішніх джерел на рівні 19 675,00 USD.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає рішення про коригування митної вартості №UA 205020/2019/000205/2 від 08.10.2019 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства. З наведених підстав просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні, що відбулося 05.03.2020 представник позивача просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві, а представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання призначене на 18.05.2020 представник позивача не прибув, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача (будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи) у судове засідання не прибув.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведених положень розгляд справи здійснено судом в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, враховуючи пояснення представників сторін наданих у судовому засіданні 05.03.2020, перевіривши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 07.10.2019 декларантом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію (МД) №UA205020/2019/028208 від 07.10.2019 (а.с.48-49) з метою декларування товару - легкового автомобіля: марки LEXUS модель GX460, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, календарний та модельний рік виготовлення 2015, об`єм двигуна 4608 см3, тип двигуна - бензиновий, двигун - CRTE, потужність - 221 kW, тип кузова - універсал, призначення - для використання по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія 7, колісна формула - 4x4, країна виробництва - Японія.

Декларантом в графі 42 МД №UA205020/2019/028208 від 07.10.2019 вказано ціну товару в сумі 15 200,00 CAD та зазначено в графі 45 митну вартість в сумі 306 051,75 грн, що еквівалентно 16 550,00 CAD, яку визначено за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 27.08.2019 №б/н; декларацію про походження товару (експортну декларацію) від 27.08.2019 №б/н; митну декларацію від 04.10.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.10.2019 №UA205010/2019/236435 з додатковим аркушем; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) № НОМЕР_2 від 27.08.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 07.10.2019 №1633; сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.009.155626-19 від 04.10.2019 та інші документи (а.с.13-24,48).

Відповідач, вважаючи, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом надіслав декларанту електронне повідомлення від 07.10.2019 про надання в 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи виробника товару); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість і імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.53).

Декларант митному органу надіслав листа у якому зазначив, про відсутність додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару та просив прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування строків, передбачених ст. 53 МК України (а.с.25).

08.10.2019 відповідач прийняв рішення №UA 205020/2019/000205/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.26-27).

Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення відповідачем визначено митну вартість товару: легкового автомобіля - марки LEXUS модель GX460, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, календарний та модельний рік виготовлення 2015, об`єм двигуна 4608 см3, тип двигуна - бензиновий, двигун - CRTE, потужність - 221 kW, тип кузова - універсал, призначення - для використання по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія 7, колісна формула - 4x4, країна виробництва - Японія за ціною 26 458,78 CAD (замість 16 550,00 CAD, що була заявлена декларантом).

Згідно з графою 33 рішення митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість за резервним методом визначення митної вартості на рівні 12 435,00 USD. Згідно ст. 54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та згідно ст. 53 та 54 МК України запропоновано в 10-ти денний термін надати: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи виробника товару); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість і імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларант заявою повідомив про відсутність додаткових документів що підтверджують митну вартість.

Також у рішенні вказано, що положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч. 6 ст. 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МКУ МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість на товари визначено згідно рекомендованої цінової інформації, а саме: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел визначена МВ за за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - USD, вартість - 19 675,00 USD» (а.с.26-27).

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС №UA 205020/2019/000205/2 від 08.10.2019 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларантом в інтересах ОСОБА_1 подано наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним 6 (резервний) метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України: договір купівлі-продажу від 27.08.2019 на суму 16010,00 CAD; декларацію про походження товару (експортну декларацію) від 27.08.2019 №б/н; митну декларацію від 04.10.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.10.2019 №UA205010/2019/236435 з додатковим аркушем; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) № НОМЕР_2 від 27.08.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 07.10.2019 №1633; сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.009.155626-19 від 04.10.2019

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень законодавства вбачається, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару легкового автомобіля - марки LEXUS модель GX460, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, календарний та модельний рік виготовлення 2015, об`єм двигуна 4608 см3, тип двигуна - бензиновий, двигун - CRTE, потужність - 221 kW, тип кузова - універсал, призначення - для використання по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включаючи водія 7, колісна формула - 4x4 у розмірі 306 051,725 грн (еквівалентно 16550,00 CAD) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, від декларанта витребовувались додаткові документи.

Оскільки, декларантом не надано усіх витребовуваних документів згідно з переліком, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 19 675,00 USD (еквівалентно 26 458,78 CAD).

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу, оскільки, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 16 550 CAD (в перерахунку - 12 435,15 USD). При цьому, відповідач в оскаржуваному рішенні жодним чином не зазначив та не обгрунтував, які саме документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом або містять розбіжності.

Лише в судовому засіданні 05.03.2020 представник відповідача зазначила, що серед класифікованих документів, зазначених в графі 44 вказаної митної декларації єдиним документом, який подано для підтвердження митної вартості значиться договір купівлі-продажу від 27.08.2019, згідно якого загальна вартість транспортного засобу становить 16010,00 USD (в перерахунку на канадські долари - 21 307,78 CAD), що є більшою ніж заявлена у поданій для оформлення митній декларації.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки позивач надав суду уточнений договір купівлі-продажу легкового автомобіля - марки LEXUS модель GX460, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, 2015 року виготовлення, об`єм двигуна 4608 см3, де вказано, що вартість автомобіля становила 15 200,00 CAD, оскільки у попередньому договорі купівлі-продажу вказаного легкового автомобіля вартість помилково зазначена у доларах США (а.с.80-82).

Крім того, позивачем надано платіжне дорученням в іноземній валюті про оплату ОСОБА_1 через систему SWIFT вартості наданого до митного оформлення транспортного засобу на суму 15200,00 CAD, де вказано, що оплата проводиться саме за автомобіль марки LEXUS модель GX460, номер кузова НОМЕР_1 (а.с.103-106).

Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з тим, ні в повідомленні декларанту про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав, у чому є неправильним розрахунок митної вартості, зазначеної у митній декларації (яка є вищою, ніж фактурна вартість за документами). При цьому, розбіжність між ціною транспортного засобу та його митною вартістю пояснюється понесеними витратами на транспортування.

У зв`язку з цим, у митного органу не було підстав для надіслання позивачу повідомлення з вимогою для надання документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, оскільки надані декларантом документи містили необхідні дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, то суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 205020/2019/000205/2 від 08.10.2019 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком для підтвердження митної вартості, а документи, подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому, митну вартість він визначив також за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Оскаржуване рішення не містить ні заявленої митної вартості, ні номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Воно не містить також пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості №UA 205020/2019/000205/2 від 08.10.2019, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Водночас, доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем суду не надано, як і доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, оформлених іншими митницями України, як цього вимагають митні процедури. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, отриману у тому числі із зовнішніх джерел, митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, а тому вартість визначено у розмірі 19 675,00 USD. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача також не зміг пояснити, на підставі яких даних (зовнішніх джерел) контролюючим органом визначено митну вартість автомобіля марки LEXUS модель GX460, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 19 675,00 USD (еквівалентно 26 458,78 CAD).

Відтак, оскаржуване рішення не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну 19 675,00 USD внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA 205020/2019/000205/2 від 08.10.2019 є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару); відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів №UA 205020/2019/000205/2 від 08.10.2019, тому воно підлягає скасуванню, а позовні вимоги до задоволення.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1832,50 грн, сплачені квитанцією №0.0.1550376553.1 від 12.12.2019 на суму 768,40 грн та квитанцією №34 від 13.01.2020 на суму 1064,10 грн (а.с.2).

Керуючись статтями 134, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 205020/2019/000205/2 від 08.10.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) судовий збір у розмірі 1832,50 грн (одна тисяча вісімсот тридцять дві гривні 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук