Ухвала суду № 89346014, 19.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11506/20

Провадження № 1-кс/947/5914/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Злого Л.М., захисника підозрюваного - адвоката Нестеренка Д.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Шевченко А.Ю., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Злим Л.М., про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019161480002484 від 20.12.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, згідно ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці жовтня 2019 року, більш точний час та дата органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 , направлену на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а саме грошовими коштами осіб, що виявили бажання придбати автомобіль. Та для реалізації даного злочинного наміру, для полегшення введення покупців в оману, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вжито організаційних заходів, щодо створення ТОВ «АЙКАР» (код ЄДРПОУ 39494360), працівники якого начебто займались доставкою із-за кордону автомобілів, їх подальшим розмитненням та продажем. Для пошуку потенційних покупців таких автомобів, даними особами в мережі Інтернет на сайті «ОЛХ», були розміщенні оголошення з відповідними марками автомобілів, їх характеристиками та контактними даними ТОВ «Айкар».

Так, 22.11.2019 близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи спільний злочинний намір, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_3 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , уклала від імені директора ТОВ «Айкар» ОСОБА_4 з ОСОБА_3 договір поставки №2002 від 22 листопада 2019 р., відповідно до якого ТОВ «Айкар» в особі директора ОСОБА_4 начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати - поставити та передати у власність ОСОБА_3 автомобіль марки «Renault» модель «LoganMCV 1.5 dCiMTAuthentique» 2015 року випуску червоного кольору за НОМЕР_1 гривень. ОСОБА_5 , будучи введеною в оману ОСОБА_2 , перерахувала на вказаний останньою банківський рахунок (до якого зазначена група осіб мала доступ) в АТ КБ «ПриватБанк», власні грошові кошти у розмірі 135 000 гривень.

Та надалі ОСОБА_3 вказаний транспортний засіб передано не було 135 000 гривень не повернуто, та дані особи зникли, розпорядившись даними коштами на власний розсуд.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці жовтня 2019 року, більш точний час та дата органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 , направлену на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а саме грошовими коштами осіб, що виявили бажання придбати автомобіль. Та для реалізації даного злочинного наміру, для полегшення введення покупців в оману, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вжито організаційних заходів, щодо створення ТОВ «АЙКАР» (код ЄДРПОУ 39494360), працівники якого начебто займались доставкою із-за кордону автомобілів, їх подальшим розмитненням та продажем. Для пошуку потенційних покупців таких автомобів, даними особами в мережі Інтернет на сайті «ОЛХ», були розміщенні оголошення з відповідними марками автомобілів, їх характеристиками та контактними даними ТОВ «Айкар».

Так, 03.12.2019 близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_2 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи спільний злочинний намір, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_6 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , та уклала від імені директора ТОВ «Айкар» ОСОБА_4 з ОСОБА_7 договір поставки №2006 від 04 грудня 2019 р., відповідно до якого ТОВ «Айкар» в особі директора ОСОБА_4 начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати - поставити та передати у власність ОСОБА_8 автомобіль марки «Renault» модель «Duster 1.5DMTPrivilege» 2015 року випуску (без пробігу) кольору «серебро» за 180 830 гривень.

04.12.2019 біля 09:35 год., ОСОБА_9 разом із своєї дружиною ОСОБА_10 , будучи введеними в оману ОСОБА_2 , прибули до відділення банку АТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: м. Одеса, пр-т. Добровольського, 123, де відповідно до вищевказаного договору поставки ОСОБА_10 сплатила на поточний рахунок ТОВ «Айкар» № НОМЕР_2 грошові кошти її чоловіка - ОСОБА_6 , здійснивши два платежі по 90415 гривень на загальну суму 180830 гривень.

Та надалі ОСОБА_8 вказаний транспортний засіб передано не було, 180 830 гривень не повернуто, та дані особи зникли, розпорядившись даними коштами на власний розсуд.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці жовтня 2019 року, більш точний час та дата органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 , направлену на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а саме грошовими коштами осіб, що виявили бажання придбати автомобіль. Та для реалізації даного злочинного наміру, для полегшення введення покупців в оману, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вжито організаційних заходів, щодо створення ТОВ «АЙКАР» (код ЄДРПОУ 39494360), працівники якого начебто займались доставкою їз-за кордону автомобілів, їх подальшим розмитненням та продажем. Для пошуку потенційних покупців таких автомобів, даними особами в мережі Інтернет на сайті «ОЛХ», були розміщенні оголошення з відповідними марками автомобілів, їх характеристиками та контактними даними ТОВ «Айкар».

Так, 06.12.2019 близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_2 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи спільний злочинний намір, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_11 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , уклала від імені директора ТОВ «Айкар» ОСОБА_4 з ОСОБА_11 договір поставки №2008 від 06 грудня 2019 р., відповідно до якого ТОВ «Айкар» в особі директора ОСОБА_4 начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати - поставити та передати у власність ОСОБА_11 автомобіль марки «Сitroen» модель «Berlingo Multispace 1.6 DMTComfort» 2015 року випуску (новий, без пробігу) коричневого кольору за 145 000 гривень. ОСОБА_11 , будучи введеним в оману ОСОБА_2 , перерахував на вказаний останньою банківський рахунок (до якого зазначена група осіб мала доступ) в АТ КБ «ПриватБанк», власні грошові кошти у розмірі 145 000 гривень.

Та надалі ОСОБА_11 вказаний транспортний засіб передано не було, 145 000 гривень не повернуто, та дані особи зникли, розпорядившись даними коштами на власний розсуд.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що наприкінці жовтня 2019 року, більш точний час та дата органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 , направлену на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а саме грошовими коштами осіб, що виявили бажання придбати автомобіль. Та для реалізації даного злочинного наміру, для полегшення введення покупців в оману, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вжито організаційних заходів, щодо створення ТОВ «АЙКАР» (код ЄДРПОУ 39494360), працівники якого начебто займались доставкою із-за кордону автомобілів, їх подальшим розмитненням та продажем. Для пошуку потенційних покупців таких автомобів, даними особами в мережі Інтернет на сайті «ОЛХ», були розміщенні оголошення з відповідними марками автомобілів, їх характеристиками та контактними даними ТОВ «Айкар».

Так, 13.12.2019 близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_2 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи спільний злочинний намір, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_12 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , уклала від імені директора ТОВ «Айкар» ОСОБА_4 зі ОСОБА_12 договір поставки №2009 від 13 грудня 2019 р., відповідно до якого ТОВ «Айкар» в особі директора ОСОБА_4 начеб-то зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати - поставити та передати у власність ОСОБА_12 автомобіль марки «Renault» модель «Logan 1.5 MT Expression» 2015 року випуску (новий, без пробігу) кольору «сірий металік» за 137 000 гривень, за умови внесення ОСОБА_13 І передоплати у розмірі 50 відсотків від вартості автомобілю на рахунок ТОВ «Айкар». ОСОБА_12 будучи введеним в оману ОСОБА_2 , перерахував на вказаний останньою банківський рахунок (до якого зазначена група осіб мала доступ) в АТ КБ «ПриватБанк», власні грошові кошти у розмірі 68500 гривень, здійснивши два платежі у розмірі 53648 грн 51 коп. та 14851 грн. 49 коп.

Та надалі ОСОБА_12 вказаний транспортний засіб передано не було, 68 500 гривень не повернуто, та дані особи зникли, розпорядившись даними коштами на власний розсуд.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про зміну запобіжного заходу, обґрунтовуючи його тим, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не запобігло і не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливості вчинити інші кримінальні правопорушення, можливості незаконно впливати на свідків та потерпілих задля викривлення показань останніх, які мають значення для встановлення обставин вчинення даного кримінального правопорушення, оскільки очевидці злочинів - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , перебували у прямому підпорядкуванні ОСОБА_1 , який і приймав їх на роботу та виплачував заробітню платню, а потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_3 є особами похилого віку, до яких легко можна увійти в довіру або вплинути на них іншим чином; можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що підстав для зміни запобіжного заходу немає, підзахисний не порушував покладені на нього обов`язки та не ухилявся від слідства, має на утримані хвору дитину.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

01.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме в шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

06.04.2020 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В.В. до підозрюваного ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на підозрюваного наступних обов`язків: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора ( в тому числі в телефонному режимі); не відлучатися із Одеської області без дозволу прокурора чи слідчого.

12.05.2020 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу, у зв`язку із переховуванням підозрюваного.

17.05.2020 року підозрюваний ОСОБА_1 був затриманий на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Долученими до матеріалів клопотання протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 20.12.2019 року, протоколом огляду місця події від 20.12.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.01.2020 року, випискою з рахунку, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 16.01.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 17.01.2020 року, висновком експерта №77-П, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 11.02.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 25.01.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 03.01.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 20.03.2020 року, підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя враховує також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те, що кримінальне правопорушення ймовірно було вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, беручи до уваги, суспільно-небезпечний характер інкримінованого підозрюваного кримінального правопорушення, характеризуючи дані підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, підозрюваний порушив обов`язки, які встановлені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.04.2020 року, зокрема, не з`явився за викликом до слідчого, виїхав за межі Одеської області без дозволу прокурора чи слідчого, оскільки був затриманий на території м. Харкова, що також вказує на існування ризику переховування підозрюваного.

Враховуючи також те, що підозрюваному відомі особи потерпілих та свідків, при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані останніх, крім того, свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перебували у прямому підпорядкуванні ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості визначається у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у його вчиненні, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

Керуючись 176-179, 182-184, 194, 200 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Шевченко А.Ю., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Злим Л.М., про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019161480002484 від 20.12.2019 року - задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням ОСОБА_1 в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, строком на 16 (шістнадцять) днів, до 01.06.2020 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 01.06.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.