Постанова № 8934589, 02.09.2008, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

2-a-60/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Добропілля 02 вересня 2008 р.

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Садчикова Д.В.

при секретарі Влащенко І.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 міської ради «про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з виплати одноразової допомоги», -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 міської ради (Далі УПСЗН) про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з виплати одноразової допомоги за період з 2004-2008 роки включно у розмірі 7920 грн. 00 коп.

В судовому засіданні позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що є інвалідом 3-ої групи внаслідок захворювань пов'язаних з участю ЛНА на ЧАЕС, згідно ст.7 Закону Украйні «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» має статус ветерана війни.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» (надалі Закон), щорічно до 5 травня інвалідам війни сплачується разова допомога у розмірі: інвалідам 3-ої групи 7 мінімальних пенсій за віком.

Фактично відповідач ОСОБА_3 УПСЗН виплачувало йому одноразову допомогу в розмірі, значно меншому чим передбачено діючим законодавством.

Звертався до УПСЗН з заявою провести перерахунок щорічних виплат відповідно до Закону, але його звернення було відхилено.

Вважає відмову у виплаті щорічної одноразової допомоги згідно до Закону, як таке, що порушує його права і просить суд визнати дії ОСОБА_4 УПСЗН неправомірними, і на підставі ст.13 Закону, з урахуванням мінімальної пенсії за віком яка склалась за відповідний період стягнути з ОСОБА_4 УПСЗН на його користь виплати з щорічної разової допомоги за період з 2004-2008 роки включно в загальному розмірі 7920 грн. 00 коп.

Представник відповідача ОСОБА_4 УПСНЗ, юрист-спеціаліст управління праці та соціального захисту за дорученням ОСОБА_2, позов не визнала, і в обгрунтування своїх заперечень пояснила, що згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи передбачалась виплата разової грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних заробітних плат. Однак статтею 17 вищевказаного Закону визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Основою законодавства держави є Конституція України, статтею 95 визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

Відносини, які виникають у процесі складання розподілів затверджень, виконань Державного бюджету України регламентуються Бюджетним кодексом України. За нецільове використання бюджетних коштів ст. 119 Бюджетного Кодексу України передбачена дисциплінарна, адміністративна або кримінальна відповідальність. При цьому розпорядники бюджетних коштів приймають зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та Закону України „Про Державний бюджет України". Тому посилатися лише на основний Закон, не можливо, оскільки фінансове його втілення забезпечує саме Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

У разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата разової грошової допомоги для ветеранів війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Щорічно, виходячи з фінансових можливостей держави, Закон України про державний бюджет на поточний рік визначає конкретний розмір щорічної разової допомоги, а також категорії пільговиків.

Законами України про Державний бюджет встановлено, що розпорядники коштів державного бюджету мають право брати зобов'язання видатків або платежів державного бюджету тільки в межах відповідних бюджетних асигнувань, встановлених їм на фінансовий рік у порядку, визначеному Міністерством фінансів України та Бюджетним кодексом України. Відповідач, як розпорядник коштів самого нижчого рівня, не має повноважень змінювати розмір виплат.

Так, у 2004 - 2008 роках вищезгадана щорічна разова грошова допомога ОСОБА_1 виплачувалась у розмірах, встановлених законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, які позивач отримував у повному обсязі.

Таким чином мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (за наявності у чоловіків 25, а жінок - 20 років страхового стажу), у даному випадку застосовуватись не може, оскільки застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Слід врахувати, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України № 41002/5/1-05 від 29.08.2005р., Міністерством юстиції України своїм листом № 21-9-9920 від 26.09.2005р. дано роз'яснення судовим органам ситуації, що склалася з визначенням розмірів щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду, а за ст. 100 КАС України пропущений строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенню позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління наполягає у відмові задоволенню позову

ОСОБА_1 за 2004 - 2007 роки з виплати щорічної допомоги на оздоровлення та недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інваліду війни у зв'язку із пропущенням строку позовної давності.

Просила суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2004-2008 роки відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи позивача, та заперечення представника відповідача, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд приходить до висновку про те, що спір, як правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем слід розглядати із застосуванням Конституції України, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законів України "Про державний бюджет України за 2007,2008 роки", а також Постанов Кабінету Міністрів України, які не протирічать вимогам Основного Закону, та перелічених Законів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 3-ої групи внаслідок захворювань пов'язаних з участю ЛНА на ЧАЕС, згідно ст.7 Закону Украйні «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» має статус ветерана війни та перебуває на обліку в ОСОБА_4 УПСЗН, що підтвержується ксерокопіями посвідчень, довідкою МСЕК та правоустановчих документів долучених до справи і ці обставини відповідачем не оспорюється (а.с.6-10).

Відповідно до ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ОСОБА_1, як інвалід 3-ої групи має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня кожного року у розмірі сьомі мінімальних пенсій за віком.

До матеріалів справи долучено довідку ОСОБА_4 УПСЗН, згідно якої ОСОБА_5 у 2004-2008 роках, у відповідності з Законами України «Про державний бюджет України за 2004-2008 pp.» нараховано та сплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня в розмірі: 2004 рік - 130,00 грн.; 2005 рік - 270,00 грн.; 2006 рік -270,00 грн.; 2007 рік - 300,00 грн.; 2008 рік - 350,00 грн. (а.с.5).

Суд вважає, що розмір щорічних виплат, які провадились відповідачем ОСОБА_4 УПСЗН на користь позивача, не відповідають вимогам діючої норми ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також Законам України щодо зміни розміру мінімальної пенсії за віком, при щорічному затвердженні нового державного бюджету.

Статею 19 ч.2 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання щодо застосування судом норм статті 99 КАС України, так як позивачем порушений річний строк звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. Суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача та застосувати норму даної статті. У зв'язку з цим позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2007, 2008 роки.

Законами України "Про державний бюджет України" на 2007,2008 pp. мінімальна пенсія за віком складала суму 406 грн.00 коп. та 481 грн. 00 коп.

Виходячі з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до яких розміри щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2007,2008 роки, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 УПСЗН на користь ОСОБА_1 (з урахуванням нарахованого та сплаченого розміру щорічної разової допомоги) складають:

1. 2007 p.- (406.00 х 7) = 2842-300.00 = 2542 грн.00 коп.

2. 2008 p.- (481.00 х 7) = 3367-350.00 = 3017 грн. 00 коп.

а, всего 5559 грн.00 коп..

Суд не може погодитись з запереченнями представника відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічна разова грошова допомога до 05 травня інвалідам 3-ої групи виплачується у розмірі, сьомі мінімальних пенсій за віком.

При цьому, розмір мінімальної пенсії за віком визначається на момент виплати.

Законами України "Про Державний бюджет України» за 2007,2008 роки, а також в Законах України «Про зміни до державного бюджету» за вказані роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації норми статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а навпаки, статтею 2 Закону № 372-VI передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 13 України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Оскільки сторони звільнені від сплати судового збору, судові витрати по справі у відповідності з ч.5 ст. 94 КАС України відносяться за рахунок держави.

На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.2,13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" та керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 99, 159, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 міської ради «про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з виплати одноразової допомоги» - задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 міської ради, розрахунковий рахунок 35212014001528 банк ГУДКУ в Донецькій області. МФО 834016 ЄДРПОУ 25954002, за рахунок державного бюджета на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2007, 2008 роки в розмірі 5559 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Складено одноособово в одному примірнику в нарадчій кімнаті.