Ухвала суду № 89344100, 20.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/580/20

Номер провадження 1-кп/629/258/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання -Заводяній О.Ю., за участю прокурора-Шульги Ю.М., обвинуваченого- ОСОБА_1 , захисника- Остапенко С.Ю., обвинуваченого- ОСОБА_2 , захисника- Цувіної О.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Драгово Хустського району Закарпатської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2020 р. було обрано відносно обвинувачених запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на строк до 22 травня 2020 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу Лозівським міськрайонним судом Харківської області 24.03.2020 р., та які на цей час не зменшилися та не зникли. Зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину, за яке передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, не працюють, не мають законного джерела доходу, не мають міцних соціальних зв`язків; усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інший злочин.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Остапенко С.Ю. проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували з підстав відсутності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Заявили клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого відносно ОСОБА_1 ухвалою суду від 24.03.2020 р., з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме -домашній арешт. Крім того, захисник зазначила, що ризики, вказані в клопотанні, прокурором не доведені, ОСОБА_1 раніше не судимий, не має намірів переховуватися від суду, впливати на потерпілого та вчиняти злочини.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Цувіна О.О. проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували з підстав відсутності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Заявили клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого відносно ОСОБА_2 ухвалою суду від 24.03.2020 р., з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме -домашній арешт. Пояснили, що ОСОБА_2 має хронічні захворювання та в умовах слідчого ізолятору неможливо призначити йому відповідне медичне обстеження та лікування. Крім того, захисник зазначила, що ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, мешкає за місцем реєстрації, не має намірів переховуватися від суду, впливати на потерпілого та вчиняти злочини.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4-ох до 8-ми років.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також дані про особу обвинуваченого, який, зокрема, не працює, не має стабільного джерела прибутку, за місцем реєстрації не мешкає, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також дані про особу обвинуваченого, який, зокрема, не працює, не має стабільного джерела прибутку, розлучений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, в силу ст. 89 КК України не судимий, але в провадженні Енергодарського міського суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Зазначені обставини свідчать про можливість обвинувачених переховатися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, та таким чином перешкодити встановленню істини у даному кримінальному провадженні.

Крім того, потерпілий та свідки не допитані, докази передбачені ст.84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 вказаного Кодексу є дійсними.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора. А відтак розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Щодо доводів обвинувачених та захисників про необґрунтованість клопотання прокурора, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винними, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого, та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи адвокатів про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Належних документальних підтверджень про наявність міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором запобігання ризиків, зазначеним прокурором, на теперішній час суду не надано.

За таких обставин клопотання обвинувачених та захисників про зміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме- домашній арешт, суд залишає без задоволення.

Враховуючи обставини злочину, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину з застосуванням насилля, суд, відповідно до п.п.1 та 2 ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України суд встановлює ОСОБА_2 заставу 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.177,183, 194, 315, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора -задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни - у виді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 18 липня 2020 року, включно, без визначення застави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без зміни - у виді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 18 липня 2020 року, включно.

Визначити ОСОБА_2 суму застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 коп. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, мірою запобіжного заходу, прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого.

У разі внесення застави - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти звільнити.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати на виклики прокурора та суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі невиконання вказаних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні клопотань обвинувачених та захисників про зміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме- домашній арешт- відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: С.А. Мицик