Ухвала суду № 89343856, 20.05.2020, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/504/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2020смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Каліберди В.А.,

при секретарі Коломієць Н.Д.,

з участю прокурора – Чайченко Д.Є.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника - Селезньова С.І., Корчан М.С.,

представник цивільного позивача ОСОБА_2 - Василенко Т.В.,

потерпілого – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краснокутського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження відносно вчинення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні представником цивільного позивача ОСОБА_2 . Василенко ОСОБА_4 .В ОСОБА_5 заявлено клопотання про зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_2 , а саме з автомобіля «Камаз», р.н. НОМЕР_1 з причіпом «МАЗ», р.н. НОМЕР_2 , на підтвердження чого надала клопотання ОСОБА_2 про зняття арешту з майна.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_2 про зняття арешту з майна.

Інші учасники справи не заперечували проти задоволення клопотання ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, оскільки на даний час дійсно відпала потреба в арешті майна.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд доходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2017 року було накладено арешт на автомобіль «Камаз», р.н. НОМЕР_1 з причіпом «МАЗ», р.н. НОМЕР_2 , якими на підставі генеральної довіреності володіє ОСОБА_2 .

Підставою для накладення арешту на автомобіль «Камаз», р.н. НОМЕР_1 з причіпом «МАЗ», р.н. НОМЕР_2 було те, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України щодо речового доказу, а саме є доказом злочину та має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також для уникнення загрози зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, втрати слідової інформації.

У той же час, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Стаття 174 КПК України передбачає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи те, що на даний час необхідність даного арешту відпала, оскільки по даному кримінальному провадженню експертиза технічного стану автомобіля вже проведена, будь-яких доказів або серйозних аргументів, які б свідчили про необхідність подальшого утримання транспортного засобу (автомобіля) та причіпа для виконання завдання кримінального провадження, прокурором не надано.

Таким чином, за відсутності достатньо вагомих аргументів, які б свідчили про необхідність подальшого утримання транспортних засобів, на які накладено арешт, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання про скасування арешту, скасувавши арешт шляхом передачі вказаного майна на відповідальне зберігання ОСОБА_6 із забороною його відчуження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_2 . Василенко Т.В. про зняття арешту з майна – задовольнити частково.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2017 року на автомобіль «Камаз», р.н. НОМЕР_1 з причіпом «МАЗ», р.н. НОМЕР_2 - скасувати частково, шляхом передачі вказаного майна на відповідальне зберігання ОСОБА_2 із забороною його відчуження до моменту набрання вироком Краснокутського районного суду Харківської області стосовно обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України законної сили.

Ухвала оскарженню не підлягає і вступає в законну силу з моменту її проголошення.

Суддя В.А.Каліберда