Рішення № 89341843, 07.05.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/761/20

Провадження № 2-о/589/69/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Литвинко Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Афанасенко Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: виконавчий комітет Шосткинської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 . За життя її баба мала на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 . На час отримання свідоцтва про право власності на вказаний будинок ОСОБА_2 була заміжня та мала прізвище « ОСОБА_3 ». Поряд з цим, у виданому свідоцтві про право власності на житловий будинок міститься описка, а саме: прізвище на той час ОСОБА_4 , вказане як ОСОБА_5 , що в свою чергу не дає змоги заявнику вступити у спадщину на майно померлої баби.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надавала до суду заяву, в якій підтримала вимоги заяви та просила їх задовольнити.

Заінтересована особа виконавчого комітету Шосткинської міської ради в судове засідання також не з`явились, надала до суду заяви про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заяви не заперечувала.

Суд, дослідивши зібрані по справі матеріали та докази, дійшов висновку, що дані вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про встановлення даного факту, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Шостка померла ОСОБА_2 /а.с.16/

Як стверджує заявник її баба ОСОБА_2 мала на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 , який згодом став мати №19./а.с.14,15/

Згідно з свідоцтва про право приватної власності на будівлю від 27.11.1963 року власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 ./а.с.15/ Відповідне написання прізвище міститься і у довідці КП «Шосткинське МБТІ», в якій вказано, що житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстрований в кн.№25 р. №4147 за ОСОБА_4 /а.с.14/

Тобто, у свідоцтві про право власності на майно містяться розбіжності у написанні прізвища ОСОБА_2 , яка на той час мала прізвище « ОСОБА_3 ».

Як вбачається з свідоцтва про одруження, складеного російською мовою, 06.01.1953 року зареєстровано шлюб між « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_2 », після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 » стала мати прізвище « ОСОБА_3 »/а.с.10/

Беручи до уваги, що за правилами українського правопису при написанні прізвища апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї. В перекладі з російської на українську мову прізвище « ОСОБА_3 » пишеться як « ОСОБА_3 ».

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу, 19 березня 1970 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 взяла дівоче прізвище « ОСОБА_8 »/а.с.11/

Згідно довідки сектору реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ШМР ОСОБА_2 з 09.11.2004 року і по день своєї смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 , що збігається з адресою зазначеною в свідоцтві про право приватної власності на будівлю виданого на ім`я ОСОБА_4 .

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що прізвище ОСОБА_2 , яке вона мала на час отримання свідоцтва про право власності на будинок « ОСОБА_3 », співзвучне з прізвищем, яке зазначене у вищевказаному свідоцтві « ОСОБА_5 », тому є підстави вважати, що в свідоцтві міститься описка і воно дійсно належало ОСОБА_2 . Вказані обставини доведені заявником належними і достатніми доказами.

Таким чином, беручи до уваги норми закону та, зважаючи на ті обставини, що встановлення факту належності вищезазначеного документу має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на спадщину, суд вважає, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючих документів підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 293, 315 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 свідоцтва про право приватної власності на будівлю АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Т.В.Литвинко