Рішення № 89341280, 19.05.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/963/20

провадження №: 2/398/953/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" травня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бугайченко Т.А., з участю секретаря судового засідання Величко Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С ТА Н О В И В:

Позивач ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490930933 від 16 січня 2015 року у розмірі 48 874 грн. 94 коп., судового збору в сумі 2102грн. та 20000,00грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.01.2015 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 490930933, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 12 195,17грн. зі сплатою 39,9% річних. Згідно договору відступлення прав вимоги від 21 червня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги заборгованості за договором кредиту № 490930933 від 16 січня 2015 року. 26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста» право вимоги заборгованості за договором кредиту № 490930933 від 16 січня 2015 року. 16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги заборгованості за договором кредиту № 490930933 від 16 січня 2015 року. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з позичальника станом на 27.01.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості становить 40 660,63 грн., з яких:

11 598,85грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту);

14 890,70грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги;

4 848,22грн. - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

9 322,86грн. - заборгованість з пені.

Станом на день подання позову відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі кредитного договору № 490930933 від 16 січня 2015 року. З огляду на те, що позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, отриманих на підставі кредитного договору, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Представник позивача зазначає, що на підставі ст. 1049 та ст.625 ЦК України, після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на рівні облікової ставки НБУ.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, по сплаті інфляційних витрат та 3% річних, по сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов кредитного договору, що підлягає стягненню станом на 27.01.2020р, відповідно до розрахунку заборгованості становить 48 874,94 грн. з яких:

1 044,78 грн. - нараховані 3% річних;

3 297,55грн. - втрати від інфляції;

3 871,98грн. - подвійна облікова ставка НБУ,

11 598,85грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту);

14 890,70грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги;

4 848,22грн. - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

9 322,86грн. - заборгованість з пені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її участі у якому просила відмовити у позові у зв`язку з його безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повному, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявних у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 16.01.2015року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 490930933, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 12 195,17грн. зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 39,9 % річних, з кінцевим терміном повернення до 17.01.2020 р., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов`язання згідно з договором у повному обсязі/а.с.10/.

Згідно з графіком погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору), відповідач мала здійснювати платежі щомісяця починаючи з 17 лютого 2015 року по 17.01.2020 року (а.с. 11).

21.06.2016 року ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло зазначене право вимоги заборгованості за договорами кредиту, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору (а.с. 17 на звороті).

26.12.2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір факторингу №2019-1KI/ВЕСТА, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста» право вимоги, а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до Договору. Відповідно до п. 2.3 даного договору право вимоги вважається відступленим Фактору з дати повної (остаточної) оплати Фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату здійснення повної (остаточної) оплати Фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру боржників, за формою встановленою в Додатку №2 до цього договору (а.с. 17-22).

16.01.2019 року ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору (а.с. 23-27).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Згідно п. 5.4.5 наданого позивачем Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року, новий кредитор протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту переходу Права Вимоги, готує та направляє повідомлення Боржникам про відступлення новому Кредитору права вимоги, підготовлені за формою згідно додатку №4 до цього договору, та протягом 30 (тридцяти) робочих днів надає первісному кредитору документи, що підтверджують здійснення даного відправлення, та гарантійний лист Первісного кредитора з повним переліком Боржників, яким здійснено відправлення письмових повідомлень згідно п. 5.4.5 цього Договору.

Надані суду документи не містять доказів направлення на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №490930933 від 16.01.2015 року на користь ТОВ «Вердикт Капітал» та про наявну суму заборгованості. Також позивачем не надано доказів на виконання умов договору ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Кредитні ініціативи».

Згідно п. 2.1. Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року, що наданий позивачем, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії, та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що до нового кредитора переходять всі права, які належать первісному кредитору за основним договором, на умовах передбачених основним договором, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів.

Як визначено ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Проте, позивачем не долучено до позовної заяви повного тексту договору факторингу №1 від 21 червня 2016 року, відповідно суд позбавлений можливості з`ясувати підстави і умови переходу права вимоги від первісного кредитора. Наступні договори є похідними від договору факторингу №1.

Відсутність Додатку №1-1 до Договору №16-01/19/1 від 16.01.2019 року, позбавляє суд можливості встановити достовірність відомостей щодо наявного у позивача права вимоги за кредитним договором №490930933 від 16.01.2015 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .

З доданих до позовної заяви матеріалів, неможливо встановити факт існування правовідносин між позивачем та відповідачем.

У Витязі з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 16.01.2019 року зазначено: позичальник ОСОБА_1 , кредитний договір № 490930933, дата отримання кредиту 16.01.2015, валюта кредиту 980, залишок по тілу кредиту 11 598,85грн., залишок по відсотках 14890,70грн., залишок по пеням і штрафам 9 322,86грн. Вказаний витяг належним чином не засвідчений. (а.с. 28 на звороті).

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За положеннями ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано належних доказів права вимоги до відповідача, а також доказів про порядок обрахунку розміру заборгованості на час отримання прав вимоги та не надано належних доказів про рух коштів по рахунку відповідача. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того слід зазначити, що , відповідно до ч. 1,2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку суми заборгованості, яка не сплачена своєчасно, а тому підстави для стягнення нарахованих позивачем 3 % річних в розмірі 1 044,78 грн. як пов`язаної вимоги також відсутні.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача 20 000 грн. в рахунок отримання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 2, 3 та 4 ст 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано прайс-лист АО «Вердикт», договір про надання правової допомоги від 21.12.2019 року, заявку про надання правових послуг, платіжне доручення на суму 200 000 грн. Однак , в наданому платіжному дорученні не зазначено, що ці кошти були сплачені за надання правової допомоги саме за дану позовну заяву, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому відсутня підстава для стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-б, код ЄДРПОУ: 36799749;

відповідач - ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Бугайченко Т.А.