Вирок № 89340404, 20.05.2020, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 403/140/20

Провадження №1-кп/403/38/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 року Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Годованець І. А.

з участю:

секретаря судового засідання: Остапенко Н. М.

прокурора: Павлюченко Л.В.

представника потерпілої юридичної особи - Державного підприємства

«Долинське лісове господарство»: Кравченка Р. С.

обвинуваченого: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка кримінальне провадження за №12020120290000017 від 07 лютого 2020 року за обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, інвалід другої групи, не одружений, не військовозобов`язаний, раніше не судимий, не працює, зареєстрованого жителем за адресою: АДРЕСА_1

та

ОСОБА_1 , народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта повна середняне одружений, військовозобов`язаний, раніше не судимий, не працює, зареєстрованого жителем за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Статтею 60 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» визначено, що полезахисні лісові смуги підлягають особливій охороні як природні комплекси, що мають велику екологічні цінність для збереження сприятливої екологічної і обстановки, попередження та стабілізації негативних природних явищ. Статтею 4 Лісового кодексу України, встановлено, що до лісового фонду відносяться лісові ділянки а також захисні насадження лінійного типу у випадку коли площа цих насаджень становить не менше 0,1 га (10 соток). Якщо площа лісової смуги менше 0,1 га, вона може трактуватися як група дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях і розглядатися як окремий спецефічний об`єкт на землях сільськогосподарського призначення. Статтею 39 Лісового кодексу України розподілено ліси за екологічним і соціально-економічних значенням в встановлює категорії лісів. Зокрема, полезахисні лісові смуги відносяться до категорії захисних лісів, які виконують водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції. Згідно статті 95 Лісового кодексу України, громадський контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, повноваження яких визначаються положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері навколишнього природного середовища. Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, належать до земель сільськогосподарського призначення у категорії несільськогосподарських угідь. Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Нормативи, за якими виділяються особливо захисні лісові ділянки, встановлюються у відповідності до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №733 від 16 травня 2007 року. Згідно пункту 7 цієї Постанови до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів). 06 лютого 2020 року біля 18:00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , за попередньою змовою, маючи умисел на незаконну порубку дерев для використання паливного матеріалу для обігріву власного житла, без лісорубного квитка або ордера на здійснення лісорубних робіт, в порушення п.п.2,3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» за №761 від 23 травня 2007 року, що використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком, ордером, у полезахисній лісовій смузі, площею понад 0,1 га, розташованої на ділянці меж між населеними пунктами с. Брусівка Устинівського району Кіровоградської області та с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області, двома бензопилами, марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», червоного кольору, здійснили незаконну порубку до ступеню припинення росту одинадцяти деревин, породи «Ясен», з діаметром дерев у корі біля шийки кореня відповідних розмірів: 34 см, 30.25 см, 19.5 см, 16 см, 15.5 см, 13.5 см, 18.5 см, 21.5 см, 24 см, 15,25 см, 15.5 см. ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розпиляли одинадцять дерев на 30 відрізків, довжиною від 75 см до 250 см та приготували їх для подальшого транспортування. Протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_1 по знищенню полезахисних лісових насаджень на території Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області завдано значну шкоду довкіллю, а саме знищено певні види дерев, внаслідок чого погіршився породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості полезахисних смуг; спричинено ерозію ґрунту, змінився ландшафт місцевості, що може в подальшому спричинити екологічну катастрофу, а саме - призвести до неможливості ведення ефективної господарської діяльності на вказаних територіях. Відновлення знищених насаджень потребує тривалого часу та значних матеріальних затрат. Відповідно до висновку судової інженерно - екологічної експертизи за №842/20-27 від 28 лютого 2020 року, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного спилювання одинадцяти сироростучих дерев породи «Ясен» на території полезахисної лісосмуги, розташованої на ділянці меж між населеними пунктами с. Брусівка Устинівського району Кіровоградської області та с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області становить 23008.90 грн. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 спричинили навколишньому природному середовищу в особі Державного підприємства «Долинське лісове господарство» істотну шкоду на суму 23008.90 грн., чим вчинили незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, за попередньою змовою групою осіб. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України і надав показання, що 06 лютого 2020 року біля 18:00 год., за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконну порубку дерев для використання паливного матеріалу для обігріву власного житла, без лісорубного квитка або ордера на здійснення лісорубних робіт, у полезахисній лісовій смузі, розташованої на ділянці меж між населеними пунктами с. Брусівка Устинівського району Кіровоградської області та с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області, двома бензопилами, марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», червоного кольору, здійснили незаконну порубку одинадцяти деревин, породи «Ясен». З ОСОБА_1 розпиляли одинадцять дерев на 30 відрізків та приготували їх для подальшого транспортування. Розкаюється, просить суд не призначати міру покарання, пов`язану з ізоляцією від суспільства. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України і надав показання, що 06 лютого 2020 року біля 18:00 год., за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконну порубку дерев для використання паливного матеріалу для обігріву власного житла, без лісорубного квитка або ордера на здійснення лісорубних робіт, у полезахисній лісовій смузі, розташованої на ділянці меж між населеними пунктами с. Брусівка Устинівського району Кіровоградської області та с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області, двома бензопилами, марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», червоного кольору, здійснили незаконну порубку одинадцяти деревин, породи «Ясен». З ОСОБА_1 розпиляли одинадцять дерев на 30 відрізків та приготували їх для подальшого транспортування. Розкаюється, просить суд не призначати міру покарання, пов`язану з ізоляцією від суспільства. Обвинувачений ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_1 визнають себе винними у повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, учасники судового провадження визнають за недоцільне дослідження доказів щодо обставин обвинувачення, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, зазначених в обвинувальному висновку, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Вина обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується доказами у кримінальному провадженню, які в порядку ч.3 ст.349 КПК України під час судового розгляду не досліджувались. Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженню докази та оцінюючи їх сукупно, суд вважає, що в судовому засіданні встановлено вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_1 незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, за попередньою змовою групою осіб, тобто, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України. При обранні міри покарання враховується характер та ступінь небезпеки вчиненого кримінального правопорушення за ч.2 ст.246 КК України, яке відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_1 і обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність. Обвинувачений ОСОБА_1 у кримінальному провадженні характеризується посередньо. Обвинувачений ОСОБА_1 у кримінальному провадженні характеризується посередньо. Обставинами, які пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_1 вважається: визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, раніше не судимий, щире каяття. ОСОБА_1 є інвалідом другої групи. Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено. Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь Компаніївського районного сектору Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику на обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_1 . При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 та обвинуваченому ОСОБА_1 кримінального покарання судом враховується їх щиросердне розкаяння у вчиненні злочину проти довкілля, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 та обвинуваченому ОСОБА_1 судом враховуються вимоги статей 50, 65 КК України, щодо яких покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення обвинуваченого, а при його призначенні, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. На підставі викладених обставин, характеру та ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення за ч.2 ст.246 КК України, яке відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, є злочином середньої тяжкості, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 та обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання, не пов`язану з ізолюванням від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, з урахуванням значущості об`єкта та предмета посягання, характеру діяння, особи ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , які розкаюються, характеризується по місцю проживання посередньо. Міру запобіжного заходу у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_1 не обрано. Процесуальні витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні, в порядку п.3 ст.118, ч.2 ст.374 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . У кримінальному провадженні цивільний позов не подано. Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області Карпець Івана Івановича від 08 лютого 2020 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні 30 відрізків деревини, довжиною від 75 см до 250 см (одинадцять деревин породи «Ясен») і долучено їх до кримінального провадження. Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються (п.6 ч.9 ст.100 КПК України). У кримінальному провадженні речові докази: 30 відрізків деревини, довжиною від 75 см до 250 см (одинадцять деревин породи «Ясен»), відповідно до п.6 ч.9 ст.100 КПК України, конфіскувати та передати у дохід держави. Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області Карпець Івана Івановича від 07 лютого 2020 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні вантажний автомобіль, марки «ГАЗ», модель 3307, державний номерний знак: НОМЕР_1 , бензопилу марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», червоного кольору та бензопилу марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», червоного кольору і долучено їх до кримінального провадження. Частиною 1 ст.96-1 КК України встановлено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статтей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі: обвинувального вироку суду (ч.2 ст.96-1 КК України). Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (п.4 ч.1 ст.96-2 КК України). При встановлених обставинах, бензопила марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», червоного кольору та бензопила марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», як речовий доказ у кримінальному провадженні, відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України, підлягають спеціальній конфіскації. Частиною 4 ст.41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Частиною 1 ст.15 Закону України «Про міжнародні договори України» визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Частиною 2 ст.19 України «Про міжнародні договори України» визначено, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Згідно практики Європейського суду з прав людини застосування конфіскації майна в конкретному випадку буде відповідати вимогам ст.1 Протоколу №1 до Конвенції не просто за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у даній конкретній ситуації не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб». Зокрема, порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції через застосування конфіскації, яка формально ґрунтувалася на положеннях національного закону, але за обставин конкретної справи була визнана «неспівмірною», оскільки покладала на заявника «надмірний індивідуальний тягар», було встановлено у справі «Ісмайлов (Ismayilov) проти Російської Федерації» від 06 листопада 2008 року. У цій справі Європейським Судом з прав людини було встановлено, що конфіскована сума була значимою для заявника, оскільки являла собою весь дохід від продажу будинку, який належав його покійній матері. Шкода, яку могло бути заподіяно державі, була незначною, оскільки ОСОБА_3 не ухилявся від сплати мита чи інших зборів, а також не завдав інших майнових збитків державі. Якщо б грошові кошти не були виявлені, влада лише не отримала б інформацію про те, що їх було ввезено на територію держави. У правовій позиції колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду справа №366/1872/17; провадження № 51-1916км18 від 14 червня 2018 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини застосування конфіскації майна в конкретному випадку буде відповідати вимогам ст.1 Протоколу №1 до Конвенції не просто за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у даній конкретній ситуації не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб». Зокрема, порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції через застосування конфіскації, яка формально ґрунтувалася на положеннях національного закону, але за обставин конкретної справи була визнана «неспівмірною», оскільки покладала на заявника «надмірний індивідуальний тягар», було встановлено у справі «Ісмайлов (Ismayilov) проти Російської Федерації». У той же час у деяких інших випадках, які згадуються у цьому ж рішенні, ЄСПЛ вважав конфіскацію такою, що не порушує ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції. Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з положеннями ч.2 ст.19 цього Закону, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. У ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Як зазначено в ст.8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Відповідно до частин 1, 5 ст.3 КК законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Таким чином, положення статей 96-1, 96-2 КК не можуть застосовуватися в тих випадках, коли це становитиме порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції. Отже, при застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар». Верховний Суд не виключає в цілому можливості застосування спеціальної конфіскації навіть у тих випадках, коли конфіскація майна, з огляду на його вартість, виглядає набагато суворішим заходом, ніж призначене покарання. Однак у таких випадках суд має навести належні аргументи, які обґрунтовують, з урахуванням обставин конкретної справи, що такий захід не порушуватиме наведені вище стандарти ЄСПЛ. При цьому до уваги можуть братися: вартість майна, що підлягає конфіскації, законність чи незаконність його походження; тяжкість і характер вчиненого злочину; наявність, розмір і характер завданої шкоди або шкоди, яка потенційно могла бути завданою злочином; вид і розмір призначеного покарання, тощо. У даному кримінальному провадженні Верховний Суд звертає увагу на те, що вимоги касаційної скарги прокурора обмежуються виключно посиланням на наявність формальної вимоги закону щодо застосування спеціальної конфіскації, проте в ній відсутнє будь-яке обґрунтування, яке б поставило під сумнів висновок апеляційного суду про те, що застосування спеціальної конфіскації в даному випадку становитиме порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції. ОСОБА_1 визнано винним у замаху на вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.267-1 КК України, який є злочином середньої тяжкості. ОСОБА_1 було призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. У той же час вартість автомобіля, який було набуто законним шляхом, є явно набагато більшою за названу суму. За цих обставин Верховний Суд також вважає, що застосування спеціальної конфіскації в даному випадку становитиме непропорційне втручання в право особи на мирне володіння майном, гарантованого ст.1 Протоколу №1 до Конвенції. Аналогічні правові позиції Верховним судом зазначено у справі №366/3484/16-к; провадження № 51-2913 км 18 від 19 лютого 2019 року, у справі №731/209/17; провадження № 51 - 237км18від 12 лютого 2019 року, у справі №750/4153/18; провадження №51-9953км18 від 08 серпня 2019 року, у справі №133/2968/18; провадження №51-5223км19 від 28 квітня 2020 року. Вантажний автомобіль, марки «ГАЗ», модель 3307, державний номерний знак: НОМЕР_1 не був визнаний під час досудового розслідування знаряддям злочину, за рішенням слідчого отримав статус речового доказу. Таким чином, підстав для застосування спеціальної конфіскації щодо вантажного автомобіля, марки «ГАЗ», модель 3307, державний номерний знак: НОМЕР_1 відповідно до положень п.4 ч.1 ст.96-2 КК України не встановлено. Аналогічні правові позиції Верховним судом зазначено у справі №366/3338/17; провадження №51-2701км18 від 04 жовтня 2018 року, у справі №532/1533/16-к; провадження №51-9364 км 18 від 23 травня 2019 року. Таким чином, на підставі встановлених обставин, суд вважає, що застосування спеціальної конфіскації на вантажний автомобіль, марки «ГАЗ», модель 3307, державний номерний знак: НОМЕР_1 становитиме непропорційне втручання в право його власника на мирне володіння майном, гарантованого ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.

Пунктом 5 ч.9 ст.100 КПК України встановлено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У кримінальному провадженні речовий доказ: вантажний автомобіль, марки «ГАЗ», модель 3307, державний номерний знак: НОМЕР_1 , відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України, повернути власнику ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2020 року задоволено клопотання про арешт майна. Накладено арешт на переданий для зберігання на території Устинівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області автомобіль марки «ГАЗ» модель 3307 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ) належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом тимчасового позбавлення ОСОБА_1 права розпорядження та користування цим майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку. Накладено арешт на передані для зберігання до кімнати зберігання речових доказів Устинівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області дві бензинові пилки марки «Goodluck», моделі GL4500 М, які належать на праві володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом тимчасового позбавлення ОСОБА_1 права розпорядження та користування зазначеним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку. Накладено арешт на передані для зберігання на території Устинівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області 30 частин стовбурів дерев породи «ясен» різної довжини та діаметру: 2 шт. довжиною 2 м. діаметром 15 см; 1 шт. довжиною 2 м. діаметром 22 см; 1 шт. довжиною 2,5 м. діаметром 10 см; 1 шт. довжиною 1,65 м. діаметром 25 см; 1 шт. довжиною 1,76 м. діаметром 19 см; 5 шт. довжиною 2,5 м. діаметром 12 см; 1 шт. довжиною 1,5 м. діаметром 28 см; 3 шт. довжиною 0,75 м. діаметром 30 см; 10 шт. довжиною 1,75 м. діаметром 12 см; 4 шт. довжиною 1,8 м. діаметром 20 см; 1 шт. довжиною 2,10 м. діаметром 20 см., шляхом тимчасового позбавлення будь-яких фізичних та (або) юридичних осіб права відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд, - У Х В А Л И В : ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання по ч.2 ст.246 КК України до позбавлення волі на три роки, із застосуванням ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання по ч.2 ст.246 КК України до позбавлення волі на три роки, із застосуванням ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. Відповідно п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_1 обов`язки: повідомляти органи пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації в органи пробації.

Строк покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_1 не обрано.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь держави (Одержувач коштів - УК в Устинівському районі, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок UA 788999980313010115000011423, код ЄДРПОУ 36735129), код бюджетної класифікації 24060300 процесуальні витрати за проведення інженерно - екологічної експертизи за №842/20-27 від 28 лютого 2020 року в сумі 7845 (сім тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 12 коп. та за проведення судово - трасологічної експертизи за №42 від 19 березня 2020 року в сумі 11304 (одинадцять тисяч триста чотири) грн. 72 коп.

У кримінальному провадженні цивільний позов не подано. У кримінальному провадженні речові докази: 30 відрізків деревини, довжиною від 75 см до 250 см (одинадцять деревин породи «Ясен»), відповідно до п.6 ч.9 ст.100 КПК України, конфіскувати та передати у дохід держави. У кримінальному провадженні речові докази: бензопила марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», червоного кольору та бензопила марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України, підлягають спеціальній конфіскації у дохід держави. Залишити накладений ухвалою слідчого судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2020 року арешт на 30 відрізків деревини, довжиною від 75 см до 250 см (одинадцять деревин породи «Ясен») та бензопилу марки «Good Iuck», моделі «GL4500М», червоного кольору та бензопилу марки «Good Iuck», моделі «GL4500М» для виконання вироку суду в частині конфіскації цього майна на користь держави.

У кримінальному провадженні речовий доказ: вантажний автомобіль, марки «ГАЗ», модель 3307, державний номерний знак: НОМЕР_1 , відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України, повернути власнику ОСОБА_1 .

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2020 року арешт на вантажний автомобіль, марки «ГАЗ», модель 3307, державний номерний знак: НОМЕР_1 .

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд на протязі тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І . А . Годованець