Ухвала суду № 89339279, 27.04.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/236/19

Провадження № 1-кп/191/98/19

У Х В А Л А

іменем України

27 квітня 2020 року м. Синельникове

Колегія суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Твердохліб А.В.

суддів - Гречко Ю.В.

- Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Якимчук-Полянички Я.С.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за № 12018040420000068 від 06.02.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапліне Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.9, 10 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 153 КК України,

із участю в судовому розгляді:

прокурора - Школярова О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Білоусова Г.О.,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040420000068 від 06.02.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.9, 10, ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 153 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду та впливати на потерпілу та свідків, так як обвинувачений ще не допитаний та перебуваючи на свободі може впливати на потерпілу.

Захисник обвинуваченого адвокат Білоусов Г.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження його підзахисному строку тримання під вартою, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий арешт оскільки допитана потерпіла та свідки, дослідженні майже всі матеріали кримінального провадження. Крім того зазначив, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, оскільки, спочатку проживав за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 з бабусею похилого віку, за якою здійснював догляд, а потім переїхав до своєї матері в м. Нова Каховка, наміру переховуватись від суду, обвинувачений не має.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження йому строку тримання під вартою, заявив про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

У відповідності з ч. 3 ст. 331 КПК України, суд, незалежно від клопотань, зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку застосування судом до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На теперішній час розгляд кримінального провадження по суті не завершений.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення, у вчиненні особливо тяжких злочинів проти життя двох людей та статевої недоторканості за п.п.9, 10 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 153 КК України, при цьому на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, судовий розгляд справи триває і не може бути закінчений з об`єктивних передумов, оскільки у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі, не досліджені речові та письмові докази, не допитаний обвинувачений. Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.

Суд не приймає до уваги доводи захисту що обвинувачений не має можливості впливати на потерпілу під час судового розгляду, оскільки судове слідство не завершено, не допитаний сам обвинувачений. Крім того останній обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, які віднесено законом до категорії тяжких та особливо тяжких. Зазначені ризики на теперішній час не змінилися, крім того, не змінилися й обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які враховувалися при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу. Оцінивши в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений не одружений, ніде не працював до затримання, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків у останнього. Відразу після вчинення злочину, залишив місце реєстрації, виїхав за межі району з метою уникнути покарання. При цьому тривалий час переховувався від слідства до моменту затримання. Тому наявні такі ризики як те, що він перебуваючи на свободі, може ухилитись від суду та впливати на потерпілу, з метою уникнення кримінального покарання.

За сукупності таких обставин суд вважає що ризики, визначені ст.177 КПК України, які існували на період обрання запобіжного заходу продовжують існувати, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу, а тому є доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Вважаючи, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 має досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ніж тримання під вартою, тому колегія суддів не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий арешт, тому підстави для задоволення клопотання захисника та обвинуваченого відсутні.

На підставі викладеного та з метою забезпечення участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому термін дії заходу забезпечення кримінального провадження (запобіжного заходу) у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, при цьому, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, без визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 317, 331 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 25 червня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення.

Головуючий суддя: А. В. Твердохліб