Ухвала суду № 89338843, 05.05.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9147/15-ц

№ провадження 6/208/70/20

УХВАЛА

05 травня 2020 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянув матеріали за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» «про скасування карти умов праці», -

встановив:

27.04.2020 року до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Муленко Віктором Івановичем подано позовну заяву заявлену до відповідача ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добри» «про скасування карти умов праці».

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 заявлені наступні позовні вимоги:

- розглянути позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження;

- скасувати «Карти умов праці» атестацію робочого місця слюсаря КВІП та А за 1994 рік;

- зобов`язати використати, при складанні довідки ГУ Держпраці у Дніпропетровській області атестацію робочого міста слюсаря КВІП та А ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», яка відбулася 27.05.2005 року.

28.04.2020 року керівником апарату Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Михайловською Н.І. здійснено визначення складу суду для розгляду позовної заяви, без автоматизованого розподілу справи сформовано протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду за № 208/9147/15-ц, провадження № 6/208/70/20 за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» «про скасування карти умов праці», визначив як головуючого суддю по даній справі - суддю Івченко Т.П..

Вирішуючи питання про відкриття судового провадження за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» «про скасування карти умов праці», до відкриття провадження у справі за № 208/9147/15-ц, провадження № 6/208/70/20,відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддею Івченко Т.П заявлено самовідвід з підстав порушення порядку визначення судді для розгляду справи.

Статтею 40ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Розглянув підстави та обґрунтування заявленого самовідводу, приходжу до наступного.

Так, 27.04.2020 року до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Муленко Віктором Івановичем подано позовну заяву заявлену до відповідача ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добри» «про скасування карти умов праці».

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 заявлені наступні позовні вимоги:

- розглянути позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження;

- скасувати «Карти умов праці» атестацію робочого місця слюсаря КВІП та А за 1994 рік;

- зобов`язати використати, при складанні довідки ГУ Держпраці у Дніпропетровській області атестацію робочого міста слюсаря КВІП та А ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», яка відбулася 27.05.2005 року.

Так, згідно до п. 11 р. ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814 , судові справи, а також інші документи і матеріали, що стосуються розгляду судових справ у суді, приймає та реєструє в АСДС канцелярія відповідно до Положення про АСДС.

П. 15 р. ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814, кожній судовій справі (кримінальному провадженню) надається єдиний унікальний номер, який формується відповідно до Положення про АСДС.

П. 16 р.ІІ АСДС може автоматично формуватися номер провадження судової справи, необхідний для діловодства відповідного суду.

П. 1 р. ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814, визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється відповідно до Положення про АСДС.

П. 2. Р. ІІІ Після завершення автоматизованого розподілу судових справ формуються та роздруковуються загальні реєстри судових справ і реєстр судових справ на кожного суддю (суддю-доповідача) окремо. Справи передаються судді (судді-доповідачу) для розгляду під підпис у реєстрі в порядку, визначеному у суді.

Так, згідно до п. 1 р. VIII Положення про АСДС, за виключенням кримінальних проваджень, визначення підсудності в яких проводиться у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу, затвердженого Законом Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15), розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.

Згідно до п. 21 р. VIII Положення про АСДС, Передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо:

1) клопотань (подань), які надійшли у межах одного кримінального провадження (за номером ЄДРДР);

2) судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження) та ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи;

3) апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів суду першої інстанції, які надійшли у межах одного кримінального провадження (за номером ЄДРДР);

4) апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі;

5) заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору;

6) судових справ, що надійшли до касаційної інстанції у зв`язку з їх витребуванням за відкритим провадженням за касаційною скаргою;

7) судових справ про перегляд заочного рішення;

8) заяв та клопотань з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу;

9) матеріалів кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України;

10) зустрічних позовів та позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження;

11) заяв про відновлення втраченого судового провадження;

12) заяв про забезпечення позову, доказів, поданих після подання позовної заяви;

13) апеляційних та касаційних скарг, поданих до закінчення апеляційного (касаційного) провадження в рамках однієї справи, але на різні судові рішення;

14) в процедурі банкрутства: заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, які заявлені в порядку статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

15) в процедурі банкрутства: позовні заяви про стягнення заробітної плати; про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника (банкрута); інші позовні заяви із майновими та немайновими вимогами до боржника (банкрута);

16) заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом;

17) ухвал Великої Палати Верховного Суду про повернення судової справи на розгляд відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) через відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Як вбачається передача судової справи в порядку раніше визначеному складу суду, згідно до протоколу передачі судової справи від 28.04.2020 року, проведеного керівником апарату Михайловською Н.І., здійснено в порушення п. 1 р. VIII Положення про АСДС, так як розподіл судової справи за № 208/9147/15-ц, провадження № 6/208/70/20 за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» «про скасування карти умов праці», не проведений модулем автоматизованого розподілу, як передбачено виключно в автоматизований спосіб, тобто без участі посадових осіб.

Тобто п. 21 р. VIII Положення про АСДС визначено виключний перелік підстав для передачі судової справи раніше визначено складу суду, який не включає таку підставу як позовну заяву, що надійшла вперше.

Наявність у провадженні судді Івченко Т.П. інших цивільних справ, де стороною є громадянин ОСОБА_1 , та посилання позивача ОСОБА_1 у позовній заяві на інші судові справи, не надає підстави для передачі нових позовних заяв, в порядку ЦПК України, де стороною є зазначена особа, без автоматизованого розподілу зазначених справ у провадження будь-якого судді.

Таким чином, при визначені складу суду, вбачається порушення п. 1, п. 21 р. VIII Положення про АСДС, п. 11, п. 15, п. 16 р. ІІ, п. 1, п. 2 р. ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814, що підтверджено звітом про передачу судової справи раніше визначеному складу суду, протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, програмою АСДС (Д-3).

Крім того, кожній судовій справі (кримінальному провадженню) надається єдиний унікальний номер, який автоматично формується АСДС під час реєстрації першого процесуального документу, на підставі якого може бути відкрите провадження у справі (включаючи перший процесуальний документ, отриманий судом по кримінальному провадженню на стадії досудового слідства) та який залишається незмінним незалежно від руху судової справи (кримінального провадження): проходження справи в інстанціях, надходження за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, повторного надходження після належного оформлення або після скасування судового рішення по справі судом вищої інстанції тощо. Інші номери судових справ (кримінальних проваджень), окрім єдиного унікального номеру судової справи, так як і надання судовій справі (кримінальному провадженню) більше одного номеру не допускаються.

Єдиний унікальний номер судової справи зазначається судами в судовому рішенні та використовується, в тому числі, для формування Європейського ідентифікатору судової справи (European Case Law Identifier - ECLI).

П. 17 р. ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814 , Реєстрація та облік судових справ (матеріалів кримінального провадження) у суді здійснюються в АСДС в обліково-статистичних (інформаційних) картках, з використанням відповідних індексів (додаток 3).

Так, згідно Додатку 3 до пункту 17 Розділу ІІ Інструкції «Перелік індексів для реєстрації та обліку в суді судових справ (матеріалів кримінального провадження)», реєстрація та облік справ і матеріалів адміністративного і цивільного судочинства, матеріалів кримінального провадження, справ і матеріалів про адміністративні правопорушення в місцевих загальних та апеляційних судах здійснюється за індексами: "2" - цивільні справи позовного провадження, позовні заяви.

Як вбачається при реєстрації судової справи, позовного характеру, а саме за № 208/9147/15-ц, провадження № 6/208/70/20 за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» «про скасування карти умов праці», присвоєно номер з індексом «6», згідно який згідно Додатку 3 до пункту 17 Розділу ІІ Інструкції «Перелік індексів для реєстрації та обліку в суді судових справ (матеріалів кримінального провадження)», "6" - справи щодо розгляду питань у порядку виконання судових рішень у цивільних справах; що не відповідає категорії справ позовного провадження, вимогам Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814 .

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч.1, 2 ст. 36, ст. 37 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

З підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід, як встановлено нормою ч. 1 ст. 39 ЦПК України.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Згідно ст. 2 Кодексу суддівської етики суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Так, згідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року справа № 277/599/15-к відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ, положення п.1 ст.6 конвенції, не забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності судді, робить неможливим участь судді, та таке порушення є істотним і таким, що перешкодить суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

На підставі зазначеного, з метою запобігання сумнівів у безсторонності судді, усунення допущеного порушення визначення судді, присвоєнні єдиного унікального номеру справи, і забезпечення розгляду справи об`єктивним та неупередженим судом, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 39 ЦПК України, вважаю заявлений суддею самовідвід обґрунтованим та таким що відповідає підставам передбачених п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

На підставі вище зазначеного та керуючись вимогами ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, -

постановив:

Заяву судді Івченко Тетяни Павлівни про самовідвід – задовольнити повністю.

Відвести ОСОБА_2 , як суддю від участі в цивільній справі за № 208/9147/15-ц, провадження № 6/208/70/20 за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» «про скасування карти умов праці», з підстав п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Цивільну справу за № 208/9147/15-ц, провадження № 6/208/70/20 за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» «про скасування карти умов праці» передати до канцелярії суду для визначення нового складу суду, в порядку передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Івченко Т. П.