Постанова № 893380, 06.08.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"06" серпня 2007 р.

Справа № 2/180

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2/180

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод", м. Кіровоград

до відповідача: регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області, м. Кіровоград

про зобов'язання здійснити разовий продаж акцизних марок без сплати збору

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,5 літрів, міцністю 40% в кількості 2000000 штук;

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,25 літрів, міцністю 40% в кількості 2000000 штук;

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,5 літрів, міцністю 26% в кількості 8000000 штук;

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,25 літрів, міцністю 26% в кількості 8000000 штук

Секретар судового засідання - Галушко М.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Самарін А.С. , довіреність № 1-юр від 30.03.07;

від відповідача - Гладуняк Н.А., довіреність № 21 від 12.06.07;

Час прийняття постанови - 11:45.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" подано позов про зобов'язання регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області здійснити разовий продаж акцизних марок

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,5 літрів, міцністю 40% в кількості 2000000 штук;

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,25 літрів, міцністю 40% в кількості 2000000 штук;

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,5 літрів, міцністю 26% в кількості 8000000 штук;

типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,25 літрів, міцністю 26% в кількості 8000000 штук без сплати акцизного збору з метою надання можливості підприємству здійснювати господарську діяльність.

Відповідач у запереченні на позов № 678/32-220 від 16.07.2007р. позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні, оскільки діючим законодавством передбачено продаж акцизних марок за умови фактичної сплати до бюджету сум акцизного збору.

Розглянувши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін після оголошеної в засіданні суду перерви з 30.07.07 до 06.08.07, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 15.11.06 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 746205. Основними видами діяльності підприємства відповідно до установчих документів є діяльність з приводу виробництва та продажу підакцизної продукції, а саме: виробництво дистильованих алкогольних напоїв, виробництво виноградних вин, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв.

З метою здійснення вищезазначених видів економічної діяльності позивачем отримано ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (а.с.15-18).

Отже, позивач як суб'єкт підприємницької діяльності - український виробник алкогольних напоїв відповідно до статті 2 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні та тютюнові вироби" є платником акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби. А тому виготовлена ним лікеро - горілчана продукція підлягає маркуванню в порядку передбаченому Законом України "Про акцизний збір на алкогольні та тютюнові вироби".

Статтею 1 Закону передбачено, що спеціальним знаком, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби є марка акцизного збору, наявність якої на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Статті 8, 9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" вказують на те, що державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) забезпечують виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовують роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

Пунктом 5 Положення про марки акцизного збору, затвердженого Указом Президента України від 18.09.95 р. за № 849/95, встановлено, що марки акцизного збору виготовляються на замовлення Головної державної податкової інспекції України, зберігаються та реалізуються державними податковими інспекціями.

08.06.07р. позивач звернувся до відповідача з листом за вихідним реєстраційним номером 19/2, в якому просив останнього здійснити разовий продаж 20000000 штук марок акцизного збору без сплати акцизного збору з метою реалізації можливості на збільшення обсягів виробництва. Обсяги виробництва на відповідну кількість лікеро - горілчаних виробів на 2007р. підтверджено розрахунком потужності цеху розливу лікеро - горілчаних виробів на 2007р. (а.с. 12). У відповідь на вказане звернення відповідач листом за №384/32-215 від 12.06.07р. відмовив позивачу у такому продажу, зазначивши на необхідність сплати акцизного збору, як обов'язкову умову для продажу марок.

Аналізуючи норми Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" , Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" господарський суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" передбачено, що акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Сплачується цей непрямий податок українськими виробниками алкогольних напоїв, що реалізують цю продукцію, до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації вказаної продукції на третій робочий день (ч. 4 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"). Оборот з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) є об'єктом оподаткування акцизним збором відповідно до вимог ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір".

Поряд з цим частиною 20 статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" визначено, що до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

З вищезазначених вимог випливає, що акцизний збір сплачується після здійснення обороту з реалізації продукції.

В той же час в супереч вказаним вище положенням Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та Закону України "Про акцизний збір" частиною 3 статті 7 цього ж Закону, передбачено перелік документів на підставі яких здійснюється продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв, серед яких є довідки про сплату суми акцизного збору, яка розрахована за ставками на готову продукцію; заявки-розрахунки кількості марок акцизного збору, що може отримати суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до сплаченої суми акцизного збору. Тобто вказана норма встановлює, що продаж марок акцизного збору здійснюється продавцем за умови сплати акцизного збору до здійснення обороту з реалізації продукції.

Однак враховуючи, що документи на підставі яких здійснюється продаж марок акцизного збору повинен відповідати основним засадам впровадження даного обов'язкового платежу та порядку його сплати, господарський суд вважає, що при такій суперечливості норм діючого законодавства, на підставі п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області, здійснити разовий продаж марок акцизного збору без сплати акцизного збору товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" в кількості:

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,5 літрів, міцністю 40% в кількості 2000000 штук;

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,25 літрів, міцністю 40% в кількості 2000000 штук;

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,5 літрів, міцністю 26% в кількості 8000000 штук;

- типу ЛГП 25% і більше, місткістю тари 0,25 літрів, міцністю 26% в кількості 8000000 штук.

Стягнути з Державного бюджету України, розрахунковий рахунок № 31115095700002 в УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24144695 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод", вул. Леніна, 14, м. Кіровоград, розрахунковий рахунок № 26002420247501 в КОФ Укрсоцбанк, МФО 323293, ідентифікаційний код 34724535, судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя