Ухвала суду № 89336911, 08.05.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/425/20

Провадження №2/472/245/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення заяви

08 травня 2020 року смт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавцеь виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавцеь виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою позивач надала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича № 4453 від 24.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНД" заборгованості в розмірі 10309,52 грн.

Перевіривши матеріали заяви було встановлено, що заява подана до суду з порушенням вимог, встановлених ЦПК України і підлягає поверненню позивачу, з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Однак, заява позивача про забезпечення позову містить розбіжності, а саме: в мотивувальній частині заяви позивач зазначає, що на підставі постанови приватного виконавця Юхименка О.Л. від 07.03.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, відкритого на підставі виконавчого напису №58 від 24.01.2019 року, будуть проводитись утримання з її заробітної плати, а в прохальній частині заяви просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису №4453 від 24.12.2019 року.

Згідно з ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивач в обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору посилається на вимоги ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки заявлений позов пов`язаний з порушенням прав ОСОБА_1 як споживача.

Суд вважає доводи позивача в частині звільнення від сплати судового збору помилковими, оскільки предметом спору у позовній заяві є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічні висновки щодо незастосування положень ЗУ «Про захист прав споживачів» до відносин із вчиненням нотаріусом нотаріальних дій містяться і в листі Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року «Про судову практику з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.)-1», в якому зазначено, що окремі види правовідносин з участю споживачів регулюються й спеціальними законами України (наприклад, страхування, перевезення, фінансові послуги, житлово-комунальні послуги тощо), Закон від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-XII) застосовується в частині, не врегульованій спеціальним законом. Не застосовується Закон № 1023-XII до відносин із вчиненням нотаріусом нотаріальних дій, а також до відносин із надання професійної юридичної допомоги адвокатами.

Крім того, в п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року зазначається, що, оскільки передбачені Законом № 3674-VI пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред`явлення певних позовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом № 3674-VI вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені у пунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).

Згідно з п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420 грн. 40 коп.

Згідно з ч. 10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин позовна заява підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавцеь виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє його права повторного звернення із такою заявою з дотриманням вимог статті 151 ЦПК України щодо змісту і форми заяви.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко