Ухвала суду № 89336692, 20.05.2020, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/670/20

Провадження № 2-а/483/11/2020

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2020 року м. Очаків

Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Шевиріна Т.Д., дослідивши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Рівненській області Карінцева Ростислава Олексійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

19 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до інспектора 1 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Рівненській області Карінцева Р.О., предметом якого є: визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК №2451919 від 27 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Наведені в позовній заяві підстави для звільнення від сплати судового збору, суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).

За статтями 1, 2 Закону №3674-VІ, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3 Закону №3674-VІ містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону – перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону, за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

За Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом № 3674-VI) державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цієї позовної заяви, за подання адміністративного позову, в тому числі у випадку оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI .

Прийняття Закону № 3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону № 3674-VI).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.

Відтак, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

Виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у вправі № 543/775/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній справі вказала на необхідність однакового підходу до визначення розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено на рівні 2102 гривень.

Таким чином розмір судового збору з 01 січня 2020 року за цим позовом складає 420 грн 40 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, -

У Х В А Л И Л А:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Рівненській області Карінцева Ростислава Олексійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків – десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не більше 10 днів з дня, наступного за днем закінчення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11 березня 2020 року.

Роз`яснити, що для усунення цих недоліків необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп. на р/р UA578999980313141206000014282, отримувач коштів – Очаківське УК/Очакiвський р-н/22030101, код ЄДРПОУ отримувача - 37929131, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача – 899998 , код класифікації доходів бюджету – 22030101, та подати до суду оригінал квитанції, що підтверджує цю сплату.

Роз`яснити, що у разі усунення вказаних вище недоліків у встановлений судом строк позовна заява вважатиметься поданою у день первісного подання до суду та що в іншому разі вона вважатиметься неподаною і її буде повернуто.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат (судового збору) може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, але не пізніше 15 днів з дня, наступного за днем закінчення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11 березня 2020 року.

Суддя: